logo
Психосоціальна робота з жінками: гендерний аспект

ВСТУП

Актуальність організації психосоціальної роботи з жінками в рейтингу пріоритетів соціальної політики української держави зумовлена ??низкою тенденцій розвитку світової спільноти, зокрема процесом глобалізації та ініціативами побудови громадянського суспільства. Вона знайшла відображення у Загальній декларації прав людини (1948р.), в Конвенції про політичні права жінок (1954 р.), в Конвенції про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок (1979р.), в матеріалах чотирьох Всесвітніх конференцій з становища жінок, організованих і проведених з ініціативи ООН (1975-1995рр.). Суть цих документів міжнародного рівня полягає в тому, що для побудови громадянського суспільства необхідно в першу чергу вирішити «жіноче питання», що означає реструктурувати суспільство та його інститути, щоб жінки отримали можливість реалізувати свій статевий потенціал в якості рівноправних партнерів чоловікам у всіх сферах життєдіяльності та гендерні конфлікти втратили свою гостроту. Що в свою чергу забезпечить більш сталий розвиток суспільства і в кінці-кінців виживання людства.

Соціальні проблеми можуть зачіпати різні категорії населення залежно від їх віку, соціального, майнового або сімейного стану, стану здоровя і т.д. Категорії населення, з якими ведеться соціальна робота, виділяються за різними критеріями.

Останнім часом все більша увага приділяється гендерному аспекту соціальних проблем, тобто аналізу соціальної ситуації клієнта соціальної роботи, вишукування ресурсів і технологій надання допомоги в залежності від приналежності клієнтів до чоловічої або жіночої статі.

Основна причина виділення жінок як особливої соціально-демографічної групи і специфічної категорії клієнтів соціальної роботи полягає в їх генеративній функції, тобто здатності до дітонародження, що є біологічною передумовою цілого ряду культурних та соціальних наслідків.

Крім того, підпорядкована роль жінок в статеворольовому поділі праці, неможливість для переважної більшості жінок самостійно забезпечувати себе і дітей схвалюваними суспільством способами призвела до укорінення уявлень про їх неповноцінность, потреби керівництва з боку чоловіка, про обмеження всієї їхньої життєдіяльності виключно сімейним колом, про «природне біологічне призначення» жінки.

Тому доречним є розглянути питання щодо теорії та технології психосоціальної роботи з жінками, які використовуються в сучасному суспільстві.