Самотність осіб похилого віку у структурі соціально-психологічної допомоги

курсовая работа

2.2 Аналіз результатів дослідження особливостей переживання самотності у осіб похилого віку

Отже, група досліджуваних молодшого віку є експериментальною, а група досліджуваних, тривалість пенсійного віку яких є більш значною, - контрольною. Кожна група містить по 18 осіб, тобто це особи похилого віку, які не працюють і знаходяться на пенсії.

Початково проаналізуємо отримані результати на першому етапі психодіагностичної роботи з досліджуваними. Нижче узагальнено представлено та проаналізовано всі отримані результати за методиками.

Отримані дані (табл. 2.1.) показують переважання високого рівня ситуативної тривожності у групі досліджуваних в першій групі (тобто в експериментальній групі). Це є показником того, що зазвичай ситуація безробіття чинить значний негативний вплив на емоційний стан особистості саме на початковій стадії перебування на пенсії; з часом виражена тривожність знижується і людина дещо заспокоюється: ситуація безробіття вже не становить такого значного стрес-фактора, як раніше.

Таблиця 2.1.

Показники ситуативної тривожності досліджуваних (за опитувальником Спілбергера)

№ п/п

Рівень тривожності

Кількість досліджуваних

Відсоток досліджуваних

ЕГ*

КГ

ЕГ

КГ

1

низька

6

8

17%

22%

2

помірна

9

16

25%

45%

3

висока

21

12

58%

33%

* ЕГ - експериментальна група; КГ - контрольна група.

Як бачимо з табл. 2.1., показник особистісної тривожності є значно вищим у групі досліджуваних з більшим пенсійним стажем ( тобто у представників контрольної групи).

Порівняємо результати за показником ситуативної тривожності досліджуваних контрольної та експериментальної груп (рис. 2.1.)

Рис. 2.1. Розподіл рівнів ситуативної тривожності досліджуваних, за опитувальником Спілбергера

Як бачимо з рис. 2.1., у досліджуваних експериментальної групи явно домінуючим є високий показник ситуативної тривожності; у представників контрольної групи ситуативна тривожність виражена помірно. Однак третина досліджуваних контрольної групи (33%) все ж мають високий рівень ситуативної тривожності, тому також потребують відповідних заходів по подоланню надмірної тривоги в цілому.

Для порівняння отриманих результатів за показниками особистісної тривожності досліджуваних обох груп наочно зобразимо отримані дані (рис. 2.2.):

Рис. 2.2. Розподіл рівнів особистісної тривожності досліджуваних, за опитувальником Спілбергера

Як видно з рис. 2.2., у досліджуваних експериментальної групи найбільш вираженою є помірна особистісна тривожність, так як на початкових етапах похилого віку особа ще є досить упевненою у своїх силах та можливостях. Лише з плином часу розвивається особистісна тривожність як стійка риса (по типу «можливо, я нікому не потрібен»).

Тест-опитувальник самоставлення В.В.Століна та С.Р. Пантелеєва був використаний нами в якості методики, яка аналізує різні рівні самоставлення. Ця версія опитувальника дозволяє виявити три рівні самоставлення, відмінні по ступеню узагальненості, що й дозволить нам виокремити найбільш значимі характеристики при аналізі особистості досліджуваних. Здійснимо узагальнення отриманих емпіричних даних (табл. 2.2).

Таблиця 2.2.

Розподіл рівнів показників самоставлення досліджуваних

Експериментальна група

Контрольна група

Інтегральне почуття «за» і «проти»

83%

91%

Самоповага

68%

59%

Ауто симпатія

67%

48%

Очікування ставлення від інших

68%

53%

Само інтерес

79%

39%

Самовпевненість

65%

44%

Ставлення інших

55%

51%

Само сприйняття

67%

43%

Самокерівництво

63%

52%

Самозвинувачення

45%

67%

Самоінтерс

77%

38%

Саморозуміння

66%

49%

Як бачимо з табл. 2.2., досить високими є показники інтегрального почуття «за» і «проти», а також самоінтересу; це свідчить про недвозначність ставлення особистості до самої себе та пошук шляхів самопізнання - таким чином виникає самоінтерес, цілком органічний та навіть необхідний для подальшої особистісної реалізації людини похилого віку.

На приблизно однаковому рівні знаходяться показники аутосимпатії, самоповаги та ставлення інших. Тобто можемо сказати, що високий рівень позитивного ставлення до себе очікує таке ж ставлення від оточуючих.

Виходячи з отриманих даних (табл. 2.2.), також бачимо, що найвищий показник виявлено за шкалою само інтересу, що є, як ми вже згадували, необхідним та корисним для подальшого саморозвитку особи похилого віку. Розвинений та глибоко рефлексивний самоінтерес є запорукою успішної діяльності, тому людям похилого віку досліджуваним надзвичайно важливо використовувати прагнення до само інтересу у сприятливому напрямі. як видно з табл.. 2.2., у досліджуваних контрольної групи дещо вищим є показник інтегрального почуття «за» і «проти», однак значно меншими є показника самоповаги, ауто симпатії, самоінтересу та очікуваного ставлення від інших. Отриманий розподіл порівняємо за допомогою діаграми (рис. 2.3.)

Рис. 2.3. Розподіл рівнів показників самоставлення досліджуваних (ч.1)

Як видно з рис. 2.3., у досліджуваних контрольної групи показники самоставлення за всіма шкалами методики є значно нижчими, що обовязково потребує застосування відповідних корекційних заходів. Адже самоставлення, як відомо, є однією з провідних складових самооцінки, яка ймовірно з причини тривалого безробіття, є нижчою, ніж у досліджуваних експериментальної групи.

Рис. 2.4. Розподіл показників самоставлення досліджуваних експериментальної групи

Найнижчими з отриманих даних виявилися показники самозвинувачення, що також є необхідною умовою для успішного життєздійснення. Крім того, самозвинувачення може негативно впливати на перебіг процесу переживання особистістю соціальної кризи, тому низький показник за даною шкалою свідчить про потенційні можливості досліджуваних відшукати задовольняюче їх місце професійної діяльності.

Як бачимо, результати, отримані досліджуваними контрольної групи, також є значно нижчими, ніж аналогічні показники експериментальної групи. Зокрема, достатньо низькими є показники самоінтересу, самоприйняття, самовпевненості та саморозуміння. При цьому спостерігаємо високий показник за шкалою самозвинувачення, що може бути закономірним наслідком тривалого перебування на пенсії, однак при цьому негативно відбивається на можливості подальшого успішного життя.

Низькими є показники самовпевненості та самокерівництва, що також може негативно впливати на процес самоздійснення особистості похилого віку.

Рис. 2.5. Розподіл показників самоставлення досліджуваних контрольної групи

Далі нами було здійснено порівняльний аналіз результатів дослідження за допомогою кореляційного аналізу, результати якого показано у табл. 2.3.

Таблиця 2.3

Кореляційний аналіз результатів дослідження

Рівень самотності

Рівень тривожності

Специфіка самоставлення

Інтегральне почуття «за» і «проти»

0,374

-0,008

0,156

Самоповага

0,227

-0,677

-0,037

Ауто симпатія

0,211

0,197

0,569

Очікування ставлення від інших

0,394

-0,557

0,234

Само інтерес

-0,113

0,026

-0,075

Самовпевненість

-0,756

-0,812

0,085

Ставлення інших

0,067

0,394

-0,232

Само сприйняття

0,349

-0,007

0,352

Самокерівництво

0,054

0,305

0,231

Самозвинувачення

-0,091

0,280

-0,337

Самоінтерс

0,137

-0,025

0,225

саморозуміння

0,407

0,019

-0,114

Згідно результатів кореляційного аналізу (табл. 2.3.), отримано тісні кореляції між видами тривожності та типами самоставлення особистості. Зокрема виявлено тісні кореляційні звязки між самовпевненістю та тривожністю: чим вища тривожність, тим нижча самовпевненість. Можемо припустити, що переживання самотності у похилому віці безпосередньо впливає на зниження самовпевненості у звязку з власною недостатньою соціальною та особистісною затребуваністю. Відповідно,зростає і ситуативна особистісна тривожність.

Отже, як показали результати попереднього психодіагностичного тестування, досліджуваним була характерна надмірна особистісна та ситуативна тривожність, розмита мотивація самоздійснення, а також невисокі показники позитивного самоставлення, що є на наш погляд, результатом самотності, що з часом посилюється. Всі досліджувані проблеми повинні стати обєктом уваги психолога при проведені консультативного процесу та корекції наслідків переживання самотності у похилому віці.

Делись добром ;)