1.2 Документальне, інфраструктурне, кадрове, інформаційне забезпечення академічної мобільності студентів

План дій щодо розвитку мобільності в європейських університетах був розроблений і підтриманий Радою Європи у 2000 р. (Ніцца). План виходив з визнання факту, що створення європейської зони знань - один з головних пріоритетів розвитку Європи. А вільна, без перешкод мобільність всіх учасників освітнього процесу - студентів, викладачів, дослідників, адміністраторів - повинна стати базою для цього, будучи одним з головних умов підвищення конкурентоспроможності та привабливості освіти в європейських університетах[2].

Серед 42 заходів, включених до плану, можна виділити комплекс заходів, які досить актуальні сьогодні для української освіти і українських університетів і повязані зі створенням умов для розширення мобільності:

- Підготовка адміністраторів університетів і викладачів для ролі організаторів процесу мобільності, організація обмінів між ними в рамках європейських програм для встановлення більш тісної взаємодії;

- Розвиток багатомовності, включаючи вивчення відповідних інозем-них мов ще до періоду мобільності; кращої практики в частині мовної підготовки, довготривала перепідготовка викладачів іноземної мови; вироб-лення загальних індикаторів для оцінки мовної підготовки студентів і викладачів; радикальне поліпшення мовної підготовки студентів у цілому;

- Забезпечення необхідного відповідного статусу для людей, залучених в мобільність, включаючи такі заходи, як офіційне підтвердження відповідними структурами тези, що мобільність є собою необхідний компонент у навчанні студентів, а також у професійній діяльності та перепідготовці науково-педагогічного складу університету, аж до вивчення можливості включення останніх у науково-викладацький склад універси-тету на період мобільності[2].

Найважливіша вимога - визнання результатів навчання в закордон-ному ВНЗ в дипломі свого університету, зокрема, створення системи взаємного визнання, еквівалентності дипломів і навчання в цілому.

Йдеться про розвиток в рамках Європи загальної системи еквівалент-ності освіти, кваліфікації та ступенів, зокрема, використання кредитної системи (ЕСТS), Додатків до диплома, створення підтримуючої інфраструк-тури - мережі національних центрів (NARIC) і центрів по мобільності й визнання (ЕNIС) .

Звертає увагу той факт, що схвалений Радою Європи план передбачає не лише дії окремих університетів. Відштовхуючись від узагальнення успішної діяльності останніх і розуміння ролі і значення мобільності як освітнього ресурсу, цей план передбачає залучення широкого кола установ, що не відносяться безпосередньо університетам: Європейської комісії, держав-членів, національних агентств по здійсненню європейських програм мобільності (Socrates, Leonardo de Youth і інших) [3,с.76].

Одним з очевидних пріоритетів у напрямку розвитку академічноїмобільності як обовязкового параметра Болонського процесу має стати розробка внутрішньо вузівських нормативно-правового забезпечення академічноїмобільності, яке буде враховувати особливості як самого освітньої установи, так і механізмів реалізації різних форм академічноїмобільності з урахуванням положень національного законодавства таміжнародного права[3,с.76].

Пропонується наступна класифікація типових локальних актів вузу,регулюють різні аспекти академічної мобільності:

- Нормативні акти, що встановлюють загальні умови реалізаціїпрограм академічної мобільності та чітко визначають поняттямобільності для даного конкретного закладу (статут освітньої установи);

- Нормативні акти, які визначають організацію конкретної форми академічної мобільності (положення проформи навчання, програмах обміну, стажуваннях студентів і викладачів, виділення грантів для участів міжнародних програмах і т. п.);

- Окремі локальні акти закладу, що забезпечують академічнумобільність (договори вузу з іншими освітніми установами,науковими та іншими організаціями (загальні (рамочні) договори і договори поконкретним формам академічної мобільності), з учнями) [3,с.77].

Інфраструктурне забезпечення. Провідним структурним підрозділом в організації академічноїмобільності має стати Управління міжнародних звязків (міжнародний департамент, міжнародний відділ) або інший підрозділ, організуючеміжнародну діяльність закладу. Для студентів і ППС Управління міжнародних звязків надає наступні види послуг: організація стажувань, оформлення необхідних документів для поїздок за кордон, пошукгрантів як індивідуальних, так і колективних, допомога в оформленні заявокна гранти, для іноземних студентів - оформлення документів на вїзд в Україну,реєстрації за місцем перебування, продовження віз, оформлення медичнихстраховок і допомогу в медичному страхуванні.

Співробітники відділів - це зазвичай консультанти з певних питань, дуже великий штат волонтерів з числастудентів, які вже мають досвід участі в програмах студентськоїмобільності.Управління міжнародних звязків безпосередньо взаємодіє закадемічними підрозділами вузу через регулярні інформаційнісемінари, на яких співробітники УМЗ розповідають про можливостіакадемічної мобільності, проведення сесій по певним грантовим іобмінним програмам, різні інформаційні ресурси[4].

Таке централізоване управління процесом академічноїмобільності представляється більш привабливим, оскільки дозволяє залучити в процес мобільності контингент студентів, викладачів іадміністраторів всього закладу, без видимої переваги якимось факультетамабо спеціальностями. Однак адміністрування мобільності може бути ілокалізовано на одному з факультетів вузу (у ролі такого підрозділу можевиступати, наприклад, факультет міжнародних освітніх програм іакадемічних обмінів, у складі якого дирекція по роботі з українськимистудентами, які надходять на спільні освітні програми;дирекція по роботі з іноземними студентами; центр мовного тестування).

Така схема управління мобільністю може бути виправдана специфі-коюпрофілю вузу, коли можливості мобільності студентів різних фахів і напрямків підготовки, реалізованих у вузі, не однакові за обєктивнимипричинами, повязані, найчастіше, з різними традиціями підготовки в Україні таза кордоном і низькою сумісністю відповідних програм[4].

Також необхідний сектор поза навчальної роботи, основне завдання якого - допомога в соціокультурної адаптаціїіноземних громадян, проведен-ня різних культурних заходів таадаптаційних програм.

Кадрове забезпечення мобільності. Загальне управління процесом академічної мобільності в закладі можездійснювати проректор з між народ-них звязків (або начальник УМЗ),основні обовязки якого - визначення стратегії мобільності,координація діяльності всього міжнародного сектора. Основнимивиконавцями у розглянутому процесі будуть співробітники управлінняміжнародних звязків за різними напрямками (робота з іноземнимигромадянами, організація спільних, обмінних програм та інших формакадемічної мобільності, фандрайзинг (пошук та анонсування грантів);співробітники деканатів (дирекцій інститутів), а також співробітники професорсько-викладацького складу. У приймальній комісії вишу також необхідніфахівці з прийому іноземних громадян та первинній оцінці їх документівпро освіту[4].

Співробітникам управління міжнародних звязків рекомендується підвищуватисвій професійний рівень в галузі міжнародної освіти вміжнародних відділах зарубіжних університетів. Викладачамрекомендує-ться проходити стажування у зарубіжних закладах-партнерах,реалізують спільні освітні програми, в тому числі проводититам семінари та лекційні курси.

Інформаційне забезпечення мобільності. Розвиток у закладі системи інформування про можливості академічноїмобільності та залучення студентів, викладачів і співробітників закладів якпотенційних учасників, а також інформування про проблеми, повязані закадемічної мобільністю, має стати одним з основних заходів попідтримці і розвитку мобільності. Необхідне створення постійнодіючої багаторівневої спеціалізованої інформаційної мережі,служить інтегратором і розповсюджувачем достовірної та повної інформаціїдля всіх учасників процесу[2].

Для цього рекомендується проводити регулярні інформаційнісеміна-ри, на яких співробітники УМЗ розповідають про можливостіакадемічної мобільності, сесії за певними грантовим і обміннимпрограмами, зустрічі зі співробітниками консульств і посольств про можливостінавчання за кордоном. На сайті закладу повинна бути сторінка, де виставлені всіпоточні грантові програми та обмінні програми, з умовами участі вних. Також у закладі рекомендується наявність спеціального стенду, на якомущотижня повинна оновлюватися інформація про поточні програмиакадемічної мобільності.

Для інформування учасників зворотної мобільності має бутирозроблено комплект інформаційних матеріалів на іноземних мовах,перш за все, на англійському. Інформацію рекомендується розміщувати на сайтіВНЗ в інтернет, поширювати у формі буклетів, фільмів, презентацій впартнерських закладах або через агентські мережі[11,с.19].