1.1 Системний підхід як найбільш загальна теоретіко-методологічна передумова соціальної інформатики

Якщо не шукати джерела соціальної інформатики в античності, де їх можна, звичайно, знайти, то час їх появи можна вказати цілком безумовно -- друга половина XIX століття. Відомо, що імпульс розвитку засобів автоматизованої обробки інформації був дан в цей історичний період насущними потребами обробки матеріалів перепису населення США. У XX столітті цей розвиток привів -- завдяки новим технічним можливостям -- до створення ЕОМ (спочатку електромеханічних, потім лампових, напівпровідникових, і нарешті, ЕОМ на сучасній елементній базі -- мікропроцесорною). У цьому сенсі «соціальна» і «загальна» інформатика мають спільні джерела.

Проте, якщо для «загальної» («фізико-технічною») інформатики важливий сам факт виникнення відповідної соціально-економічної потреби в розвитку засобів автоматизованої обробки інформації, а її зміст не має принципового значення, то кажучи про джерела соціальної інформатики не можна обійти питання про зміст, соціальне наповнення цієї потреби, її звязок із спрямованістю і тенденціями соціально-економічних процесів.

Відомо, що інформаційні процеси в складних системах тісно повязані з функцією управління. Це повною мірою відноситься і до соціальних систем, які є системами найвищої складності зі всіх, що вивчаються наукою. Поза сумнівом, що інтерес, який виявився в другій половині XIX сторіччя до соціальної інформації, так само як і інтенсивний розвиток на рубежі XIX-XX століть і в подальший період соціологічної теорії, повязаний з початком процесу поступової трансформації соціально нерегульованої, «стихійної» ринкової економіки ("unrestrained capitalism" в термінології Д. Поппера) до сучасного постіндустріального суспільства, що базується на соціально-орієнтованій ринковій економіці.

Складність соціальних систем в порівнянні з системами неорганічної природи не тільки визначила особливості математизації соціального знання і відоме відставання цього процесу відносно аналогічних процесів в природних науках, але і виразилася в специфічному характері первинної, емпіричної інформації, що отримується тими або іншими методами вимірювання параметрів соціуму. Первинне знання про суспільство грунтувалося, так само як і в інших науках, на простому спостереженні і виражалося у формі описових, якісних теорій. При цьому теоретичний опис соціальної реальності виходить недостатньо диференційованим, істотно обмежуючи можливості його застосування в соціальній практиці, в ухваленні рішень. Якісна зміна цій ситуації, перш за все на рівні мікросоціологічного аналізу, моделювання конкретних систем соціальної природи вимагає істотного підвищення інформаційної «насиченості» емпіричної основи соціального пізнання. При всій різноманітності методів соціального вимірювання дані про соціум, що отримуються з їх допомогою (на відміну від даних, що отримуються з простого спостереження) завжди носять статистичний характер, тобто виражаються -- після відповідної первинної обробки -- у вигляді деякого статистичного розподілу.

Напевно, вперше суспільство зіткнулося з необхідністю, принаймні, частковій автоматизації процесу обробки первинних соціальних даних у звязку з вже згаданими загальними переписами населення в США в останні десятиліття XIX сторіччя. У XX столітті, особливо в другій його половині, лавиноподібно наростає обєм соціальної інформації, необхідної суспільству для його функціонування, причому сама інформація стає все більш складно структурованою, виникає обширний комплекс проблем, повязаних з отриманням, обробкою, зберіганням, використанням цієї інформації. У останній третині XX в. зміцнюється розуміння того, що промислово розвинені країни вступили в період якісних соціально-економічних змін, що зачіпають самі основи життя суспільства. На соцеітальному рівні сума цих змін зазвичай визначається як перехід до постіндустріального суспільства, однією з найважливіших характеристик якого є домінування інформаційного сектора економіки, що знайшло своє віддзеркалення в понятті «Інформаційне суспільство», про що буде сказано пізніше [1].

Безумовно, соціально-гуманітарні аспекти і проблеми інформатизації суспільства є одній з найважливіших складових предмету соціальної інформатики [2, 3]. Проте, ці аспекти і проблеми далеко не вичерпують, на наш погляд, проблемне поле нової міждисциплінарної області досліджень.

У XX столітті можна виділити цілий ряд взаємозвязаних передумов виникнення соціальної інформатики:

- науково-теоретичні (розвиток соціологічної теорії і прикладних соціологічних методів -- збору даних, вимірювання, аналізу і т. п.);

- технічні (розвиток електронних засобів зберігання і обробки інформації) і технологічні (важлива роль соціоінформаційних процесів в сучасній технологічній системі, що повязана з такими, наприклад, її аспектами, як оцінка технологій, технологічний ризик і ін.);

- економічні (зростаюча роль інформаційного сектора);

- екологічні (формування довгострокової екологічно орієнтованої стратегії стійкого розвитку багато в чому залежить від соціоінформаційних процесів);

- політичні (істотна роль «четвертої» влади в сучасному демократичному суспільстві);

- соціальні (у вузькому сенсі), зокрема соціально-управлінські (проведення осмисленої і ефективної соціальної політики немислиме без відповідної социоинформационной підтримки) і соціокультурні (роль сучасних комунікацій, зокрема великомасштабних компютерних мереж в житті індивідів, організацій, соціальних груп і суспільства в цілому).

Новий міждисциплінарний науковий напрям, що формується в останні десятиліття -- соціальна інформатика -- можна розглядати як одну з важливих областей системних досліджень, орієнтованих на процеси управління в складних, у тому числі і соціальних системах [3]. Дійсно, системний підхід виступає як методологічна основа багатьох комплексних міждисциплінарних наукових напрямів, особливо досліджень практично-прикладної орієнтації [4]. Тому як основні методологічні передумови виникнення соціальної інформатики було б правильно розглядати саме системний підхід і системне мислення.