Вступ

Проблема бідності - це складна багатопланова проблема, причини виникнення якої мають як національний, так і міжнародний характер. Не існує універсального шляху вирішення цієї проблеми. Проблему треба розвязувати на національному рівні, враховуючи особливості конкретної держави. Перехідний період в Україні негативно позначився на рівні життя населення і знаменувався підвищенням рівня бідності.

Зауважимо, що у вітчизняній науці та практиці вивченню проблеми бідності на початку 90-х років приділялося мало уваги, доказом чого є брак науково обґрунтованих концепцій та бази емпіричних даних для досліджень та порівнянь. Лише останніми роками в Україні почали зявлятися праці, присвячені теоретичним аспектам даної проблеми. Актуальність та важливість вирішення проблеми бідності підтверджується тим, що ця проблема стосується життя мільйонів українців. Масштаби бідності вражають - "чотири з пятьох - бідні". Зазначимо також, що 1/3 населення країн, що розвиваються, бідні. Бідність є гальмом прогресу як технічного, так і економічного (маючи на увазі звуження торгівлі, спад виробництва, низькі темпи зростання тощо) та соціального (низький життєвий рівень населення, відсутність соціального благополуччя) тощо.

"Звичайно, бідність - то не ганьба. Мабуть, цю давню приказку придумали-таки бідаки. Принаймні, змушені були придумати, зважаючи на природу цього одвічного явища. Втім, принизлива, особливо тоді, коли йдеться про неї в масштабах держави". Адже за рівнем доходів громадян визначається місце держави у світі. Тому вирішення цієї проблеми є невідємною складовою державної політики.

Проблема поділу на багатих і бідних є однією з найактуальніших в українському суспільстві. Бідні в Україні мають багато спільного з бідними в будь-якій іншій частині світу; для них є характерним утруднений доступ до ресурсів і послуг, низький рівень життя, поганий стан здоровя, обмеженість соціальних взаємин, відчуття себе особами "другого сорту" в очах небідних, почуття незахищеності та безсилля.

В той же час бідність в Україні має практично виключні риси, притаманні лише їй та частині країн-сусідів на пострадянському просторі.

Вважається, що одним з найбільш значимих факторів поширення бідності є падіння обсягів виробництва. Останнє мало місце у всіх колишніх соціалістичних країнах, але особливо воно торкнулося країн СНД, зокрема України.

Масштабне скорочення виробництва в Україні, що мало місце внаслідок повільних і непослідовних реформ, викликало значне зниження зайнятості і рівня оплати праці. Ці наслідки збільшилися у звязку з необхідністю підвищити продуктивність і перебороти характерну для старої системи практику збереження на підприємствах надлишкової робочої сили. Одночасно зменшилася і пропозиція на ринку праці, як наслідок раннього виходу на пенсію, припинення спроб знайти роботу й обрання жінками ролі домогосподарок. Все це мало своїм наслідком бідність, але бідність специфічну.

Отже, у даній курсовій роботі, ми будем розглядати питання бідності, як соціального явища, фактори та чинники які впливають на бідність населення, шляхи подолання бідності, зарубіжний досвід розвязання проблеми бідності, проаналізуємо бідність в Україні та заходи державної політики щодо подолання бідності. Розглянемо дослідження вчених про дану проблему.