4.Команди соціальної роботи.

Попри свою типологічну спорідненість, команди різ-няться між собою за багатьма ознаками, що обумовлює багатоманітність їх класифікацій. У соціальній роботі команди класифікують за такими критеріями:

1. За аналогією до спортивних (футбольної, тенісної,атлетичної) команд. Ідеться про те, що учасники фут-больної команди мають різні ролі, але мають чимало од-накових навичок, увесь час взаємодіють і працюють ра-зом. У команді атлетів навички більше різняться міжсобою, (наприклад, навички спринтера і штовхача ядра).За винятком легкоатлетичної естафети, кожен спорт-смен виступає окремо від інших членів команди.

Подібно функціонують команди в соціальних служ-бах, учасники яких відрізняються між собою за ступе-нем незалежності, особливістю завдань і навичок.

2. За пріоритетом функціонального впливу. Ключо-вими критеріями цієї класифікації є: субєкт, який роз-поділяє роботу (керівник команди чи збори команди);спосіб призначення нового персоналу (із залученням
персоналу чи централізовано); кількість часу, протягом якого члени команди працюють разом; як здійснюють супервізію (на індивідуальній чи груповій основі).

З огляду на ці особливості виокремлюють команди індивідуально орієнтовані (розподіл роботи керівником команди, централізоване призначення персоналу, не-значна кількість часу, протягом якого члени команди працюють разом, індивідуальна супервізія) і колективно орієнтовані (розподіл роботи зборами команди, призначення нового персоналу із залученням усіх учас-ників, домінування колективної роботи, групова супер-візія).

За організаційними характеристиками команд. Зважаючи на ступінь взаємозалежності учасників команди, відмінності між їхньою формальною владою, а також на обсяг і якість їх взаємодії, глибину соціаль-них і особистісних взаємин, розрізняють команди ін-тегровані, або високоорганізовані (учасники працюють разом над спільним завданням так, що ефективність кожного з них залежить від ефективності колег: ма-ленький стаціонарний підрозділ для осіб, залежних від психоактивних речовин); команди, що функціонують на засадах співробітництва, або середньоорганізовані (кожен учасник команди має власне робоче наванта-ження, хоч частина його може бути розподілена між колегами; усі вони співпрацюють, але переважно неве-личкими групами: місцева команда догляду за дітьми); незалежні, або слабоорганізовані команди (учасники команди діють індивідуально, не співпрацюючи або ма-ло співпрацюючи один із одним; вважаються командою, оскільки мають одного безпосереднього керівника, від-відують одну групову супервізію або працюють в одному приміщенні: волонтери консультаційних служб).

За профілем фахівців, обєднаних у команду. За цим критерієм виокремлюють мультидисциплінарну, трансдисциплінарну і міждисциплінарну команди.

У мультидисциплінарній команді незалежні експер-ти з різних галузей знань працюють за окремими плана-ми роботи і над окремими завданнями. Вони можуть також працювати в різних агенціях, збиратися в коман-ду для ведення окремого випадку. Оцінювання викона-ної роботи, визначення пакету послуг, що пропонуються конкретному клієнту, відбувається на регулярних гру-пових зустрічах. Координація роботи членів команди і представлення нових випадків здійснюється координа-тором, яким може бути і соціальний працівник.

Трансдисциплінарні команди найчастіше діють під час взяття на облік клієнта, експертизи і планування послуг. За цією моделлю лише один фахівець тримає прямий звязок з клієнтом, представляючи команду. Такий підхід звільняє клієнта від контактів з багатьма людьми, розширює роль учасника команди як консуль-танта.

Міждисциплінарна команда вважається найперс-пективнішою у створенні скоординованого пакету пос-луг, оскільки акцентує на певному порядку взаємодії, інтеграції зусиль, досягненні згоди між фахівцями. Обєднані в такі команди спеціалісти мають спільну мету, на регулярних зустрічах узгоджують порядок вза-ємодії і план втручання. Вони зустрічаються з клієнта-ми або членами сімї для обговорення всіх етапів управ-ління випадком, переліку послуг і умов їх надання, ук-ладення контракту. Це сприяє максимально точному експертному оцінюванню проблем і ситуації клієнта, спрощує пошук згоди між фахівцями і клієнтом.

Як свідчать різноманітні дослідження, чимало тра-гедій (наприклад, насилля над дітьми в сімї) виникає через погану комунікацію між різними фахівцями з од-нієї або з різних організацій, які працюють з однією родиною. Багато фахівців не вміють підтримувати кон-такти, працювати разом із колегами з інших організа-цій як із членами команди, навіть якщо вона формаль-но не значиться. Отже, у практичній соціальній роботі важливо знати особливості та розбіжності в роботі кожного учасника команди, які, не втрачаючи власної професійної іденти-фікації, повинні дотримуватися таких визначальних принципів функціонування багатопрофільних команд, як рівність, консенсус, поточний і кінцевий аналіз ді-яльності, розподіл влади.