Ціннісні орієнтації студентської молоді в контексті передвиборчої боротьби

Поняття «ціннісна орієнтація» містить у собі соціально-політичні, моральні, наукові, правові аспекти. По відношенню до такої суспільної групи, як молодь, воно завжди пов’язується з майбутнім і має безпосередній вплив на розвиток суспільства. Особливо це стосується ціннісних орієнтацій молоді студентської, яка покликана в подальшому вирішувати найактуальніші проблеми конкретної держави.

Активні соціально-політичні зрушення, що відбуваються у нашій державі, передбачають залучення все більш продуктивних нових технологій впливу. Сьогодні практичні потреби суспільства полягають у визначенні ступеню впливовості різноманітних факторів на ціннісні орієнтації студентської молоді. Це вимагає ґрунтовнішого розгляду соціальних чинників, їх динаміки, особливостей та механізму їхнього впливу на студентство.

Для того щоб контролювати можливі негативні аспекти такого впливу, необхідним є всебічне дослідження каузальних зв’язків між ціннісними орієнтаціями студентської молоді та впливом політичних суб’єктів. Усвідомлення рівня реального впливу такої сили необхідне для недопущення прямої чи опосередкованої маніпуляції свідомістю цих соціальних суб’єктів. Адже здійснення впливу у ході передвиборчої боротьби може призвести до загострення ціннісних конфліктів студентської молоді. Наслідком цього може стати нівеляція політичних цінностей і відчуження молоді від політики та суспільного життя держави.

Представники різних наукових течій активно вели пошук визначення ролі та структури ціннісних орієнтацій. Активно розроблялася ця проблематика і в Україні (М. Й. Боришевський, П. Р. Ігнатенко, Т. С. Кириленко, В. В. Клименко, С. Д. Максименко, І. П. Маноха, В. А. Роменець, Т. М. Титаренко, В. Т. Циба, Т.С. Яценко та ін.), а на сучасному етапі нею займаються М. Титма, В.Оссовський, І. Мигович, О. Балакірєва, Н. Фролова, В.Т. Лисовский.

В останні роки є досить поширеним аналіз проблеми ціннісної орієнтації особистості в процесі її становлення та життєдіяльності (В.С. Бакіров, М.Ф.Головатий, Є.І. Головаха, М.М. Мокляк, В.С. Пазенок, Є.А. Парнюк, В.Г.Табачковський та ін.).

Що стосується дослідження політичних технологій в українській політичній науці – воно розпочалось порівняно недавно, із здобуттям нашою державою незалежності. Необхідно відзначити представників західної політичної науки, зокрема праці Д. Істона, Р. Даля, Дж. Сарторі. Значний інтерес також становлять праці українських науковців, зокрема В. Бабкіної, С. Богомолова, М. Поповича, В.Ткаченка та ін.

Передвиборча боротьба в Україні включає різноманітні технології впливу на громадян, що доволі часто не відповідають загальнолюдським цінностям – до уваги береться виключно дієвість їх застосування, часто воно навіть є порушенням закону. Ці технології все більше і більше набувають характеру змагання за вибір не лише на раціональному рівні сводомості виборців, а й за вибір на емоційному рівні. Для досягнення кращого ефекту у передвиборчій боротьбі об’єктом дії стають почуття, емоційно-аксіологічна сфера особистості та суспільства. Значна небезпека очікує тут студентську молодь, ціннісні орієнтації якої перебувають у процесі становлення.

Студентська молодь інформаційного суспільства виявляє споживацьке ставлення до інформації, що також впливає на її політичну безвідповідальність та нерозбірливість.

Політична боротьба, що спрямовується на залучення електорату, часто ведеться різноманітними методами маніпулювання довірою людей, оскільки така діяльність дозволяє конструювати символічну реальність, необхідну для контролю за здійсненням політичного вибору.

Відповіддю студентської молоді на дану ситуацію є одна з форм соціально-психологічної адаптації до суспільної дійсності – корекція поглядів, ціннісних орієнтацій, норм поведінки, життєвих планів у відповідності до стандартів нових взаємовідносин. Орієнтація зміщується від загальнолюдських моральних цінностей до досягнення індивідуального добробуту, поведінка співвідноситься із діяльністю політичної меншості.

Нерідко це пристосування виражається в амбівалентності моральних поглядів, в неузгодженості проголошуваних ідей та принципів моралі, з одного боку, і реального рівня моральних вимог до себе й оточуючих – з іншого. Такі явища, як безпринципність, продажність, користолюбство та інші антиподи моральних дій, все частіше сприймаються у повсякденній свідомості не як аномалія, а як виправдана форма побутових, політичних та соціальних взаємовідносин. Притуплюється і поступово зникає відчуття відповідальності за власні дії.

Основною функцією передвиборної агітації у сучасному українському суспільстві стає не інформаційна, а маніпулятивна. Автори політичних кампаній спекулюють людськими прагненнями. Політичні цінності використовуються як передвиборче гасло, а не реальний орієнтир на шляху трансформації суспільного життя. Прикладом цього є передвиборчі програми кандидатів на посаду Президента, які ґрунтуються на таких політичних цінностях як свобода, демократія, безпека, соціальна справедливість, здоров’я людей, економічна самостійність тощо. Створити у людській свідомості примарні перспективи розвитку значно вигідніше і легше, ніж доводити політичними кроками слушність того чи іншого передвиборчого постулату.

Спостерігається поступова трансформація відносин між політичною елітою та студентською молоддю з суб’єкт-суб’єктних до суб’єкт-об’єктних взаємодій.

Як один із компонентів виборів, передвиборча агітація перетворилася для досліджуваних в даній роботі соціальних акторів (студентської молоді та політичних діячів) із засобу для досягнення конкретних політичних цілей у інструмент задоволення власних потреб.

Поява додаткового компоненту (матеріального) в ідеальній схемі здійснення суспільно-політичних відносин у рамках передвиборчої боротьби є характерною рисою сучасного українського суспільства. Від вагомості зазначених альтернатив на етапі задоволення потреби залежить і весь результат виборчого процесу. Загалом зміщення від моральної компоненти до матеріальної є логічним з точки зору піраміди потреб і характеризує обох акторів політичної взаємодії – як виборця, так і кандидата. Описаний стан справ підтримується у суспільній свідомості за допомогою маніпулятивного впливу, що сприяє укріпленню стереотипів та політичних міфів і призводить до формування нових зразків поведінки, нівеляції загальнолюдських та національних цінностей.

Шабаліна Вероніка

Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова

(Україна, м. Київ)