Вплив міграційних процесів на стан демографічної ситуації в Луганській області

Демографічний чинник є одним з визначальних для забезпечення стабільного й безпечного розвитку держави, а проблеми оптимального демографічного розвитку слід розглядати як першочергові інтереси держави, як фактор і водночас як результат її функціонування. На жаль, нинішня соціально-економічна криза ускладнила демографічні процеси, призвела до помилок і проблем, які болюче позначаються на головному суб'єкті нинішніх перетворень - населенні. Проведений аналіз сучасної демографічної ситуації, а також її динаміки протягом останніх років свідчить про наявність в Україні поряд із соціально-економічними проблемами глибокої практично некерованої демографічної кризи, негативні наслідки якої для подальшого розвитку країни важко передбачити.

На початок 2010 р. чисельність наявного населення Луганщини становила 2311,6 тис. осіб, а це 5,0% від загальної чисельності населення України і у порівнянні з даними Всеукраїнського перепису населення станом на 5 грудня 2001р. скоротилася на 234,6 тис. осіб (на 9,2%), у порівнянні з чисельністю станом на 1 січня 2009р. – на 20,2 тис. осіб (на 0,9%). За чисельністю населення область займає сьоме місце серед регіонів України після Донецької, Дніпропетровської, Харківської, Львівської, Одеської областей та м.Києва. За 2005–2009 рр. чисельність міського населення області скоротилася на 77,9 тис. осіб (на 3,7%), чисельність сільського населення – на 19,6 тис. (на 6,0%). Серед районів області найбільші за чисельністю населення – Перевальський (74,1 тис. осіб), Лутугинський (68,8 тис. осіб) та Слов’яносербський (56,1 тис. осіб), а найменші – Свердловський (12,6 тис. осіб), Міловський (15,9 тис. осіб) та Марківський (16,4 тис. осіб). Динаміка чисельності наявного населення області з 2005р. відображена на Рис.1.1[4].

Рис. 1.1. Динаміка чисельності населення на початок року[11]

Зниження чисельності населення відмічалося в усіх міськрадах та районах. Воно обумовлено двома чинниками: з одного боку – природне скорочення, з іншого – міграційний відтік населення за межі області. Внесок цих процесів у зміни чисельності не однаковий. Дані, що засвідчують зміни чисельності населення за 2009р., наведені у табл. 1

Природне скорочення у 2009р., як і у попередні роки, мало вирішальну роль у формуванні чисельності населення і становило 87,0% від загального скорочення чисельності. Як позитивне слід зазначити, що природне скорочення в області поступово зменшувалося. У 2009р. порівняно з 2008р. цей показник зменшився на 2367 осіб (на 11,9%), у порівнянні з 2005р. на 8943 особи (на 33,7%). Інтенсивність природного скорочення у розрахунку на 1000 наявного населення також зменшувалася і становила у 2009р. 7,6‰ проти 8,5‰ у 2008р. і проти 10,9‰ у 2005р. В цілому по Україні коефіцієнт природного скорочення населення у 2009р. становив 4,2‰. За 2009р. природне скорочення населення області відмічалось по всіх міськрадах та районах. У 2005–2009 рр. динаміка процесів смертності носила стабільно негативний характер, але як позитивне слід зазначити, що у 2009р. відмічався найнижчий рівень смертності за останні п’ять років (16,9 померлих на 1000 наявного населення). В процесах народжуваності позитивні зміни відмічались до 2008р., коли народжуваність досягла свого найвищого значення – 9,5‰, на жаль у 2009р. цей показник зменшився і становив 9,3‰[2]. Динаміка народжуваності та смертності наведена на Рис. 1.2.

Таблиця 1