Сучасні моделі споживчої поведінки

Соціально - економічна трансформація в українському суспільстві змінює економічну поведінку, створює велику кількість її різновидів, а разом з тим і багато різновидів моделей споживання. Аналіз наукової літератури в Україні з питань поведінки споживачів засвідчує, що ця тема висвітлена в працях дослідників недостатньо. Певний внесок у дослідження розвитку соціології споживання доклав український соціолог В.І. Тарасенко. Проблеми споживання знайшли відображення також у працях сучасних українських соціологів Е.Донченко, Ю.Пачковського, Л.Сорокіної, В.Пилипенко, С.Скибинського, В.Рєзника, О.І.Щерба та ін.

Для того, що б почати розглядати моделі споживацької поведінки, потрібно розглянути, що має на увазі собою поняття модель, і зрозуміти в якому аспекті буде розглядатися споживча поведінка. Модель - це спрощене уявлення реальності із включенням тільки тих її аспектів, які представляються важливими для творця моделі. Інші аспекти, які перебувають поза його сферою інтересів, можуть ігноруватися. Поведінка - це більш-менш довгий ланцюг взаємозалежних соціальних актів. Людина як споживач має велику кількість різноманітних потреб, задоволення яких і складає смисл його поведінки. Поведінка споживача містить у собі й усвідомлення власних потреб і інтересів, і вибір покупки, і торг, і використання купленого, і багаторазове повторення цього циклу стосовно до різних товарів і в різний час.

Модель інструментальної поведінки споживачів спрямована на задоволення гранично раціональних, "природних" потреб, які сконструйовані самою природою. Це потреби в їжі, воді, захисті від несприятливих атмосферних впливів (холод, жара, дощ, сніг). Це потреби, які ніхто не може проігнорувати. У цьому змісті воно носить універсальний, наднаціональний і над історичний характер: у всіх країнах і у всіх епохах люди прагнуть забезпечити задоволення тих самих потреб, що не виключає відмінностей у рівні цих потреб і в методах їх задоволення .

Модель ігрової поведінки споживачів - гра заміняє реальність (даючи гострі відчуття без того ризику, який пов'язаний з ними в реальному житті), якщо ця реальність недосяжна. Метою є розвиток здатностей особистості або імітація їх використання у випадку відсутності можливостей застосування в реальному житті (компенсаторна функція). Гра захоплює мільйони людей, пропонуючи самі різні варіанти, придатні для різних типів потреб. Тому ігрова діяльність створює величезний ринок .

"Написання тексту" - процес використання таких предметів споживання, як одяг, взуття, популярна музика або заняття певним видом спорту для позначення себе як члена тієї або іншої групи або навпаки - для підкреслення свого перебування поза неї. Щоб ми не робили на очах в інших - ми пишемо текст, який навколишні будуть уважно читати, швидко переглядати або ліниво перегортати, вихоплюючи лише окремі слова. Найчастіше ми не думаємо про те, що наш стиль життя, наша поведінка як споживачів - це написання тексту.

Смакова модель споживчої поведінки - за відмінностями смаків завжди стояли й стоять глибокі класові відмінності, які в сучаснім суспільстві не стали настільки різкими, як на початку ХХ в., але все-таки залишаються більш ніж явними. Мистецтво, література в культурі цивілізованих суспільств піддаються ієрархічному упорядкуванню. На вершині перебуває елітарне мистецтво, доступне лише присвяченим, естетично розвиненим людям, унизу - мистецтво, що користується мовою, доступним навіть людям, що страждають легким ступенем дебільності (так звана "масова культура"). Доступність є критерієм ієрархічного упорядкування творів мистецтва, жанрів. Поглинання високого мистецтва вимагає смаку, що є результатом тривалого тренування й навчання, постійної практики споживання добутків високого мистецтва.

Ірраціональна модель - його основі лежать психологічні механізми, лише побічно пов'язані із тверезим розрахунками. Зробивши таку дію, людей, заспокоївшись і відновивши здатність до тверезого аналізу, пояснює зроблене просто: "біс заплутав" або "щось на мене знайшло..." Сюди можна віднести наслідування, зараження, навіювання і т.д.

Цінова модель споживчої поведінки - ціна як сума грошей, яку споживач може заплатити за товар різна. Наприклад, для відносно багатих дорога річ коштовна тим, що вона виступає в якості бар'єра, що відтинає масового споживача від її придбання.

Демонстративна модель споживчої поведінки - це споживання, основним мотивом якого є демонстрація свого високого соціального стану (насамперед соціально-економічного).

Мода як модель споживчої поведінки містить у собі модні об'єкти й модні стандарти поведінки. "Модні об'єкти - це будь-які об'єкти, які виявляються "у моді". У їхньому числі - одяг, їжа, алкогольні напої, тютюнові вироби, добутки музики, живопису, літера тури, архітектурні моделі, стиль життя, види спорту і т.д. Модні стандарти поведінки можуть бути як чисто поведінковими актами, що випливають певної моделі (наприклад, модні танці), так і моделями поведінки, що припускають використання модних об'єктів (носіння модного одягу, володіння модними меблями) .

Будь-яка модель споживання заснована на поведінці індивідів, тому що споживча поведінка останніми десятиліттями набуває великого значення, виконуючи роль критерію соціального статусу, і є показником культурного рівня соціальної системи. Поведінка споживача містить у собі й усвідомлення власних потреб і інтересів, і вибір покупки, і торг, і використання купленого, і багаторазове повторення цього циклу стосовно до різних товарів і в різний час. Тому доцільним є виділення моделей споживацької поведінки з функцій поведінки та видів соціальної дії індивідів.

Моделі споживчої поведінки в Україні змінюються під впливом історії та обумовлені також сучасними європейськими віяннями, прагнучи відтворити європейський еталон споживання в Україні.