Соціальні функції фізичної культури і спорту

Фізична культура та спорт відіграють значиму роль в житті індивіда та суспільства. Спортивне та фізичне виховання створюють новий компонент людської культури, а саме фізичну культуру. В сучасному суспільстві систематичні заняття фізичною культурою та спортом перетворюються в обов’язкову умову нормального функціонування людини. Це пов’язано, перш за все, зі способом життя сучасного індивіда, відсутністю активності та здорового способу життя. Також можна говорити про моду на фізичну та спортивну активність серед певних груп населення в сучасних умовах.

Більшість теоретиків, які працюють в сфері соціології спорту та фізичної культури, виділяють специфічні соціальні функції спорту та фізичної культури. В.Д. Паначев акцентує свою увагу на виховній функції спорту: спорт виховує характер громадянина, загартовує його волю, розвиває естетичні почуття, затверджує правила чесної гри.

Спорт є фактором інтеграції, а найголовніша його функція в суспільстві – консолідуюча; саме такої точки зору дотримується В.І. Лукащук. Реалізація спортом консолідуючої функції сприяє його комунікативним можливостям. Участь у спільних тренуваннях та змаганнях, як правило, породжує у різних людей почуття єдності, дружби, товариства, співробітництва і приналежності до колективу. Це може бути ефективним фактором скорочення соціальної дистанції між людьми, оскільки сприяє дружнім відносинам, розвитку почуття єдності.

Специфічна соціальна функція спорту та фізичної культури – змагально-еталонна. Досягнення, які виявляються та фіксуються в спорті, набувають суспільного визнання, слугують свого роду еталонним виміром індивідуальних та суспільних можливостей, а разом з тим – і виділення орієнтирів на шляху реалізації цих можливостей. Саме таку функцію виділяють В.І.Жолдак, С.Г. Сейранов. Також вони виділяють евристичну функцію та функцію досягнень, де соціальна цінність спорту зводиться до розуміння його як особливого типу евристичної, тобто творчо-пошукової, діяльності, що включає моменти відкриття, знаходження нового.

Зазначені специфічні функції спорту є похідними від його сутності і виражають суттєві особливості діяльності, яка розгортається відповідно націленості на максимальну реалізацію людських можливостей та розвиток здатності подолання перешкод.

До загальних соціальних функцій спорту можна віднести функцію особистісно спрямованого виховання, навчання та розвитку, оздоровчо-рекреативну, емоційно-видовищну, функцію соціальної інтеграції та соціалізації особистості, комунікативну та економічну функції.

З вищезазначеного можна зробити висновок, що на сьогодні всі вже почали усвідомлювати суспільну значущість таких соціальних феноменів, як спорт та фізична культура. Незважаючи на велике різноманіття типологій соціальних функцій спорту та фізичної культури, треба відзначити єдність дослідників у визнанні консолідуючого впливу спорту не лише на окремі ворогуючі групи, а навіть на країни та континенти. Спорт є багатофункціональним соціальним феноменом.

На нашу думку, спорт та фізична культура виконують функції, які можна звести до комплексних, а саме: підготовка людини до праці; виховання всебічно розвиненої та гармонійної особистості; збереження та укріплення здоров’я людей, їх фізичне самовдосконалення; зміцнення миру, дружби та товариських відносин між народами. На даному етапі розвитку суспільства необхідним є пошук нових форм існування та розвитку фізичної культури й спорту в сфері соціальної діяльності, які формуватимуть особистісні характеристики індивіда, що забезпечить повнішу реалізацію цих функцій в українському суспільстві.

Ноговицына Ирина

Харьковский национальный университет имени В. Н. Каразина

(Украина, г. Харьков)