Downshifting як кардинальна зміна системи цінностей

Актуальність теми полягає у тому, що Україна перебуває в стані трансформації (це процес політичних, економічних і духовних змін). В духовній сфері до трансформаційних змін в першу чергу відноситься зміна системи цінностей. Зараз у молоді домінують раціональні цінності - здоров’я, освіта, сім’я, кар’єра; потім - цінності друзів, спілкування, кохання. Але в українському суспільстві відзначається поява нової системи цінностей, котра презентує повернення до цінностей ірраціонального. Мова йде про нове соціальне явище – downshifting .

Downshifting - це сленговий термін, що позначає життєву філософію «життя заради себе», «відмова від чужих цілей». Downshifting – це свідомий перегляд життєвих цінностей і відмова від одних на користь інших, зокрема, на користь сім'ї, хобі, психічного комфорту, турботі про власне здоров'я. Дауншифтерами називають людей, які свідомо відмовляються від солідної посади і високої зарплатні на користь домашніх вечорів, хобі, дачі, подорожей.

Вперше термін «downshifting» виник в 1994 році, в статті нью-йоркського Trends Research Institute в Gerald Celente. Downshifting став поширеним явищем в Британії, Австралії і США.

Головним передвісником нинішнього downshifting можна вважати американське "покоління ікс" кінця 80-х -- початку 90-х, чий портрет найкращим чином відобразив канадський письменник Дуглас Коупленд в однойменному романі ("Generation X" 1991 року). Освічені і розумні молоді люди лишали вигідну роботу в офісі на посаду продавця у фастфуд-забігайлівці, з модних апартаментів переїжджали в бараки, а на розпитування про своє психічне здоров'я на подив адекватно пояснювали, що не хочуть витрачати кращі роки свого життя на порожні інтриги і гонитву за фантомами. До речі, тоді ж в пресі вперше промайнуло слово "downshifting", правда, писали його через дефіс (down-shifting) і частіше відносили до знаменитостей, які, заробивши купу грошей, раптово лишали свою роботу.

Згідно з дослідженням, зараз в Європі налічується близько 12 млн дауншифтерів. У одній лише Великобританії за останнє десятиліття 25% населення у віці від 30 до 59 років «знизили оберти». І ще близько 40% британців планують зробити це найближчим часом. Фахівці говорять, що рух downshifting формується на противагу останнім захопленням кар'єрою.

Найчастіше дауншифтерами стають люди, що втратили сенс життя, відчувають стрес на роботі, гніт проблем, уразливі до різного роду ідей і способів «вирішити проблему одним махом». Вони хапаються за downshifting, вважаючи це вирішенням своїх проблем, або просто називають себе дауншифтерами згідно з модою.

Більшість людей, які вважають себе дауншифтерами, ними не є. Вони піддаються модним тенденціям і зазвичай виконують комбінацію з трьох дій (продати/здати квартиру - покинути все і всіх - виїхати в Гоа). Для таких людей з'явилося навіть поняття - "гоашифтери". Небагатьом з них вдається щось дійсно змінити в собі таким чином, більшість повертаються до буденного, констатуючи, що downshifting це обман.

Дауншифтер це той, кому усвідомленість і захопленість роботою набагато важливіші, ніж кар'єрний успіх. Цих людей було б правильніше називати не даун-, а апшифтерами (upshifter), що пропонував зробити блогер Олександр Соколов. Але в англомовному середовищі таким терміном вже позначають персонажів, які, проробивши на спокійній і малооплачуваній посаді, знову рвуться у вищі сфери бізнесу. Класичний західний downshifting (з пониженням доходів) - це завжди революція. Апшифтінг більше схожий на еволюційне сходження і розвиток.

Виходить, що справжня мета дауншифтера - знайти себе (за статистикою, близько 75% всіх людей займаються не улюбленою справою), downshifting дає можливість зайнятися тим, що дійсно цікаво.

Подібні зміни в кар'єрі дозволять позбавитися відчуття «маріонетковості», «гвинтика» у великому механізмі. Можна буде жити за власними правилами, не підкоряючись корпоративній культурі, приділяти час сім'ї і хобі, а не роботі.

Downshifting - це усвідомлене рішення, на яке здатні люди переважно філософського складу розуму, які усвідомлено готові залишити все, що отримали тяжкою і, як правило, офісною працею, почати життя спочатку. Хтось хоче проводити більше часу з сім'єю, хтось вирішив зайнятися чимось іншим. Є і чинники, пов'язані зі здоров'ям, коли стреси, безсоння, постійне напруження і думки про роботу руйнують людину. У такому разі до цього рішення дауншифтера підштовхують або фахівці, або близькі, які піклуються про нього. У когось можуть бути особисті чинники - зрада, нерозділене кохання, народження дитини. А хтось не хоче дихати смогом мегаполісу та іде в село. Інша можлива причина припинити шлях до вершини кар'єри - прагнення вирішити екологічні проблеми. Адже людина, яка обрала шлях дауншифтера, не лише менше заробляє, але і менше споживає, таким чином допомагаючи людству уникнути кризи нестачі ресурсів.

В Україні загальний рівень матеріального добробуту настільки низький, а загальна економічна ситуація настільки нестабільна, що повністю відмовитися від кар'єри можуть собі дозволити тільки дуже багаті люди. На практиці ми зустрічаємося з таким явищем: приблизно 3-5% людей, що зайняті пошуком роботи, розглядають для себе можливість кар’єрного зниження і зниження рівня зайнятості. Говорити про масовість явища поки недоречно, але все ж таке соціальне явище як downshifting існує.

Вперше соціологічне дослідження downshifting(а) було проведено в 2003 році в Австралії Клайвом Хемілтоном та Елізабет Дейлом. Вони з'ясували, що downshifting(ом) зайняті приблизно 24% всього населення країни. Публікація результатів роботи викликала сплеск суспільного інтересу. Дауншифтери стали об’єднуватися і організовуватися. Проте дослідження показали, що серед тих, хто вже став дауншифтером, 34% абсолютно задоволені своїм новим життям, а 37% задоволені, але жалкують про зменшення доходу. Правда, є ще 16% тих, хто важко переживає втрату колишньої зарплати і 7% незадоволених змінами в своєму житті. Можна зробити висновок, що головна мета downshiftingа – знайти себе.

Література: 1.http://www.downshifting.ru - Сообщество дауншифтеров в России; 2. Дрейк Д. Дауншифтинг. – СП. Добрая книга, 2007. – 224 с.; 3. Лисова Е.В. Дауншифтинг: стратификационные эффекты [Электронный ресурс] // Экономическая социология: электрон. журн. 2008. Т. 9, N 2. С. 56–65. URL: http://ecsoc.msses.ru

Ісаєва Юлія

Чернівецький національний університет ім. Ю. Федьковича

(Україна, м. Чернівці)