Соціально-психологічні аспекти девіації в трудовому колективі

В епоху соціально-економічних змін в країні відбувається трансформація виробничих відносин в трудових колективах. Разом з тим у нашому суспільстві зростає запеклість й агресивність. Соціально-психологічними причинами цього явища є невиправданість надій, втрата колишніх соціальних орієнтирів, невпевність у майбутньому, невизначеність соціальної ситуації. Кризовий стан, в якій перебуває наше суспільство, приводить до різкого зростання проблемних ситуацій, коли необхідно приймати нестандартні рішення.

Нестабільність в країні та загроза втратити робоче місце, підштовхують людину до некоректної поведінки, а часом і до погроз або насильство стосовно своїх колег. Прикладом цього може бути випадок, коли працівник піддається образам, погрозам або нападу під час роботи з боку керівництва і колег по роботі.

Навіть коли насильство не має фізичного характеру, воно може призвести до серйозних психологічних травм, до зниження задоволеності роботою та зростання плинності кадрів на підприємстві.

У жертви може розвинутися страх на межі параної, коли звичайні рутинні негаразди та проблеми в робочому процесі починають здаватися підступами ворогів. Зростаюча напруга, яка непомітно переходить в агресію, призводить до того, що від людини відвертається весь колектив. Виснаження нервової системи неминуче позначається на якості роботи. Таким чином, на момент звільнення жертви не виникає сумнівів щодо правомірності такого сценарію. Тривалий час по тому людина все ще може перебувати у стані (пост)травматичного стресу.

Незважаючи на те, що насильство на роботі може бути зовсім непередбачуваним, багато інцидентів можна спрогнозувати. Навіть у ситуаціях, коли потенційно небезпечний випадок перебуває на початковій стадії, своєчасні та адекватні дії можуть зупинити конфлікт.

Шляхами подолання проблеми девіації в трудовому колективі можуть виступати, наприклад, покладання обов'язків на частину управлінського персоналу та залучення працівників до поліпшення психологічних умов праці. Своєчасна участь керівництва в поліпшенні психологічного клімату працівників слугує найкращою передумовою для успіху в запобіганні трудових конфліктів. До цієї ж роботи можуть бути залучені робітники та службовці шляхом внесення власних пропозицій з питань удосконалення охорони праці та покращення психологічного клімату в колективі. Ефективна політика запобігання насильству на робочому місці повинна:

• спиратися на чітке та загальнозрозуміле поняття "насильство на робочому місці";

• забезпечувати серйозне ставлення до будь-яких проявів або погроз насильства;

• сприяти організації розслідувань стосовно всіх випадків з наступним прийняттям відповідних профілактичних заходів;

• забезпечувати наділення персоналу такими повноваженнями і засобами, які дозволяють покласти на нього відповідальність за виконання заходів проти насильства в трудовому колективі;

• встановлювати регламентований порядок звітності щодо проявів фізичного або психологічного насильства;

• передбачати заохочення працівників за внесення пропозицій щодо шляхів та методів зниження ризику.

Насильство на роботі є комплексною проблемою, для вирішення якої є необхідним об'єднання зусиль та взаємодія між всіма зацікавленими сторонами (асоціації роботодавців, профспілки, підприємства, організації, громадські об'єднання). Коректно організована система контролю безпеки праці дозволяє уникнути порушення робочого ритму у виробничому процесі та знизити рівень психологічної напруги у колектива.

Приділення уваги деструктивним процессам у трудовому колективі – великий крок уперед на шляху гуманізації суспільства, захисту прав людини і загального поліпшення якості життя. Це сприяє розробці адекватних методів для боротьби з конфліктними ситуаціями у колективі. Задля розвитку вітчизняної управлінської культури проблема девіації в трудовому колективі повинна озвучуватися та обговорюватися на рівні суспільства як негативна складова трудових відносин, боротьба з якою має стати дієвим шляхом до покращення соціально-психологічного клімату на вітчизняних організаціях та на підприємствах.

Кайс Зося

НТУ «Київський політехнічний інститут»

(Україна, м. Київ)