Глибинні чинники сімейно-шлюбних трансформацій: українська специфіка в глобальному контексті

Стан сім’ї як структурної соціальної одиниці є індикатором загального стану усього суспільства та його протиріч. Зміна чи втрата усталених соціальних цінностей призводить до трансформації чи відмирання сімейних цінностей, зумовлює кризові явища у сімейно-шлюбних відносинах. З давніх часів науковців цікавили зміни, що відбуваються в найдавнішому соціальному інституті – сім’ї, її організації, функціонуванні, місці в суспільстві тощо. Особливого значення дослідження сімейно-шлюбних відносин набули в останні десятиліття, коли все активніше постає питання кризи сім’ї, а інститут сім’ї та шлюбу зазнає структурних трансформацій, змін та відмирання значущості функцій.

Таким чином, актуальність даного дослідження обумовлюється взаємозалежністю існування сім’ї та суспільства, всіх суспільних процесів, та швидкими змінами як в суспільстві загалом, так і в сімейно-шлюбній ментальності зокрема. Сім’я залишається найяскравішим індикатором рівня суспільного розвитку, і тому потребує глибинного дослідження та вивчення.

Трансформації, що відбуваються в сімейно-шлюбній сфері, є предметом уваги таких дослідників, як Т.В. Медіна, О.М. Балакірєва, Т.П. Руденко, А.М. Ноур, Н.О. Гордєєва, Т.М. Яблонська, С.І. Голод, А.І. Антонов, В.М. Мєдков, У.Ф. Огберн, Е. Берджесс, П. Фесті та інших науковців. В дослідженнях цих авторів сімейно-шлюбна проблематика розкривається з позиції визначення структурних та функціональних змін або окреслення нових форм шлюбу та сім’ї, викликаних трансформацією традиційних сімейно-шлюбних відносин та поведінки. Проте в їх роботах недостатньо висвітлені глибинні процеси, які спричинили ці корінні зміни в сфері сімейно-шлюбних відносин.

Невтішні тенденції сімейно-шлюбних процесів спонукають замислитися над даною проблемою не лише з позицій статистичного аналізу, а глибино осмислити та дослідити визначальні фактори подібних трансформацій. Адже за умов погіршення показників народжуваності та шлюбності, зростання розлучуваності стає незрозумілою ієрархія ціннісних орієнтацій, в якій сім’я була і залишається однією з найбільших людських цінностей. За даними міжнародних досліджень «Уявлення молоді про подружжя та сім’ю» було встановлено, що серед 14 цінностей, основ життя та життєвих цілей, що були представлені молоді для оцінки, всі респонденти з п’ятьох держав (Польща, Німеччина, Іспанія, Південна Корея, Литва) з різноманітною культурою та різноманітним рівнем життя найвище оцінили цінність сім’ї». А під час опитування Науково-дослідного інститута українознавства МОН України української молоді цінність сім’ї підтвердило 97% респондентів. Але науковці відзначають, що використання соціологічних методів, що базуються на вербальних засобах з’ясування ціннісних орієнтацій, сприяє отриманню стереотипних відповідей. Це призводить до зниження надійності отримуваної інформації. Таким чином, найбільш застосовувані методи опитування для дослідження сімейно-шлюбної сфери та фамілістичних цінностей потребують використання додаткових досліджень.

Для вирішення даної проблеми слід дотримуватися позиції, що сімейно-шлюбні трансформації мають світовий характер, а тому потребують вивчення впливу на них глобальних процесів. Серед останніх, на думку автора, важливо розглянути, по-перше, такі процеси, як емансипація жінок, що спричиняють вироблення єдиних гендерно-рольових стандартів у всіх суспільствах. Адже рух феміністок та емансипація в боротьбі за рівні права чоловіків та жінок беруть свій початок в ХVІІІ-ХІХ ст. у Франції й у подальшому набувають поширення та популяризації по всьому світу. Зі збільшенням масштабів цього руху, коли фемінізм починає поширюватися у США, деякі його течії вже відстоюють права рівності не лише на рівні освіти, виборчого права тощо. Виникають й радикальні феміністичні напрямки, що пропагують гомосексуальні стосунки серед жінок.

По-друге, сексуальна революція, що звільнила сексуальні стосунки від так званого «гніту» з боку церкви та держави. Як прогнозував один з прибічників сексуальної революції В. Райх, «населення, що є щасливим у сексуальному відношенні, буде найкращою гарантією суспільної безпеки, буде з радістю будувати своє життя». Проте цей процес спричинив появу таких негативних явищ, як глобальне процвітання порнографічного бізнесу, сексуальне насилля, популяризація групового сексу, надавання сексуальності рангу «товару». Так, сукупний річний прибуток фірм, що спеціалізуються на прокаті порнографічних фільмів, виріс за останнє десятиліття з 75 до 665 мільйонів доларів.

Крім того, що порнографія провокує споживацьке ставлення до жінок, як до товару для сексуального задоволення, все частіше злочинці, що вчинили зґвалтування чи сексуальні збочення, зазначають, що на це їх підштовхнув перегляд порнографічних фільмів.

Отже, для розгляду сімейно-шлюбної проблематики, а саме проблематики нових форм сім’ї та шлюбу, трансформації та відмирання фамілістичних функцій, – слід, з нашої точки зору, закцентувати увагу на дослідження таких глобальних процесів, як фемінізм, емансипація й сексуальна революція як глибинні рушії сімейно-шлюбних змін.

Волович Лілія

Мелітопольський державний педагогічний університет ім. Б.Хмельницького

(Україна, м. Мелітополь)