Соціокультурні реконфігурації візуального образу м. Дніпропетровськ в офіційних фотодокументах

У певній мірі історія розвитку людства – це історія розвитку міст. Саме місто з найдавніших часів було локусом концентрації історії і культури. В останні роки соціологи все частіше звертають увагу на суб’єктивне сприйняття городянами свого міста, символічний зміст міста та ін., тобто проблема інтерпретації концепту «образ міста» та його вимірів є вельми актуальною. Різні теоретичні школи та підходи розглядають образ міста через різноманітні його складові: через певні просторові складові (К. Лінч), як набір суб’єктивних оцінок та бажань жителів цього міста (Хренов М.А.), як продукт емоційних переживань людей (Гревс І.М.), як певна символічна реальність, що в основному проявляється в архітектурі та економічному житті цього міста (Гурін С.П.). Образ міста має нечуттєвий (емоційний зв’язок з містом) та чуттєвий рівні (створюється унаслідок сприйняття міста за допомогою відчуттів). Саме нечуттєвий образ можна розглянути у рамках його візуальних презентацій [2, c.131].

Досліджуючи українські міста з позиції формування їх візуального образу, ми зупинимось на аналізі офіційних фотографій м.Дніпропетровськ за період 1900-2008рр, що протягом цього періоду були представлені у офіційних джерелах про місто. Це можливо, по-перше, з того, що фотокартка, за думкою С. Зонтаг, може сприйматися як ревеляція того, що не видно звичайному оку, а по-друге, тому, що саме це місто є одним з найбільших промислових, ділових центрів нашої країни. Виділимо основні маркери, за якими ми будемо оцінювати фотографії та виявляти тип образу міста. Результати аналізу фотографій Дніпропетровська слугуватимуть презентацією типової соціальної ситуації, принаймні для великих промислових центрів, по всій країні у цілому.

Аналізуючи фотографії міста Дніпропетровська з позицій образу міста, ми скористуємось класифікацією образів міста, яку надав ще Г. Зиммель: А) Місто як базар: дає ринкові можливості для обрання форм самоврядування. Ця багатоманітність та різноманіття рис дозволяє кожному знайти у місті «своє» положення. Б) Місто як джунглі: тут триває постійна боротьба за виживання. Це густо населена територія, різні частини якої охороняються тими, хто мають на неї права. В) Місто як організм: місто предстає як система, у якій є нова якість, інша, ніж у його окремих частинах; це лише частка складної системи суспільства, де його формування було лише частиною багатоступеневого суспільного процесу. Г) Місто як машина: вона створена заради власного інтересу того, хто цей механізм створив, головними є економічні та політичні процеси [1, c.347].

Розглядаючи фотографії Дніпропетровська з 1900р. по 2008р., можна зауважити, що образ цього міста змінювався одночасно з тим, як змінювалася соціокультурна ситуація, оскільки місто як текст завжди залежить від контексту. Фотографії дореволюційного періоду репрезентують дуже низький темп протікання соціальних процесів, найчастіше на фотографіях зображуються природні чи архітектурні ландшафти. Дуже рідкими є зображення якихось суспільних подій: виставок, народних гулянь тощо. Дніпропетровськ на початку ХХ ст. мав образ міста-базару. Фотографії Дніпропетровська революційних часів можна характеризувати не тільки як візуальні документи, що зображують суттєві зміни суспільства, але й як ті, що мають переважно з іншими епохами дуже велике історичне значення. Робота з фотоматеріалами цих періодів дає можливість говорити про первісну «ідеологічну» природу медіа, які не стільки фіксували реальність, скільки створювали її. У офіційних джерелах зображувалися найчастіше героїчні подвиги (щоб підняти революційний дух), а не страждання та втрати людей.

У післяреволюційний період 20-х – 30-х рр. і аж до воєнного періоду на зображеннях образ міста починає презентуватися за допомогою промислових центрів міста. На фотографіях Дніпропетровська з’являються заводи, фабрики, робочі. Частково це пояснюється актуальною, на той період, індустріалізацією суспільства. Саме у цей момент образ міста Дніпропетровська можна представити як місто-машина. В офіційних джерелах часів Великої Вітчизняної війни можна знайти зображення двох полярних образів Дніпропетровська – міста-героя та зруйнованого міста. Перший образ зображений найчастіше у офіційних документах, другий – у наративних фотографіях. Образ міста часів війни, як і у попередні періоди існування Радянського Союзу, представлений у образі міста-машини. У пізніші періоди, приблизно у 50-ті – 70-ті рр., Дніпропетровськ продовжує зображуватися фотографами як промисловий центр країни, дуже часто на фотографіях зображуються робочі, загальний розвиток промисловості. Але у ці часи образ міста починає набувати рис студентського міста. На фотографіях все частіше можна побачити студентів, зображення ВНЗ, студентських містечок. У ці періоди існування Радянського Союзу, на відміну від попередніх періодів, фотографія починає інтерпретувати життя міста на мікрорівні, окремі люди все частіше починають з’являтися на передньому плані зображення. Щодо типу образу міста Дніпропетровська 50-х – 60-х рр. ХХ ст., зауважимо, що у цей час зберігається тенденція міста-машини, але поряд з цим образ міста починає трансформуватися у місто-організм. Характерним у побудові візуального образу Дніпропетровська часів СРСР є те, що в офіційних джерелах зображувалося лише ті його частини, які були «вигідними» для існуючої влади, найбільш правдиву картину можна отримати лише з наративних джерел.

Зараз місто тяжіє до образу міста-джунглів, представлено все більше за допомогою нових будівель, ділових та торгівельних центрів, і все менше – промисловими об’єктами. Але такий візуальний образ не є повністю органічним: можна спостерігати невідповідність між емоційним наповненням, що несе у собі візуальний текст, і зображенням на цьому фоні людей, які у більшості випадків постають знеособлено і, навіть, пригнічено.

Отже, візуальний образ міста не є сталою структурою, він є контекстуальним, історичним та мінливим. До того ж, він не є цілісним: існує образ, представлений в офіційній фотографії та образ, який реконструюється з особистісних фотокарток городян. Еволюція репрезентацій візуального образу Дніпропетровська відбувалася за наступною логікою: від міста – базару до міста – машини і потім до міста – джунглів.

Література:1. Зиммель Г.Социальная дифференциация. Социологические и психологические исследования // Зиммель Г. Избранное. Т 2: Созерцание жизни. – М.: Юрист, 1996. – С. 301-465с.; 2. Ксеневич М.Я. Просторова організація і сталий розвиток міст. – К., 2001. – 160 с.

Бытко Анастасия

Запорожский национальный университет

(Украина, г. Запорожье)