Життєві орієнтації сучасної молоді

Сучасний соціально-економічний, науково-технічний і культурний розвиток суспільства ставлять ряд нових завдань перед вищою школою у підготовці студентів до професійної діяльності. Перспективи майбутнього розвитку суспільства значною мірою пов’язуються з творчою самореалізацією студентської молоді, її ціннісними орієнтаціями, життєвими пріоритетами, загальною культурою.

Студентська молодь – дуже динамічна суспільна група. Вона діалектично поєднує в собі сильні та слабкі риси, знаходячись в стані соціального росту, в процесі фізичного, політичного, морального та естетичного розвитку. Через особливу сприйнятливість і високу соціальну мобільність студентської молоді виникнення нових ціннісних та життєвих орієнтацій і девальвація колишніх торкнулися цієї перехідної соціальної групи більшою мірою, ніж інших прошарків суспільства [3].

На сучасному етапі трансформування життя суспільства існує нагальна потреба не лише в поглибленій фаховій підготовці студентської молоді, а й у розширенні світогляду, культивуванні сучасного професійного мислення, високої освіченості, індивідуального усвідомлення значення загальнолюдських цінностей.

Інституціональні зміни українського суспільства поставили перед молоддю проблему її активності, вміння жити в нових умовах. Процес входження молоді у сучасне “доросле” життя передбачає суспільне визнання її здібностей та прагнення застосувати свої знання, досвід на практиці. Цей процес тісно пов’язаний із змінами її правового статусу, способу залучення до соціальної структури, характеру життєдіяльності, можливостей отримання професійної освіти [4].

Останнім часом суспільствознавці приділяють неабияку увагу вивченню проблем молоді. Соціально-філософські проблеми вивчення молоді як соціальної групи суспільства знайшли своє відображення у роботах С.Іконнікової, І.Ільїнського, І.Кона, В.Лисовського. Методологічні й теоретичні аспекти саморозвитку й самореалізації особистості в сфері дозвілля досліджують Т.Бакланова, О.Беляєва, О.Каргіна, науковий аналіз теорії і практики культурно-дозвіллєвої діяльності розробили О.Жарков, Т.Кисельова, В.Ковшаров, Ю.Красильніков, Ю.Стрельцов [1].

Для вивчення основних сфер життєдіяльності студентів, їх духовного світу та професійного самовизначення Лабораторією соціологічних досліджень МДПУ ім. Б.Хмельницького було проведене анкетне опитування на тему: «Соціокультурні і політико-правові аспекти ціннісної свідомості студентської молоді МДПУ ім. Б. Хмельницького» [2].

В цьому дослідженні прийняли участь 500 із 2791 студентів (30% загальної кількості), що забезпечило репрезентативність вибірки (можлива похибка 3%).

Одним з актуальних питань, пов’язаних з життєвим вибором, є мотив вступу до ВНЗ. Так, серед мотивів отримання вищої освіти у студентів I-II курсів переважає прагнення зробити кар'єру (42,1%) та отримати диплом (35,8%) як документ, що підвищує можливість маневру на ринку праці. А ось вже у студентів старших курсів (III-V) достатньо поширений мотив оволодіння цікавою професією (32,9%) та підвищити свій культурний рівень (30,4%). Кожен респондент, незалежно від віку та курсу, прагне стати матеріально забезпеченим.

На питання «Хто найбільше вплинув на Ваш вибір ВНЗ?» 38,5% респондентів вказали, що керувалися виключно власним вибором. Для 32,5% опитаних думка батьків та родичів виявилася вирішальною при виборі ВНЗ. А ось вплив шкільної професіональної орієнтації достатньо слабкий: вчителі вплинули на вибір лише у 8,5% опитаних [2].

Відповіді на запитання, що стосувалося труднощів з працевлаштуванням після закінчення ВНЗ, розподілилися таким чином: 45,0% опитаних висловлюють побоювання з приводу ситуації на ринку праці., 25,4% сподіваюся, що у них не виникне труднощів з працевлаштуванням за фахом. 9,8% навіть не збираються працевлаштовуватися за фахом. Серед причин, які можуть примусити випускників відмовитися продовжувати кар'єру за своєю спеціальністю виступають розчарування в професії (10,2%), складність з пошуком роботи за фахом (23,8%), та недостатня оплата праці за їх спеціальністю (27,1%).

Студенти в більшості своїй, у випадку можливості поїхати для навчання і роботи за кордон, надалі мали б намір повернутися на Батьківщину за наявності тут більш сприятливих умов (30,2%). 22,8% опитаних не налаштовані виїхати на постійне місце проживання за кордон. Еміграційний потенціал молоді зберігається на рівні 28,7%. Що стосується науково-дослідної роботи, то більше половини опитаних (54%) залишається в стороні від цього виду діяльності [2].

Оскільки для студента потреба в навчанні є домінуючою, то виконувати виховну функцію має науково-дослідна робота. Саме вона має спрямовуватися на формування високоморальної, зрілої, духовно розвинутої, соціально активної особистості. Активність студентів досягається за допомогою самостійного виконання завдань, але керівники мають надавати методичну допомогу студентам.

В середовищі ринкової економіки, за високої структурної динамічності сучасного виробництва, профорієнтація все ще не досягає своєї головної мети – формування у сучасної молоді професійної самосвідомості з метою оптимізації процесу професійного самовизначення, відповідного як індивідуальним особливостям кожного, так і вимогам суспільства до сучасного фахівця.

Мобільність як невід’ємна риса сучасної молоді зумовлюється її віковими особливостями, соціально-психологічними характеристиками та реальною соціальною практикою. Життєві пріоритети носять стратегічний характер: отримати престижну професію, не уточнюючи, яку саме; створити сім'ю, але тільки тоді, коли для цього будуть умови, перш за все матеріальні, і т.п. Соціальне самовизначення молоді є процесом, за допомогою якого перш за все відбувається проекція життєвої стратегії [3].

Особливістю професійного самовизначення на етапі навчання у ВНЗ є формування професійної самосвідомості, основними характеристиками якої є прагнення до відкриття свого внутрішнього світу, виражена спрямованість на майбутнє, відносна стабілізація процесів самосвідомості, висока самокритичність.

Дослідження механізмів самосвідомості, механізмів оволодіння особистості своїм внутрішнім резервом спрямовані на те, щоб допомогти молоді найбільш повно реалізувати себе на етапі професійного самовизначення.

Одним із проявів професійної самосвідомості студента є самоактуалізація – прагнення до повної реалізації особистісних можливостей, основна інтегральна характеристика цілісної особистості та механізм взаємодії колективного й індивідуального у самосвідомості людини.

Рівень розвиненості самоактуалізації особистості зумовлює якісний зміст і формально-динамічні характеристики професійного самовизначення на етапі навчання у ВНЗ.

Література: 1. Динаміка ціннісних орієнтацій студентів педагогічного вузу|ВНЗ| /Ярославский Педагогічний Вісник //http: //www.yspu.yar.ru:8101/vestnik/pedagoka_i_psichologiy/3_5/; 2. Матеріали анкетування Лабораторії соціологічних досліджень МДПУ ім Б.Хмельницького,2009. – 28с; 3. Созонтов А. Е. Основные жизненные стратегии российских студентов // Вестник МГУ. – Сер. 14. Психология. – 2003. – № 3. – С. 116; 4. Шавир П. А. Формирование социальной и профессиональной зрелости студентов: Сборн. научн. тр. /Отв.ред. В.Д.Семенова. – Свердловск, 2003. – с.91 – 102.

Гандалоев Ислам

Ингушский государственный университет

(Россия, г. Магас)