Теоретична демографія та прикладні демографічні дослідження.

Якщо до середини XX сторіччя йшлося про демографію як про єдину науку, то сьогодні ми розглядаємо демографію як центральну частину системи знань про народонаселення, яка являє собою, в свою чергу, систему демографічних наук, що розвиваються на ґрунті загальної теорії народонаселення.

В системі демографічних наук можна виокремити кілька блоків або розділів. Перший з них відкриває теоретична демографія. Слідом за нею треба назвати історію демографії, дескриптивну (описову) демографію, економічну демографію, соціологічну демографію, історичну демографію, військову демографію, етнічну демографію та інші галузеві демографічні науки. Другий блок включає в себе інформаційну базу й методичне забезпечення досліджень народонаселення. Окремий блок утворює регіональна демографія. За ним йде блок прикладних демографічних досліджень. Два останні блоки — соціально-демографічне прогнозування та теоретичні засади демографічної політики — виходять за межі власне демографії й є радше не науками, а напрямками науково-практичної діяльності, в продукції якої зацікавлені передусім органи планування та управління.

Теоретична демографія базується на загальній теорії народонаселення й покликана розробляти головні методологічні принципи аналізу демографічних процесів та явищ, головні закономірності відтворення населення. До завдань теоретичної демографії ввіходить створення засад для розвитку конкретних демографічних дисциплін, в її рамках об'єднується сукупність теоретичних тез, принципів, гіпотез та уявлень, на підставі яких пояснюють закономірності демографічних процесів і структур.

Теоретична демографія визначає місце кожної з окремих демографічних наук в їх загальній системі, дозволяє окреслити предмети цих наук, установити роль, місце й значення тих чи тих методів, конкретних методик і техніки аналізу демографічних процесів. Теоретична демографія вивчає також характер впливу економічних і соціальних чинників на відтворення населення. При цьому, крім своїх власних концепцій, теоретична демографія широко використовує теорії, поняття й категорії із соціологічної та економічної наук.

Отже, головною функцією теоретичної демографії є методологічна, в її рамках існують теоретичні концепції трьох рівнів: найзагальніші теоретичні уявлення, включені до загальної теорії народонаселення; інші складають ядро власне теоретичної демографії; треті ввіходять як складові до таких демографічних дисциплін, як історія демографії, описова демографія, економічна демографія, історична демографія, регіональна демографія та інші.

Предметом історії демографії є вивчення розвитку поглядів на проблеми населення, становлення демографії як науки. На відміну від неї історична демографія досліджує історичні передумови, закономірності й характер розвитку народонаселення на різних етапах людської цивілізації, об'єктом її вивчення є історична зумовленість розвитку демографічних процесів, механізм їх взаємозв'язку з соціально-політичними процесами та суспільним розвитком. Поряд з традиційними й укоріненими в історичній науці методами в історичній демографії широко використовують методи демографічного аналізу закономірностей, тенденцій відтворення й розвитку народонаселення.

Описова демографія належить до найбільш широко застосовуваних у господарчій практиці окремих демографічних наук. Описова демографія є розгорнута інтерпретована система відомостей про населення, яка має форму статистичних показників, отримуваних з різних джерел інформації. Вона включає до себе загальну характеристику чисельності населення, його територіального розподілу, параметри віково-статевого, шлюбного й сімейного складу населення, рівня й тенденцій розвитку демографічних процесів у конкретних регіонах, країнах, територіях або частинах країни. Найважливішими категоріями описової демографії є "тип відтворення населення" й "демографічна ситуація".

Економічна демографія спирається на методологічні принципи аналізу взаємозв'язків розвитку економіки й розвитку народонаселення. Вона вивчає економічні аспекти відтворення населення й передусім механізм взаємозв'язку економічних і демографічних процесів. Одним з теоретичних підходів, які дозволяють дослідити вплив темпів зростання населення на економічний розвиток, є обчислення так званих демографічних інвестицій. Під ними розуміються не просто засоби, необхідні для зростання населення й підвищення його життєвого рівня, а передусім частина коштів, яку необхідно виділити для того, щоб не знизився рівень життя зростаючого населення. Проте відокремити в житті демографічні інвестиції від економічних можна лише з великою часткою умовності.

Останнім часом особливого значення набуває вивчення методів оцінки економічних наслідків міграції, визначення обсягів необхідних коштів для вживання тих чи тих заходів демографічної політики.

Соціологічна демографія або соціальна демографія — наукова дисципліна, яка формується на стику соціології та демографії й вивчає взаємовплив соціальних та демографічних процесів. Від власне демографії соціологічна демографія відрізняється тим, що головну увагу вона приділяє вивченню соціальних норм, демографічних установок, демографічної поведінки (репродуктивної, шлюбної, сімейної, міграційної) й чинників, що їх зумовлюють, таких, як рівень освіти, доходів, етнічні характеристики тощо. Власне ж демографія вивчає відтворення населення переважно на макрорівні — для населення загалом або великих його груп.

Військова демографія вивчає роль демографічних чинників у військовій справі й військовій економіці з кількісного та якісного боків. Як самостійні розділи у військовій демографії виокремлюють дослідження мобілізаційних можливостей держав, що воюють, зокрема мобілізаційних резервів для збройних сил та економіки; вивчення військових утрат населення та його міграцій у зв'язку з війнами; аналіз впливу війн на відтворення населення та його здоров'я; оцінку демографічних наслідків війн. Важливе значення у військовій демографії мають перспективні розрахунки чисельності та складу населення за статтю та віком для визначення ресурсів країн та їх коаліцій.

Головними джерелами інформації для військової демографії є статистичні дані про чисельність і склад населення до війни, в період війни та по її закінченні, про людські втрати у війнах; офіційні звіти про війни (кампанії), архівні, літературні та інші джерела відомостей про населення, його відтворення та міграції.

Етнічна демографія сформувалася на стику етнографії та демографії. Вона вивчає особливості відтворення й динаміку чисельності окремих народів або етносів. У своїх дослідженнях етнодемографи використовують здебільшого етнічну статистику, матеріали переписів населення, спеціальних демографічних та етнографічних культурно-побутових обстежень, здійснюваних з урахуванням етнічної приналежності, а також матеріали інших суспільних наук, у тім числі етносоціології, етногеографії, етнопсихології, етнічної екології, антропології, медицини тощо.

Регіональна демографія вивчає закономірності відтворення населення в окремих регіонах і територіях країни, а також економічні, соціальні, екологічні, етнічні та інші чинники, що впливають на його характер і мають місце у цих регіонах. Регіональна демографія тісно пов'язана з економікою трудових ресурсів і наукою про розміщення продуктивних сил, а також іншими окремими демографічними дисциплінами. Вивчення функціонування населення в системі регіональної економіки зумовило введення синтетичних понять "регіональна соціально-демографічна ситуація" та "регіональна економіко-демографічна ситуація". Конкретна соціально-демографічна ситуація зумовлює

вибір і проведення доцільної для конкретного регіону демографічної політики

як складової соціальної політики країни загалом.

Прикладні демографічні дослідження обслуговують потреби господарської

практики, їх результати використовують для обґрунтування розрахунків і практичних рішень в економіці, містобудуванні, охороні здоров'я, освіті, соціальному забезпеченні та інших галузях невиробничої сфери. Поряд з розвитком прикладних демографічних досліджень йшло формування й інших

напрямків науково-практичної діяльності: соціально-демографічного прогнозування й розробки теоретичних засад демографічної політики.

Соціально-демографічне прогнозування реалізується в системі демографічних прогнозів різної глибини й різного змісту. Залежно від глибини прогнозування розрізняють короткострокові, середньострокові, довгострокові та надовгострокові прогнози населення. Демографічні прогнози широко використовують при розробці й здійсненні заходів демографічної політики.

Демографічна політика є частиною політики народонаселення, яка, у свою чергу, є складовою соціально-економічної політики держави. Демографічна політика являє собою сукупність заходів, що впливають на демографічні процеси, й спрямована на зміну характеру процесів природного відновлення генерацій (народжуваності, шлюбності, розлучуваності, вікової структури, смертності) в їх тісному зв'язку, а також на регулювання міграційної рухливості

населення та його розселення й густоти. До теоретичних проблем демографічної політики належать такі питання, як сутність, зміст і цілі політики

в царині відтворення населення; суб'єкт та об'єкт цієї політики, засоби та ефективність її здійснення. До них також належить і проблема співвідношення

демографічної політики та соціально-економічної політики в країні загалом.