logo
Sbornik_2010

Роль змі у виборчому процесі

Останнім часом в українському суспільстві існує думка, що сучасному виборчому процесу властиві недемократичні тенденції: вибори є формальною процедурою, існують великі можливості для фальсифікації голосувань, результати заздалегідь вторговані у кабінетах партійців, голос громадянина не має вирішального значення. Так, присутні абсентеїстські настрої серед населення.

Головним елементом представницької демократії, модель якої застосовує і Україна, є вибори громадянами, які мають на це право, членів законодавчого органу та вищих посадових осіб. А основним джерелом інформації про кандидатів на посади всіх рівнів були і досі залишаються засоби масової інформації (ЗМІ). Саме вони ніби забезпечують “знайомство” кандидата з електоратом, висвітлюють його діяльність, впливаючи на громадську оцінку та виконують ряд інших завдань.

Таким чином основною метою даного дослідження є визначення ролі ЗМІ у виборчому процесі, ступеня їх впливу на електоральний вибір громадян.

Зазначена проблематика стає ще актуальнішою в ситуації перегляду першого досвіду проведення виборів в умовах парламентсько-президентської, а не президентсько-парламентської республіки в Україні, адже саме ЗМІ формують нові образи владних структур та визначають характер взаємодії політичних сил між собою та з суспільством. Розглядаючи таке складне та неоднозначне питання, як вплив ЗМІ на вибір українського виборця, у дослідженні зроблено спробу відійти від традиційно усталеної відповіді на поставлене питання, аргументовано альтернативу поширеному твердженню про те, що ЗМІ здійснюють “зомбування” українців і громадяни віддають голоси несвідомо, керуючись тим баченням дійсності та кандидатів на посади різних рівнів, яке було нав’язане ЗМІ.

Перебіг виборчого процесу, його особливості, вплив та роль ЗМІ під час виборів були і залишаються тематикою наукового пошуку і праць різних дослідників сучасності – Ф. М. Кирилюка, В. М. Рудича, О. Демченко, Ю. Каплан та інших. Але більшість з них дотримується класичного підходу щодо розуміння цього питання, хоча кожен з авторів пропонує свою аргументацію та модель здійснення цього впливу.

Слід зазначити, що ЗМІ висувають значні вимоги до діяльності у виборчому процесі. Визначаючи їх функції у виборчому процесі, необхідно виокремити використання ЗМІ у виборчій компанії та їхню участь у ній. Згідно з нормами діючого законодавства у першому випадку вони виступають як виробник масово-інформаційних послуг, а у другому – як самостійний суб’єкт виборчого процесу та демократії. Відповідно до цього формуються різні вимоги, бачення та різні можливості для регуляції їх діяльності та інтереси самих ЗМІ. Українське законодавство покладає на ЗМІ виконання лише інформаційної та агітаційної функцій. Взагалі, порядок забезпечення інформаційної функції ЗМІ чітко не прописаний в існуючому законодавстві, а наявна нормативна база недостатня для врегулювання таких складних питань, це ж стосується й участі ЗМІ у виборчому процесі в цілому.

Як вже зазначалося, традиційний підхід до розуміння вирішальності ролі ЗМІ у виборчому процесі та їх “зомбуючого” впливу на виборця не відповідає реаліям сьогодення. Більше того, нав’язування подібного бачення дає можливість приховати справжні канали здійснення впливу на суспільну свідомість, відвернути увагу від реального маніпулювання виборцями. І, врешті-решт, подібні твердження – вияв значної недооцінки інтелектуальних та вольових якостей українців.

Спростування зазначеного підходу можна здійснити через визначення особливостей українського виборчого процесу:

Отже, як бачимо, роль ЗМІ у виборчому процесі втрачає свою визначальну роль, на зміну їм приходять нові методики впливу на виборця: психологічно обґрунтована реклама, розмаїття наочних агітматеріалів, залучення ресурсів мережі Інтернет. ЗМІ є основним, але не найвпливовішим джерелом інформації, вони втратили довіру українців, для яких реальні справи стають головним агітдоказом. Розчаровані виборці практично не дивляться і не слухають агітроликів, не читають рекламних газет, листівок. Вибір українців визначають або результати роботи психологів та політтехнологів, або спостерігається активний і свідомий вибір тих політиків, чия діяльність позитивно відображається на рівні життя громадян.

Скок Екатерина

Днепропетровский национальный университет им. О. Гончара

(Украина, г. Днепропетровск)