Державні номінаційні механізми як чинник зайнятості населення

Одним з дискурсивних аспектів професій є дослідження проблем, що гальмують розвиток механізмів ефективної зайнятості населення на ринку праці України, зокрема проблеми поліпшення якості підготовки фахівців. Причини недостатнього кваліфікаційного рівня випускників полягають у тому, що навчальні заклади широко використовують кваліфікаційні вимоги до професій регулятивних традицій радянських часів. З іншого боку, сучасні вимоги роботодавців до кандидатів на працевлаштування не знаходять належного відображення у змісті навчання.

Очевидно, що наповнення освітніх стандартів відповідно до вимог організації роботодавців має призвести до ситуації, коли випускник освітньої установи одержує знання і вміння, наближені до потреб професійної практики. Це дозволило б прискорити процес працевлаштування і адаптації фахівця на робочому місці. Актуальним є запровадження у суспільстві професійних стандартів як продукту досягненні угоди між державою, професійними об’єднаннями, сферою освіти та суспільством. В ідеалі на основі вимог професійних стандартів (ПС) організації роботодавців могли б створювати системи сертифікації працівників для виявлення і підтвердження рівня їхньої кваліфікації (наприклад, з видачею сертифікатів компетентності). Така система дозволила б ідентифікувати компетентність та підтверджувати готовність носіїв різних професій для здійснення і досягнення стратегій та цілей організацій. В результаті кожний роботодавець, приймаючи на роботу сертифікованого фахівця, одержував би гарантію його компетентності. Серед основних цілей створення системи ПС в Україні — захист професіоналізму і соціального рівня життя працівника через досягнення персоналом організацій сукупної професійної компетентності як основи стійкого соціально-економічного розвитку суспільства в цілому.

Соціологічні методи, зокрема, опитування експертів, при обстеженні організацій, об'єднаних за видами економічної діяльності, дозволяють здійснити їх опис, формувати траєкторії професійної мобільності і вирішувати інші завдання. Отже, усі номінаційні вимоги ПС формуються емпірично в результаті проведених обстежень організацій.

На нашу думку, одним з найбільш ефективних методів дослідження професійної структури суспільства з метою побудови таких номінаційних конструктів, як професійні стандарти, є опитування експертів. Цей метод дозволяє отримати зміст професійного стандарту, який формується виходячи з таких висновків експертів:

 визначаються основні напрями діяльності працівників відповідної професії.

 визначаються основні професійні обов'язки та функції;

 визначаються необхідні вміння і навички;

 визначаються основні знання: наводиться перелік прикладних знань, що необхідні для виконання професійних обов'язків.

Аналіз результатів цієї роботи дозволяє вичленити основні характеристики і функції за професіями, обсяги необхідних компетенцій. Головним є те, що саме професійне середовище формує вимоги до професії, уникаючи суб'єктивізму при формуванні ПС. Ієрархія побудови кваліфікаційних рівнів і професійних вимог визначається емпірично. Втілення у життя таких номінаційних механізмів потребує, серед іншого, удосконалення кодифікації сфери зайнятості, упорядкування способів розділу праці, подальшого опрацювання валідної класифікації професій. Таким чином реалізується антропологічний погляд на професії, який полягає у переконанні, що діяльність більшості професійних груп тісно пов’язана с організаційним контекстом, тобто має визначену структуру номінаційного регулювання професійної зайнятості .

Як засвідчує блок-схема 1, основними рушійними силами, що впливають на процеси професійної зайнятості населення є держава, роботодавці та сфера освіти. Центральне місце серед них займає держава. Саме державні номінаційні механізми мають забезпечувати зайнятість населення. Тут слід враховувати потребу роботодавців як маркер ринку праці. З іншого боку – рівень кваліфікації та обсяги підготовки випускників сфери освіти, які поповнюють цей ринок. Втілення у життя таких номінаційних механізмів потребує удосконалення кодифікації сфери зайнятості, упорядкування способів розділу праці, подальшого опрацювання валідної класифікації професій. Таким чином реалізується антропологічний погляд на професії, що полягає у переконанні, що діяльність більшості професійних груп тісно пов’язана з організаційним контекстом, тобто підкорюється певним правилам та має визначену структуру. SHAPE \* MERGEFORMAT

Визначальною складовою професійного статусу є рівень освіти. Тому актуальним на сьогодні є запровадження функціонального підходу, який полягає у забезпеченні збалансованості професійної освіти та попиту на робочу силу для забезпечення відповідності структури професійної освіти потребам ринку. Державним інститутам, до повноважень яких належать обов'язки сприяння зайнятості населення, слід приділити особливу увагу сприянню підготовки фахівців за міжгалузевими (інтегрованими) професіями, потреба в яких не може бути задоволена за рахунок наявних професійних кадрів. Необхідно визначити масштаби навчання та професійне спрямування підготовки фахівців та кваліфікованих робітників з метою підвищення якості професійної освіти. Професійний розвиток населення України передбачає також впровадження довгострокової політики перерозподілу професійних кадрів, зокрема, з метою вирішення проблеми вакантних робочих місць, розробку програми перерозподілу робочої сили на користь галузей, які мають першочергове значення з точки зору суспільних інтересів. Розуміння процесів соціалізації економічного розвитку дозволяє зробити висновок, що головним суб’єктом і об’єктом цих процесів є людина в якості носія професії.

Опицко Максим

Белорусский Государственный университет

(Беларусь, Минск)