Соціальна пам'ять як фактор формування національно-територіальної ідентичності

Розвиток державності в Україні актуалізує питання соціальної пам'яті у формуванні національно-територіальної ідентичності, яке має міждисциплінарний характер. Її роль є особливо актуальною в процесі формування самоідентифікації громадян країни зі своєю Вітчизною на сьогодні, коли в українському суспільстві відбувається трансформація соціальних інститутів та моральних регуляторів поведінки, коли формується нова політична система суспільства та трансформуються відносини між громадянами та державою. Актуальний стан українського суспільства визначає наукову значимість дослідження соціальної пам’яті як фактора формування національно-територіальної ідентичності.

Проблеми національно-територіальної ідентичності є предметом різних досліджень. Серед них необхідно відзначити дослідження Н. Шматко, Ю. Качанова, З. Млинара, Ю. Штебе, Н. Черниш, О. Маланчук, О. Філіпової. Спираючись на дані дослідження, ми вважаємо за необхідне дати наступне визначення національно-територіальної ідентичності: національно-територіальна ідентичність — це організація свідомості, яка є результатом процесу ідентифікації особистості з національно-територіальною спільнотою, що проявляється у її соціальній активності, спрямованій на те, щоб стати репрезентантом останньої, відтворюючи її соціокультурні норми, тобто створити «образ-Ми». Відповідно до даного визначення, національно-територіальна ідентичність формується в результаті процесу ідентифікації. Показником сформованої ідентичності особистості є її соціальна активність у підтримці та відтворенні соціокультурних норм певної національно-територіальної спільноти.

Ґрунтовне дослідження соціальної пам'яті в соціології починається з праць М.Хальбвакса, П.Рікьора та П.Штомпки. Слід зазначити актуалізацію даної проблематики в працях сучасних соціологів Н. Веселкової, В. Ликової, В. Осипова. За визначенням В.Осипова, соціальна пам'ять — це сукупність соціокультурних засобів та інститутів, які здійснюють відбір та перетворення актуальної соціальної інформації в інформацію про минуле з метою збереження накопиченого суспільного досвіду та передачі його від покоління до покоління.

Для апробування теоретичних розробок нами було проведено соціологічне дослідження методу групового інтерв’ю. Опитування було проведене у два етапи, що передбачало порівняння специфіки національно-територіальної ідентичності молоді Запорізької області у 2004 та 2009 роках.

Отримані результати дозволили говорити про наявність наступних тенденцій. За даними проведеного дослідження в Запорізькому регіону на сьогодні переважають локальна та громадянська національно-територіальні форми ідентичності. Але порівняння результатів двох етапів дослідження показало, що зменшується кількість респондентів, що ідентифікують себе з локальною спільнотою та збільшується кількість респондентів, що ідентифікують себе з регіональною та громадянською спільнотою. В порівнянні з результатами проведених моніторингів громадської думки з 1992 по 2008 Є. Головахою, Н.Паніною та Н.Чуриловим, що репрезентують дані по Україні загалом, в Запорізькій області ми спостерігаємо певну специфіку. Так, хоча рівень громадянської ідентичності є приблизно рівним у мешканців Запорізького регіону (42,7%) та інших регіонів України (51,7%), мешканці Запорізького регіону більш схильні ототожнювати себе з представниками локальних спільнот (42,3%), порівняно з мешканцями всієї України (24,5%). Відзначимо також, що збігається загальна тенденція і по Запорізькій області, і по Україні загалом до збільшення рівня громадянської ідентичності та зменшення рівня локальної ідентичності.

Аналіз взаємозв’язку визначення респондентами своєї національності та якості суб’єктивного відношення до неї вказує на наступне: найбільше пишаються своєю національністю представники нетитульної спільноти (болгари, татари, євреї) Запорізької області, трохи нижчий показник мають представники російської національності, та найменше з поміж опитаних пишаються своєю національністю українці. Це дає можливість припускати, що дані результати свідчать про вищий рівень сформованості національно-територіальної ідентичності у представників нетитульної спільноти Запорізької області.

Відповідно до отриманих даних, серед осіб, які здійснили найбільший вплив на формування національної самосвідомості респондентів значно виділяються їх найближчі родичі: батько , мати, бабуся та дідусь , які в сукупності становлять переважну більшість. Однак ми маємо тенденцію до зменшення рівня впливу найбільших родичів на формування національно-територіальної ідентичності. В той самий час, зростає вплив вчителів, керівників та наставників. Значне зменшення впливу найближчих родичів респондента на формування національно-територіальної ідентичності призводить до збільшення віку усвідомлення своєї національної приналежності.

Найбільш цікавою особливістю функціонування соціальної пам'яті молоді Запорізької області є специфіка визначення найбільш значущих подій в історії їх народу. Відповідь на відкрите запитання анкети «Що в історії Вашого народу викликає у Вас найбільше почуття гордості?» розподілилась наступним чином: кожен четвертий мешканець Запорізького регіону пишається в історії України добою козацтва, кожен п’ятий — перемогою, отриманою в 1945 році та отриманням Україною незалежності в 1991 році. Досить стабільною протягом п’яти років залишається кількість респондентів, що серед найбільш значних подій історії свого народу визначають сам процес боротьби за незалежність України та визвольну війну Б. Хмельницького. Однак, якщо у 2004 році жоден з респондентів не відзначив добу Київської Русі, то в 2009 році кожен десятий відзначив її як подію, що викликає в них найбільше почуття гордості. Також слід зазначити, що події давнини більше ста років визначаються як певний процес — з використанням слів «війна», «боротьба», «доба». В той час як більш близькі події, яким менше ста років визначаються більше результатом, що позначається вживанням слів «одержання», «перемога», «вихід збірної» та ін. Це відповідає загальній специфіці функціонування соціальної пам’яті спільнот, яка також відбивається у подіях, що суб’єктивно визначаються як провідні та найбільш значущі.

Таким чином, дослідження впливу соціальної пам'яті на формування національно-територіальної ідентичності мешканців Запорізької області вказує на наявність певних тенденцій, які дещо відрізняються від загальнодержавних особливостей її функціонування.

Борисов Роман

Харьковский национальный университет им. В.Н.Каразина

(Украина, г. Харьков)