logo
Sbornik_2010

Національна дистанційованість волинських студентів: досвід емпіричного дослідження

На сьогодні практично всі країни відкриті для інтеграції, що сприяє масовим міграціям населення. В ряді європейських країн відчутною є лінія конфліктної взаємодії, яка пов'язана із взаємопроникненням різних релігійних, культурних, національних традицій. Цим пояснюється актуальність підвищеної уваги до питання національної толерантності, зокрема, і в Україні.

У Декларації принципів толерантності ООН, проголошеній 16 листопада 1995 р., визначається, що толерантність – це повага, сприйняття та розуміння багатого різноманіття культур нашого світу, форм самовиявлення людської особистості. Формуванню толерантності сприяють знання, відкритість, спілкування та свобода думки, совісті і переконань.

Толерантність – це єдність у різноманітті, це те, що уможливлює досягнення миру, сприяє переходу від культури війни до культури миру, це, передусім, активна позиція, що формується на основі визнання універсальних прав людини. Толерантність у жодному разі не може виправдовувати посягання на ці основні цінності. Толерантність повинні виявляти як індивіди, так і соціальні групи та держави.

Рівень національної толерантності українців є складовою щорічного моніторингового дослідження «Українське суспільство: моніторинг соціальних змін», яке проводить Інститут соціології НАНУ, що дає змогу визначити динаміку особливостей ставлення громадян України до людей інших національностей шляхом визначення соціальної дистанції. Під соціальною дистанцією між національними групами розуміють ступінь надання переваги представниками однієї національної групи представникам інших національних груп у якості партнерів у міжособистісному спілкуванні та готовність іти на контакти з представниками конкретних етнічних груп [1; 2]. Вона вимірюється за допомогою шкали Богардуса. Індекс національної дистанційованості будується як середнє арифметичне усіх значень ознак-національностей і за семибальною шкалою інтерпретується наступним чином: чим меншим є його значення, тим ближчою є соціальна дистанція між українцями в даному випадку та певною нацією. Інтегральний індекс є середнім арифметичним усіх вищезгаданих індексів, побудованих для кожної нації (окрім українців, які проживають за кордоном), й інтерпретується аналогічно.

В рамках вивчення національної та релігійної толерантності волинських студентів у 2008-2009 роках було проведено дві хвилі анкетного опитування.

Таблиця 1. Значення ІІНД

Час проведення польового етапу

Значення ІІНД

квітень, 2008

3.3

грудень, 2009

4.0

Отримані індекси свідчать, що студенти Волинського національного університету в 2008 році дистанціювались від представників інших національностей на рівні сусідів, а у 2009 – колег по роботі. Фактично зростання значення інтегрального індексу НД є збільшенням соціальної дистанції до представників інших національностей. Студентська молодь формує своє ставлення під впливом багатьох факторів. Зважаючи на різний час збору інформації, зростання індексу є також можливим під впливом соціально-політичної кризи, що значно поширилась протягом останнього року.

Подальший аналіз національностей дозволяє встановити, які з них власне «забезпечують» зростання індексу, а толерантне ставлення до представників різних релігій – стверджувати, що в даному випадку мова дійсно йде про дистанційованість в тому розумінні як її трактує Н. Паніна, а не про ставлення, яке не зовсім сумісне з толерантністю і терпимістю.

Література: 1. Паніна Н.В. Щодо застосування шкали соціальної дистанції у дослідженнях національної толерантності в Україні // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – 2003.– №4. – с.21-43. 2. Паніна Н.В. Українське суспільство 1992-2006: соціологічний моніторинг. – К.: Інститут соціології НАН України, 2006. – 94 с.

Касап Євген

Прикарпатський національний університет ім. В. Стефаника

(Україна, м. Івано-Франківськ)