12.Специфіка досліджень г.Хофстеде.

Перші ж дослідження організаційної поведінки в різний країнах показали його несхожість у них. Багато дослідників вказували на вплив культурних факторів. Підтвердження або спростування цієї гіпотези пов'язане із двома головними проблемами: необхідно показати вплив культурного середовища на формування індивідуальних цінностей, установок і потреб; а також досліджувати зв'язок цих закономірностей з поведінкою людей в організаціях. В 70-ті роки ХХ століття був проведений цілий ряд досліджень, орієнтованих на рішення цього завдання. Класичними стали дослідження голландського вченого Г. Хофстеде (Geert Hofstede), їх опис включається не тільки в підручники з кроскультурного і міжнародного менеджменту, але й у підручники і хрестоматії по загальному менеджменту. Значущість цього дослідження пояснюється як вражаючою базою (було зібрано понад 116 тис. анкет, розданих співробітникам компанії IBM в 40 країнах, причому кожна анкета містила більше 150 питань), так і старанністю теоретичного й методичного підходів.

М. Хофстеде виходив з того, що культура як «колективне духовне програмування» визначає установки і поведінку людей. Сама культура змінюється із працею, а коли міняється, то дуже повільно. Вона має тенденцію втілюватися в створюваних людьми суспільних інститутах. У свою чергу, суспільні інститути деякою мірою як обмежують, так і стимулюють різні методи мислення. М. Хофстеде досліджував розходження в цінностях, пов'язаних з роботою, з метою показати вплив культури.

При аналізі даних Г. Хофстеде основну увагу приділив відповідям на питання, пов'язані з робочою обстановкою. Ці питання стосувалися організації роботи, клімату в колективі, а також цінностей і термінах бажаного. Сприйняття організації роботи пов'язувалося зі ступенем, у якій начальники консультували підлеглих. Сприйняття організаційного клімату відображалося як створювані роботою стреси. Бажане в дослідженнях Г. Хофстеде розумілося як деяка ідеологічна орієнтація працівника, наприклад, негативне відношення до конкуренції між працівниками яка приносить більше шкоди, чим користі. Бажані цінності виражали важливість різних аспектів роботи.