logo search
Тема 2 (укр)

3. Розвиток соціології в хх столітті.

На наступному етапі, що почався в 20-і роки XX століття і продовжується донині, центр світової соціології перемістився в США, де ця наука відразу ж одержала чималу допомогу держави і підтримку більшості університетів. Перший у світі соціологічний факультет, що надавав докторські ступені, виник у 1892 році в Чикагському університеті. Уже до 1910 року більшість американських університетів і коледжів пропонували бажаючим курси соціології. Нічого подібного в Європі не відбувалося. Соціологія не користалася тут підтримкою ні з боку держав, ні з боку університетів. Еміграція соціологів послабила європейську і підсилила американську науку. У XIX столітті соціологічна освіта в Європі, на відміну від США, була в ролі пасинка. Якщо вона й мала місце в університетах, то не так, як у США: тут для відомих учених створювали кафедри і дозволяли читати лекції. У Європі ж професора економіки, історії, права, політичної економії чи філософії пропонували навчання «по соціології», хоча і не під її власним ім'ям.

У США ж навколо провідних університетів — Чикагського, Гарвардського, Мічіганського — наприкінці XIX—початку XX століть сформувалися великі наукові школи. Десятки тисяч проведених у першій половині XX століття емпіричних досліджень заклали міцний фундамент наукової соціології. Якщо європейці під науковою соціологією розуміли насамперед теоретичну науку, що спирається на могутні традиції класичної філософії, то американці зводили наукову соціологію в першу чергу до емпіричної, створеної за зразком класичного природознавства. Саме завдяки новому погляду на природу соціології Америка незабаром випередила Європу в справі створення соціології як науки.

Дамо коротку характеристику процесу становлення соціологічної школи в США, розвиток якої став надалі найбільш яскравою сторінкою історії соціології постклассического періоду. На рубежі XIX і XX ст. в американській соціології здійснюються асиміляція європейських соціологічних теорій і вироблення специфічного ракурсу аналізу соціальної реальності. Практичність як одна з домінуючих рис національного характеру відбилася на спрямованості досліджень у рамках американської соціологічної школи. В американській соціології розвиток йшов у напрямку послаблення інтересу до загальної соціологічної теорії і переходу до приватних емпіричних досліджень.

Європейське й американське суспільство в той період, коли його вивчали теоретики «класичного» періоду розвитку соціологічної науки, переживало разюче цікаві події. Капіталізм, завдяки індустріальній революції, розвертався у всю свою міць: зростання промислових міст-спрутів, обезземелювання селян, концентрація злочинності і проституції, торгівля дітьми, пауперизація і зубожіння широких мас. І все це — на тлі небаченого розширення політичних прав, насамперед для середніх прошарків, а не тільки для аристократії (як колись); на тлі появи залізниць, газових ліхтарів, синематографу, пароплавів і інших небачених раніше чудес «століття заліза», як його охрестили пізніше історики.

Америка дала світу самий довгий ряд видатних мислителів — це Е. Шилз, П. Лазарсфельд, Р. Мертон, П. Блау, Ч. Кулі, Дж. Мід, Р. Парк, І. Гофман, Дж. Александер, Д. Белл, Т. Веблен, А. Гоулднер, Р. Миллс, Д. Рісмен, У. Самнер, А. Смолл, А. Тоффлер, Дж. Хоманс, які багато в чому визначили науковий зміст сучасної соціології.

Якщо в Європі соціологічна думка розвивалася в тісному контакті з філософією, то в Америці серед соціологів одержала широке поширення соціальна психологія. Представники обох культур прагнули пояснити еволюцію і функціонування суспільства, але робили це по-різному: європейці більше тяжіли до глобальних історичних схем, американці — до конкретних моделей і прикладних розробок.

Замість філософської субстанції американці робили акцент на вивченні поведінки і дії. Їх не цікавило те, що приховано усередині розуму і що не піддається точному виміру. Їх цікавило те, що виявляється зовні в так званій відкритій поведінці. Так з'явився біхевіоризм (від англ. Behavior — поведінка), який підкорив собі в першій половині XX століття всі соціальні науки (економіку, психологію, соціологію, політологію).

Важлива роль у розвитку психологічної концепції дзеркального «Я» в америк. соціології належить Ч. Кулі (1864 - 1929). Первинними фактами суспільства є уявлення, які люди мають друг про друга, а особистість – це сума психічних реакцій людини на думки оточуючих людей. Самосвідомість людини включає три головних елементи: