3. Робота педагогічного колективу в підготовці свят. Проведення свят.

Відповідальним за зміст, підготовку і проведення свята, як і за всю роботу по музичному вихованню з дітьми, є музичний керівник. Систематично працюючи зі всім колективом вихователів протягом року, він в передсвятковий період об'єднує вихователів тих вікових груп, які беруть участь в даному святі (молодші, середні, старші). Підготовку до свята музичний керівник починає з розробки програми, яка вимагає натхненної творчої думки, перегляду і аналізу музичного і літературного матеріалу, ретельного відбору достовірно художніх творів, загальної композиції всього відібраного в стрункий художній сценарій.

При складанні програми музичний керівник погоджує з кожним вихователем питання про розподіл музичних завдань в його групі: для кожної дитини, невеликих груп, а також для всієї групи в цілому.

Погодивши всі питання з вихователями, музичний керівник остаточно оформляє програму і представляє її на зборі педагогічного колективу, де програма обговорюється і затверджується.

На педагогічному зборі з числа вихователів виділяється ведучий свята, його помічники, розподіляються доручення між співробітниками дитячого садку і встановлюються терміни виконання цих доручень (оформлення залу, підготовка костюмів для дітей, різних атрибутів для урочистого входу дітей на свято, подарунків, оформлення постановок, сценок, сюрпризних моментів).   Роль ведучого доручається вихователю, що володіє музичністю, артистичністю, уміє триматися на сцені, емоційному, меткому, знаючому всіх дітей по іменах. Вихователі, не виступаючі в яких-небудь ролях, знаходяться з дітьми своєї групи. Вони уважно стежать, як сприймають діти той або інший виступ, співають разом з ними, готують атрибути, деталі костюмів, вчасно переодягають дітей, допомагають їм при проведенні гри, танцю.

Після свята діти довгий час згадують вподобані їм виступи. Вихователь прагне закріпити найбільш змістовні, барвисті враження, пов'язуючи їх з тематикою свята. Вони відображаються в малюнках, ліпленні, розповідях і бесідах. Діти повторюють танці, що сподобалися їм, пісні, дії окремих персонажів. Вихователь бере участь в цих бесідах, підсумовуючи враження дітей, виділяючи головне, найбільш важливе, пояснює незрозуміле.

1.13 Гра - провідна діяльність дітей дошкільного віку

Виявляючи цікавість до світу дорослих, але не маючи можливості включитись до нього, дошкільник моделює цей світ у грі. Ця діяльність є соціальною за своїм походженням і змістом, вона виникає в ході ускладнення досвіду людства, його виробничих та культурних взаємин і відображає суспільні зміни. Сюжет та ролі в грі діти запозичують у суспільстві.

Гра - провідна діяльність дошкільнят, в якій вони виконують ролі дорослих, відтворюючи в уявних ситуаціях їх життя, працю та стосунки

Гра - це діяльність, у якій дитина спочатку емоційно, а потім інтелектуально засвоює всю систему людських взаємин. З.В. Огороднійчук

Важливе значення гри полягає в тому, що діти в невимушеній формі, відтворюючи світ дорослих, засвоюють моральні норми, отримують уявлення про професійні та сімейні ролі. Гра забезпечує розвиток у дошкільників рухових, розумових та мовленнєвих навичок. Діти, відображаючи в грі різні сторони життя та особливості діяльності дорослих, поповнюють і уточнюють свої знання про навколишній світ, вчаться співпереживати і відрізняти вимисел від реальності.

Перші прояви дитячих ігор виникають ще в ранньому віці, маючи сенсомоторний характер ("наздоганялки", гра-вовтузіння тощо). На рубежі раннього і дошкільного віку виникає режисерська гра (використання іграшок як предметів-замінників, символічне виконання певної дії). Згодом дитина стає спроможною організовувати образно-рольову гру, в якій уявляє себе в певному образі (людини чи предмету) і відповідно діє. Необхідною умовою такої гри є яскраві, інтенсивні переживання: дитину вразила побачена нею ситуація, і пережиті емоції, враження відтворюються в ігрових діях.

Наступним здобутком дошкільника стає його спроможність організовувати сюжетно-рольову гру ("доньки-матері", "школа", "магазин" тощо), яка досягає своєї найбільш розвинутої форми в середньому дошкільному віці. В сюжетно-рольовій грі діти відтворюють безпосередньо людські ролі і взаємини. Діти граються один з одним, або з лялькою, як уявним партнером, який теж наділяється своєю роллю. Однією з найскладніших для дітей цього віку є гра з правилами ("піжмурки", "п'ятнашки"). В цих іграх головним є чітке виконання правил гри; зазвичай тут фігурують мотиви кооперації чи змагання.

Поява нових видів ігор не заперечує попередньо існуючих, в які дитина продовжує гратись

Рис. 2.35. Динаміка гри в дошкільному віці

Ускладнення видів ігор, які засвоює дитина впродовж дошкільного періоду, зумовлює формування прогресивних психічних змін. Виступаючи провідною діяльністю даного віку, гра забезпечує ряд функцій для психічного розвитку дошкільнят:

Рис. 2.36. Функції гри для психічного розвитку дошкільнят