Основні напрями державної демографічної політики в Україні:

У сфері сімейної політики та народжуваності головною метою є формування системи особистих і суспільних цінностей, орієнтованих на сім’ю з двома дітьми, як основного осередку відтворення населення, зміцнення та підвищення її виховного потенціалу. Об’єктами безпосередньої уваги держави мають бути молоді сім’ї та сім’ї з неповнолітніми дітьми. Пріоритетними напрямами державної підтримки сім’ї мають бути:

• створення умов для поліпшення матеріального становища сімей шляхом:

  • зростання трудових доходів, подолання бідності працюючого населення;

  • реалізації конституційних гарантій встановлення розмірів мінімальної заробітної плати, пенсії, інших видів соціальних виплат та допомог на рівні не нижче законодавчо встановленого прожиткового мінімуму,

  • розвитку кредитування на демографічні цілі, в тому числі із застосуванням механізмів податкового кредиту;

  • економічне стимулювання сімей, зокрема кредитними та податковими інструментами;

  • підтримки сімейного підприємництва, фермерства, інвестування у розвиток соціальної та виробничої інфраструктури села.

• поліпшення житлових умов сімей шляхом:

• розвитку житлового кредитування, передусім молодіжного, іпотеки, участі населення в пайовому будівництві і житлово-накопичувальних програмах;

• забезпечення будівництва соціального житла для громадян, які його реально потребують.

  • забезпечення розвитку та виховання дітей в сім’ї шляхом:

    • розвитку дошкільного і позашкільного виховання і освіти, включаючи сімейні форми;

    • запровадження соціального патронування та супроводу неповних, соціально неблагополучних, бідних сімей з неповнолітніми дітьми державними та громадськими структурами;

    • удосконалення законодавства та механізму усиновлення дітей, які залишились без батьківського піклування; надання оперативної допомоги безпритульним дітям.

      • утвердження високого соціального статусу сім’ї шляхом: 

        • пропаганди дітонародження, досвіду організації сімейного життя у засобах масової інформації, започаткування сучасних форм підготовки школярів, молоді до шлюбу та сім’ї;

        • збагачення шлюбно-сімейних традицій, підвищення статусу материнства і батьківства у суспільстві;

        • розвитку соціального сервісу в сфері обслуговування сімей, надання їм послуг і консультацій.

У сфері поліпшення здоров’я, зниження смертності та підвищення тривалості життя населення стратегічними напрямами діяльності є:

• підвищення якості життя, зменшення соціально детермінованих відмінностей у захворюваності і смертності населення:

  • профілактики та зниження професійної захворюваності;

  • поліпшення санітарно-епідемічної, екологічної ситуації;

  • зниження травмонебезпечності навколишнього середовища.

    • реформування системи охорони здоров’я, здійснення відповідних організаційних та профілактичних заходів зміцнення й охорони здоров’я на суспільному рівні шляхом:

      • синхронізації змін в управлінні охороною здоров’я із збільшенням обсягів її фінансування, зокрема шляхом розвитку платних медичних послуг, запровадження медичного страхування;

      • переорієнтації державної системи охорони здоров’я на профілактику захворювань, насамперед хронічних, інфекційних, гінекологічних тощо;

      • підвищення ролі первинної медико-санітарної допомоги, зокрема на засадах сімейної медицини;

      • поліпшення репродуктивного здоров’я населення, забезпечення доступності якісної медико-генетичної, акушерської допомоги, пропаганди сучасних засобів планування сім’ї.

• стимулювання позитивних зрушень у поведінці та способі життя людей на індивідуальному рівні шляхом:

  • формування механізму заохочення населення до ведення здорового способу життя;

  • пропаганди і забезпечення рівних можливостей тривалого, здорового, повноцінного життя.

Передумовою ефективності державного регулювання міграцій є істотне зростання рівня життя та поліпшення можливостей працевлаштування економічно активного населення з отриманням заробітної плати, яка задовольняє їх потреби, на теренах України. Головними пріоритетами державної демографічної політики у цій сфері є:

• зменшення масштабів зовнішньої, зокрема трудової, міграції українських громадян, подолання її негативних наслідків та недопущення їх в майбутньому шляхом:

• збільшення кількості міждержавних угод про взаємне працевлаштування громадян та їх соціальний захист;

• стимулювання зворотності зовнішніх трудових поїздок;

• забезпечення соціальної захищеності українських працівників за кордоном.

  • економічне регулювання внутрішніх міграційних потоків шляхом:

• створення системи інформування населення про можливості працевлаштування в інших регіонах країни;

• розвитку маятникових міграцій;

• подолання різких регіональних диспропорцій в якості життя населення;

  • залучення можливостей пом’якшення демографічної кризи шляхом:

    • реалізації зваженої державної міграційної політики щодо залучення іммігрантів з інших країн;

    • запобігання нелегальній міграції, зокрема транзиту нелегальних мігрантів через територію України.

У сфері подолання негативних наслідків старіння населення основними пріоритетами є:

• створення механізмів забезпечення життєдіяльності літніх людей, їх залучення до активного способу життя поза сферою трудової діяльності шляхом:

  • підвищення рівня соціального забезпечення пенсіонерів за віком;

  • розвитку системи сервісу для літніх людей, включаючи облаштування житла, виробництво спеціальних продуктів харчування, організацію побуту, рекреації, дозвілля, освіти, туризму тощо;

  • розвитку первинної медико-санітарної допомоги особам похилого віку, передусім одинакам;

  • створення державної спеціалізованої геріатричної служби, яка матиме медико-соціальний характер;

  • розвитку мережі спеціалізованих закладів для літніх людей та інвалідів.

    • ефективне використання залишкового трудового потенціалу осіб пенсійного віку.

У сфері регіонального демографічного розвитку. Розв’язання проблем демографічного розвитку на регіональному рівні виходить з необхідності реалізації двох ключових взаємопов’язаних завдань:

• досягнення скорочення розриву у рівнях регіональних демографічних показників;

• забезпечення стійкого, збалансованого демографічного розвитку кожного з регіонів.

Основним інструментом державного впливу є принцип диференційованого надання державної підтримки регіонам, що передбачає:

- посилення комплексності, адресності та ефективності заходів демографічної політики, зокрема на регіональному рівні;

- удосконалення механізму державної підтримки розвитку регіонів;

- забезпечення оптимального балансу між централізованим визначенням пріоритетних напрямів демографічного розвитку кожного з регіонів і прийняттям тактичних рішень на регіональному рівні.

Вироблення стратегій державного стимулювання демографічного розвитку регіонів виходить з необхідності координації заходів:

- довгострокових державної стратегії регіонального розвитку та регіональних стратегій розвитку;

- державних цільових програм;

- державних та регіональних програм економічного та соціального розвитку;

- державного стимулювання розвитку депресивних територій;

- регіональних програм розвитку спеціальних економічних зон і спеціальних режимів інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку.

З огляду на обмеження фінансових ресурсів та наявність багатьох проблем у сфері демографічного розвитку необхідним є виділення пріоритетів по кожному з регіонів, обов’язкове їх узгодження з джерелами та обсягами бюджетного фінансування. Виходячи з наявної диференціації демографічної ситуації, додатковими до загальнодержавних пріоритетів завданнями демографічного розвитку окремих регіонів України є:

• для АР Крим та Запорізької області – зниження смертності немовлят, смертності населення від вбивств та зловмисних травм; крім того для:

  • Запорізької області – зниження смертності населення від злоякісних новоутворень, нещасних випадків, отруєнь і травм; поліпшення екологічної ситуації; підвищення тривалості життя та народжуваності;

  • АР Крим – вирішення проблем облаштування депортованих народів;

    • для Вінницької та Житомирської областей - зниження смертності населення від хвороб системи кровообігу; розвиток мережі служб соціального сервісу та медичного обслуговування людей літнього віку; крім того для:

      • Житомирської області – зниження смертності населення від хвороб органів дихання; зниження рівня безробіття;

        • для Волинської, Івано-Франківської та Львівської областей – зниження смертності населення від хвороб органів дихання; крім того для: 

          • Волинської та Львівської областей – запобігання нелегальним трудовим поїздкам українських громадян за кордон, транзиту та перебуванню в Україні нелегальних мігрантів;

            • для Дніпропетровської та Донецької областей –зниження смертності немовлят, смертності населення від інфекційних і паразитарних хвороб, хвороб системи кровообігу, злоякісних новоутворень; підвищення народжуваності; поліпшення екологічної ситуації; крім того для:

              • Донецької області – зниження смертності населення внаслідок вбивств та зловмисних травм, нещасних випадків, отруєнь і травм; запобігання значного природного скорочення населення; розвиток мережі служб соціального сервісу та медичного обслуговування людей літнього віку, запобігання транзиту та перебування в Україні нелегальних мігрантів;

                • для Закарпатської та Херсонської областей – зниження смертності населення від інфекційних і паразитарних хвороб; крім того для:

• Херсонської області – зниження смертності населення від злоякісних новоутворень, вбивств та зловмисних травм, нещасних випадків, отруєнь і травм; зниження рівня безробіття; 

• Закарпатської області – запобігання нелегальним трудовим поїздкам українських громадян за кордон, транзиту та перебуванню в Україні нелегальних мігрантів; 

  • для Київської, Кіровоградської областей та м. Севастополя – зниження смертності населення від злоякісних новоутворень; крім того для:

    • Київської області – зниження смертності населення від хвороб системи кровообігу; підвищення народжуваності;

    • Кіровоградської області – зниження смертності населення від хвороб органів дихання, нещасних випадків, отруєнь і травм; розвиток мережі служб соціального сервісу та медичного обслуговування людей літнього віку;

      • для Луганської та Харківської областей – зниження смертності населення від хвороб системи кровообігу; підвищення народжуваності; крім того для:

        • Луганської області – зниження смертності населення від злоякісних новоутворень, хвороб органів дихання, вбивств та зловмисних травм, нещасних випадків, отруєнь і травм; поліпшення екологічної ситуації; розвиток мережі служб соціального сервісу та медичного обслуговування людей літнього віку;

          • для Миколаївської та Одеської областей – зниження смертності населення від інфекційних і паразитарних хвороб; крім того для: 

            • Одеської області – зниження смертності населення від злоякісних новоутворень, нещасних випадків, отруєнь і травм, запобігання нелегальним трудовим поїздкам українських громадян за кордон, транзиту та перебуванню в Україні нелегальних мігрантів; 

              • для Полтавської та Чернігівської областей – зниження смертності населення від хвороб системи кровообігу, злоякісних новоутворень, нещасних випадків, отруєнь і травм; підвищення народжуваності; розвиток мережі служб соціального сервісу та медичного обслуговування людей літнього віку; крім того для:

                • Чернігівської області – зниження смертності населення від хвороб органів дихання;

• для Рівненської та Чернівецької областей – зниження смертності немовлят; зниження рівня безробіття; крім того для: 

  • Чернівецької області – запобігання нелегальним трудовим поїздкам українських громадян за кордон;

    • для Сумської та Черкаської областей –зниження смертності населення від хвороб системи кровообігу, хвороб органів дихання; підвищення народжуваності; розвиток мережі служб соціального сервісу та медичного обслуговування людей літнього віку; крім того для:

      • Сумської області – зниження рівня безробіття та створення нових робочих місць, запобігання транзиту та перебування в Україні нелегальних мігрантів;

      • Черкаської області – зниження смертності немовлят;

        • для Тернопільської та Хмельницької областей –зниження смертності населення від хвороб органів дихання; зниження рівня безробіття; крім того для:

          • Хмельницької області – зниження смертності населення від злоякісних новоутворень; розвиток мережі служб соціального сервісу та медичного обслуговування людей літнього віку;

          • Тернопільської області – запобігання нелегальним трудовим поїздкам українських громадян за кордон;

            • для м. Києва – регулювання внутрішньодержавних міграцій, запобігання транзиту та перебуванню в Україні нелегальних мігрантів.

Результатом цих заходів має бути поетапне зменшення рівня регіональної диференціації демографічної ситуації в Україні, створення умов, за яких регіони-донори з відносно високими рівнями економічного розвитку не втрачатимуть стимулів для забезпечення покращання демографічної ситуації.

Формування національної демографічної політики потребує надійної інформаційної бази. Вона необхідна для дослідження демографічних процесів і чинників, що зумовлюють їхню динаміку. Без її результатів неможливо створити надійні наукові підвалини демографічної політики. Це потребує здійснення таких кроків:

Кабінету Міністрів України:

- розширити програму записів актів громадянського стану і програму їхньої розробки для того, щоб поточна демографічна статистика у поєднанні з даними Всеукраїнського перепису населення стала надійною інформаційною базою дослідження проблем демографічної кризи і розробки заходів демографічної політики;

Кабінету Міністрів України, Національній академії наук та Держкомстату:

- налагодити постійний моніторинг демографічних процесів;

- розгорнути діяльність новоутвореного Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України, розширити масштаби демографічних досліджень, забезпечити необхідний науковий супровід демографічної політики, здійснювати розробку пропозицій щодо вдосконалення заходів активізації національної демографічної політики, проводити демографічну експертизу законодавчих і нормативних змін, систематично розробляти демографічні прогнози;

- забезпечити систематичне висвітлення у засобах масової інформації розвитку демографічних, зокрема міграційних, процесів, становища біженців та мігрантів тощо.

Незважаючи на певні позитивні зрушення, демографічна ситуація в Україні залишається складною. Відсутні об'єктивні підстави призупинення існуючої тенденції скорочення загальної чисельності населення. У цій ситуації напрями демографічної політики держави мають спрямовуватися передусім на підвищення рівня та поліпшення якості життя населення. Акценти варто робити не на кількісних, а на якісних параметрах демографічного відтворення. Необхідно сконцентрувати зусилля на вирішенні поточних і стратегічних завдань:

• економічному забезпеченні відтворення населення;

• належному соціальному захисту сімей з дітьми та осіб похилого віку;

• поліпшенні екологічної ситуації;

• зниженні виробничого та побутового (передусім, пов'язаного з транспортом) травматизму;

• популяризації здорового способу життя (зниженні масштабів тютюнопаління, особливо серед молоді, формуванні культури вживання алкогольних напоїв);

• забезпеченні доступності якісної медичної допомоги та освіти, що, зрештою, стане вагомим підґрунтям для переходу до сучасного режиму відтворення населення і підвищення тривалості повноцінного активного його життя.