2. Тенденції та фактори рівня смертності і середньої протяжності життя у світі.
У 2000 р. ВООЗ оцінила якість системи охорони здоров’я держав світу. Рейтинг показав, що якість медичної допомоги не завжди залежить від розмірів країни, чисельності населення і стану економіки. Також не існує якоїсь універсальної моделі організації охорони здоров’я, яка може принести успіх і процвітання всім державам. У більшості успішних в цьому відношенні країн світу використовуються власні, іноді унікальні напрацювання й ідеї.
Наприклад, за даними ВООЗ, краща у світі громадська система охорони здоров’я створена у Франції, на другому місці – Італія, на третьому – карликова європейська держава Сан-Марино. Крім них у першій десятці інша держава-карлик Андорра, а також Мальта, Сінгапур, Іспанія, Оман, Австрія і Японія. Наявність у списку лідерів султанату Оман, в якому ВВП на душу населення не перевищує 7,7 тис. дол. США (для порівняння, у Франції він складає 24,4 тис. дол. США, в Іспанії – 18 тис. дол. США) спростовує розхоже переконання, що здоров’я нації залежить передусім від стану економіки країни. США перебувають лише на 35 місці, а Куба, економіку якої не можливо порівняти з американською, на почесному 37 місці.
У пострадянських державах ситуація виглядає таким чином:
- Казахстан – 64 місце;
- Білорусь – 72 місце;
- Литва – 73 місце;
- Естонія – 77 місце;
- Латвія – 105 місце;
- Україна – 79 місце;
- Молдова – 101 місце;
- Вірменія – 104 місце;
- Азербайджан – 109 місце;
- Грузія – 114 місце;
- Узбекистан – 117 місце;
- Росія – 130 місце;
- Киргизстан – 151 місце;
- Туркменістан – 153 місце;
- Таджикистан – 154 місце.
Для порівняння, Китай перебуває на 144 місці, Індія – на 112, Польща – на 50, Албанія – на 55 місці.
Для оцінки ефективності діяльності систем охорони здоров’я наведемо порівняння одного з індикаторів, що використовуються ВООЗ. Очікувана тривалість здорового життя (Healthy life expectancy), тобто величина середньої очікуваної тривалості життя, зменшена на число років, прожитих у стані хвороб та/або інвалідності та втрачених внаслідок передчасної смерті, за оцінкою ВООЗ, становила в Україні 59,2 роки, що більш ніж на 10 років менше, ніж у країнах. З колишніх республік Радянського Союзу у Казахстані, Азербайджані і Російській Федерації ситуація ще гірша, проте всі сусідні країни, що межують з Україною на Заході і також пережили складні умови трансформації, мають більший показник, а у Швеції тривалість здорового життя на 14 років довша. При цьому для чоловіків розрив порівняно з аналогічним показником у Швеції виявився ще істотнішим і досягнув 17 років.
Рис. 23. Очікувана тривалість здорового життя в Україні, країнах колишнього Радянського Союзу, Центральної та Східної Європи і Швеції за оцінкою ВООЗ.
Одним з показників, які найбільш точно відбивають демографічну ситуацію в країні, є коефіцієнт смертності немовлят, тобто кількість дітей, які померли у віці до одного року в перерахунку на 1000 чол. І тут виявляється, що він найнижчий в економічно розвиненіших країнах.
У доповіді Дитячого Фонду ООН ЮНІСЕФ вказується, що за останні 20 років рівень дитячої смертності у світі знизився на 27%. Фахівці Фонду вказують на те, що зниження рівня смертності відзначено в усіх без винятку регіонах світу. Наприклад, у країнах Центральної й Східної Європи рівень дитячої смертності вдалося скоротити на 50% порівняно з 1990 роком. Усього ж в 2008 році у світі померло 9,2 млн. дітей віком до 5 років, що на 60% менше, ніж в 1960 році. Найкраща ситуація зафіксована у Швеції, Сінгапурі, Сан-Марино, Ліхтенштейні, Ісландії й Андоррі, де на 1 тисячу малолітніх дітей припадає три летальні випадки. У США, наприклад, зафіксовано 8 смертельних випадків на 1 тисячу дітей, що не досягли п'яти років.
Що стосується країн колишнього СРСР і України, то вони в рейтингу розташувалися таким чином:
Азербайджан займає 46-е місце за рівнем смертності, де зафіксовано 88 смертей дітей до 5-ти років на кожну 1 тисячу народжених,
Таджикистан – 57-е місце (68 смертей),
Туркменістан – 67-е місце (51 смерть),
Узбекистан – 69-е місце (43 смерті),
Киргизстан – 71-е місце (41 смерть),
Грузія – 86-місце (32 смерті),
Казахстан – 92 з (29 смертей),
Вірменія й Україна – 101 місце (24 смерті),
Молдова – 116 місце (19 смертей),
Росія – 125 місце (18 смертей),
Білорусь – 135 місце (13 смертей),
Латвія – 148 місце (9 смертей),
Литва – 151 місце (8 смертей),
Естонія – 157 місце (7 смертей).
Відповідно до даних доповіді, у бідних державах ситуація зовсім інша. До першої п'ятірки країн, де ситуація найбільш важка, входять також Ангола, Афганістан, Нігер і Ліберія (235 смертей). Найголовнішою причиною дитячої смертності експерти називають бідність, яка стає причиною того, що люди нормально не харчуються, не отримують пристойну медичну допомогу. Але головними вбивцями дітей дотепер лишаються малярія, діарея та СНІД.
Рис. 24. Природний приріст населення. Рівень дитячої смертності
- Демографія
- Дніпропетровська державна фінансова академія
- Демографія
- 6.030505 «Управління персоналом та економіка праці»
- Передмова
- Модуль 1. Демографія як наука. Світові демографічні проблеми
- 2. Предмет та задачі демографії.
- 3. Демографія як система демографічних наук.
- 4. Методи демографії.
- Питання для самоконтролю
- Лекція 2
- Населення світу за регіонами
- Список країн світу, відсортований за населенням на 2006-2009 роки
- 2. Структура населення. Показники співвідношення статей. Вікові групи та контингенти. Статевовікові піраміди.
- Структура населення деяких регіонів світу за статтю
- Структура зайнятості населення різних країн світу
- 3. Історія переписів населення у світі.
- 4. Переписи населення, їх і основні принципи проведення. Програма перепису населення, її основні розділи і питання.
- Розробка Основа
- Використання даних, отриманих за результатами переписів населення має кілька напрямків.
- 5. Всеукраїнський перепис населення 5 грудня 2001 року
- Перелік ознак Всеукраїнського перепису населення 2001 року для домогосподарств
- Перелік ознак Всеукраїнського перепису населення 2001 року
- Показники вікової структури найчисленніших етнічних груп населення України, 2001 р.
- Співвідношення чоловіків і жінок в Україні за віковими групами за даними переписів населення, що відбулись у 1959-2001 рр.
- Віковий склад населення України за даними переписів населення 1959-2001 рр., %
- Кількість населення в Україні у віці 100 років і більше
- Рівень зайнятості населення працездатного віку в Україні станом на 5 грудня 2001 року
- Питання для самоконтролю
- Лекція 3-4
- 2. Природний рух населення.
- Відтворення населення світу (згідно з даними оон, 2003р.)
- Природний рух населення деяких країн світу на кінець хх – початок ххі ст. (на 1000 чоловік).
- 3. Механічний рух населення.
- 4. Міграційні процеси в Україні.
- Розподіл жителів України за місцем народження, % (за переписами 1989 та 2001 рр.).
- Перша хвиля
- Друга хвиля
- Третя хвиля
- Четверта хвиля
- Східна діаспора
- Західна діаспора
- Українська діаспора (2009 рік)
- Питання для самоконтролю
- Змістовий модуль іі. Основні демографічні проблеми сучасного людства лекція 5
- Тема 4: Антропогенна криза, її симптоми та прогнози. Основні демографічні проблеми сучасного людства
- Причини деградації земель в різних регіонах світу
- 2. Демографічний перехід від екстенсивного до інтенсивного типу відтворення населення як результат соціального прогресу.
- 3. Тенденції відтворення населення у світі. Демографічне старіння населення.
- Співвідношення найважливіших показників якості життя в країнах різного типу, на кінець хх – початок ххі століття
- Питання для самоконтролю
- Лекція 6
- Тема 5: Народжуваність і методи статистичного дослідження, динаміка і структура. Демографічний вибух. План
- 1. Демографічне поняття народжуваності. Фактори та показники народжуваності.
- Коефіцієнти множинної кореляції, отримані за методом примусового включення показників (ступінь впливу факторних ознак на сумарний коефіцієнт народжуваності)
- 2. Тенденції рівня народжуваності у світі і регіонах. Демографічний перехід та демографічна революція.
- Загальний коефіцієнт народжуваності у 1985 – 2000-х pp.
- Причини:
- 3. Репродуктивна поведінка: поняття та структура. Дослідження репродуктивного населення.
- 4. Проблеми репродуктивної поведінки в Україні.
- Питання для самоконтролю
- Лекція 7
- Тема 6: Проблема «старіння» людства. Смертність населення: методи статистичного дослідження, динаміка і структура План
- 1. Демографічне поняття смертності. Середнє очікування протяжності життя.
- Вибірковий перелік професійних захворювань
- 2. Тенденції та фактори рівня смертності і середньої протяжності життя у світі.
- 3. Проблема старіння людства.
- Вікова структура, %
- 4. Проблема старіння населення в Україні
- Питання для самоконтролю
- Змістовий модуль ііі.
- Основні елементи політики народонаселення:
- 2. Історія демографічної політики.
- 3. Сучасна регіональна демографічна політика у світі. Діяльність оон і інших міжнародних організацій в області народонаселення.
- 11 Липня відзначається Всесвітній день народонаселення, який з'явився у календарі оон у 1989 році.
- 4. Концепція демографічної політики і основні напрямки регулювання демографічних процесів в Україні в сучасних умовах.
- Основні напрями державної демографічної політики в Україні:
- Питання для самоконтролю
- Які основні елементи складають політику народонаселення?
- Лекція 9
- Тема 8: Порівняльна характеристика темпів приросту. Прогнозування розвитку народонаселення в Україні. Шлюб і сім’я. Міграція населення. План
- 1. Роль демографічного прогнозування у соціальному і економічному розвитку. Демографічні прогнози оон.
- Прогнозоване зростання чисельності населення світу
- Населення Євросоюзу в 2020 році. Прогноз Євростату
- 2. Тенденції демографічного розвитку України (структура населення за шлюбним і сімейним станом, народжуваність, смертність, старіння населення, міграція населення).
- Кількість чоловіків і жінок у віці 16 років і старші, які перебувають у зареєстрованому або незареєстрованому шлюбі, в Україні за даними переписів населення, %
- Народжуваність в Україні
- Прогноз основних параметрів режиму смертності населення України до 2026 р.
- Основні параметри демографічного прогнозу, тис. Осіб на початок року
- V. Очікувані тенденції міграцій населення
- Питання для самоконтролю
- Список використаної літератури Основна література
- Додаткова література
- Електронні ресурси
- Демографія