Структура іміджу професії «Соціальна робота»

Як було вже сказано, імідж - це враження, яке створюється у оточення; залежить від того, як узгоджені всі деталі образу об'єкта. Поняття «імідж» також включає в себе те враження, яке справляють дії, результати комунікації об'єкта із середовищем. Під іміджем розуміють стійку, соціально вироблену і відтворну модель сприйняття і оцінки об’єктів і явищ. Тому важливо розглянути характеристики іміджу професії з позиції її практичної конструйованості і керованості. Збудований імідж зводить безліч до конкретного набору властивостей і якостей - цілісної моделі, що дозволяє ідентифікувати об'єкт [152]. Імідж спочатку соціальний. Його структура задається властивостями, які маркуються суспільством як важливі, значущі. Імідж є продуктом суспільної свідомості [85].

В теорії зв'язків з громадськістю в структуру іміджу включаються такі компоненти, як зовнішній і внутрішній імідж об'єкта.

Зовнішній імідж професії орієнтований на суспільне оточення і включає в себе три рівні:

• імідж установ соціального обслуговування у клієнтів – представлення різних соціальних груп клієнтів щодо послуг, які надають установи соціального обслуговування;

• імідж органів соціального захисту у громадськості – уявлення широкої громадськості про цілі і ролі органів соціального захисту, в тому числі управлінь соцзахисту, очолюваних Міністерством соціального захисту, закладів соціального обслуговування, а також професіоналів, які там працюють;

• імідж органів соціального захисту для держструктур – подання регіональної адміністрації, федеральних і регіональних органів виконавчої і законодавчої влади, органів місцевого самоврядування щодо діяльності системи соціального захисту населення в регіоні.

Внутрішній імідж − це уявлення членів професійного співтовариства про свою професію, про професіоналізм у своїй галузі взагалі, про систему, в якій вони працюють, про цінності і значущості своєї роботи. Це пов'язано з професійною культурою, соціально-психологічним кліматом в колективах, практикою взаємодії соціальних працівників з клієнтами і т. д. Він повинен розглядатися як важливе джерело інформації для зовнішніх аудиторій (потенційних клієнтів, журналістів, державних чиновників різного рівня).

Розрізняються наступні види іміджу:

• Реальний імідж – образ об'єкта, який склався у представників груп громадськості під впливом об'єктивних і суб'єктивних факторів стихійно, або був сформований цілеспрямовано.

• Ідеальний імідж – це бажаний позитивний образ об'єкта, який вибудовується за допомогою певних технологій і до якого слід наближувати реальний імідж.

• «Дзеркальний імідж» – уявлення всередині професійної групи про думку громадськості про імідж структури або об'єкта.

Існує також структурно-психологічний субстанціональний план вимірювання рівнів іміджу.

Оціночний імпліцитний (складається в психіці суб'єкта, існує в неактуалізованому вигляді, тяжіє до стереотипних конструктів) характерний більшою мірою людям, ніколи не стикається з реальною практикою діяльності фахівців соціальної роботи.

Оціночний експліцитний, або комунікативний, рівень характерний людям, які мають досвід спілкування з практиками соціальної роботи, і опосередковується ситуацією комунікації.

Третій рівень – поведінковий, пов'язаний з передбачуваною практикою звернення до фахівців у випадку виникнення необхідності. В результаті існує іміджева піраміда, де на характері інформованості шикуються вищеназвані рівні. Саме тому важливо проаналізувати, як до професії, професійної групи і до територіальних органів соцзахисту на першому рівні відноситься широка громадськість, населення регіону, які не мають досвіду звернення в органи соцзахисту; на другому − відношення клієнтів соціальних служб; на третьому оцінити практику, рівень бажання і можливості звернення населення в соціальні установи. Професійний імідж – важлива складова частина іміджу. Інтервальна життєва стратегія націлює людину на досягнення життєвого успіху в трудовій сфері. Професійна кар'єра значною мірою залежить від рівня розвитку позитивного професійного іміджу.

Вибудовуючи імідж професії, потрібно враховувати, що імідж будь-якого об'єкта має свої структурні елементи.

• Когнітивно-візуальний конструкт, до якого необхідно прагнути. Це образ професіонала, який повинен створюватися і підтримуватися в практиках комунікації зі ЗМІ та клієнтами. Іміджевий образ повинен складатися з реальних запитів населення, відповідати дійсності, бути правдоподібним і простим, але в той же час оригінальним і привабливим.

• «Ключові меседжі» (гасла, затвердження, девізи), пов'язані з реальним актуальним станом професійного поля діяльності.

• Образ територіальних органів соціального захисту населення, що включає зовнішні і внутрішні характеристики. Зовнішні: єдиний стиль, який забезпечує візуальну і значущу єдність сприйняття всіх установ, що входять в систему органів соціального захисту населення, різними цільовими аудиторіями. Внутрішні: професійно-етичний кодекс, що відображає всі аспекти професійної культури фахівців соціальної роботи. В даному випадку можливо говорити про перетин понять корпоративної та професійної культури. Формування образу професійного співтовариства безпосередньо залежить від уявлень про організації і установи, в яких працюють фахівці. В цьому контексті якість надаваних населенню послуг, ставлення фахівців до своїх клієнтів і власної професійної діяльності мають не менш важливе значення для іміджу, ніж репрезентація в ЗМІ.

Основними цільовими аудиторіями для роботи з іміджем професії «соціальна робота» можна вважати різні соціальні групи клієнтів закладів (серед них – молоді сім'ї, сім'ї з дітьми, інваліди, престарілі громадяни, особи без певного місця проживання, громадяни, які опинилися в складній життєвій ситуації і т. д.), широку громадськість (потенційних клієнтів), представників ЗМІ, які формують образ професії в масовій свідомості.

Каналами формування іміджу є безпосередня діяльність фахівців − практика взаємодії зі своїми клієнтами; а також комунікація із засобами масової інформації з метою інформування своїх клієнтів та створення позитивного професійного іміджу.

Об'єктивізація і домінанта моральних цінностей соціальної роботи в процесі професійної діяльності роблять позитивну взаємодію на престиж професії і здійснюються при дотриманні наступних умов:

- Ставлення до людини як головної соціально-значущої цінності;

- Збереження суспільства як середовища життєзабезпечення людини і збереження в суспільстві гуманістичної домінанти, де соціальна допомога та підтримка надаються тільки тим категоріям населення, які самі (з об'єктивних причин) не можуть забезпечити свої життєві потреби, іншим громадянам створюються умови для самостійного життєзабезпечення;

- Формування та примноження традицій соціальної допомоги та соціальної роботи на базі підвищення видів та якості надання соціальних послуг;

- Підвищення професійної культури соціальної роботи як специфічного соціокультурного інституту професійної культури та компетентності соціальних працівників як основних носіїв професії.

Отже, згідно з вищесказаним престиж професій завжди був і буде актуальний. А у наш час тим більше актуальний, у зв'язку з тим, що сучасне українське суспільство постійно трансформується, а значить, і цінності даного суспільства теж зазнають зміни. А вони, у свою чергу, безпосередньо впливають на престиж професій, отже, і престижність професій теж дуже швидко трансформується.