Соціально-психологічні процеси формування образу професії в період професійного становлення особистості

Технологія створення іміджу, представлена В. Р. Королько, передбачає активне використання двох напрямків:

1) описовий (або інформаційний), що представляє образ (лідера, компанії);

2) оціночний, існуючий як спонукаючий до оцінки і емоції, викликаний інформацією, різної інтенсивності, що несе певну емоційно-психологічну реакцію.

Оцінка іміджу відбувається при використанні досвіду, ціннісних орієнтацій, загальноприйнятих норм, принципів. Оцінка і образ мають умовні концептуальні відмінності і нерозривний зв'язок [94]. Механізм формування іміджу групи організації - інформаційна робота. Існує два підходи до визначення поняття інформаційна робота.

1. Класичний підхід - інформаційна робота розглядається як функція діловодства, тобто діяльність по забезпеченню посадових осіб відомостями, необхідними для вирішення покладених на них завдань [95, c. 56]. Засобами інформаційної роботи є сукупність документальних, технічних та інших пристроїв, призначених для накопичення, обробки, систематизації, зберігання і видачі інформації. Формами інформаційної роботи - особливості документування, нагромадження, заощадження, інтеграції інформаційних даних в різних ланках системи управління з метою раціонального та ефективного здійснення управлінської діяльності. Процес інформаційної роботи - це послідовна сукупність операцій (реєстрація, передача, накопичення, зберігання, обробка, видача інформації), що дозволяє швидко знайти в повному обсязі потрібні відомості, витребувані конкретними споживачами.

2. Сучасний підхід - інформаційна робота розглядається як діяльність по зв'язках з громадськістю, тобто в умовах XXI ст. реальна практика виходить далеко за межі класичного визначення інформаційної роботи. Найбільшу актуальність набуває сучасний підхід до організації інформаційної роботи, як діяльності по зв'язках з різними групами громадськості або комунікації з різними аудиторіями, яка можлива тільки в процесі безпосереднього інформаційного супроводу діяльності організації [96, c. 123]. Аудиторія - це сукупність людей, які отримують інформацію. Очевидно, що визначення саме по собі залишається практично незмінним з середніх віків, коли з'явилися перші університети і під аудиторією малися на увазі студенти, які слухають лекцію [97, c. 41]. Та частина аудиторії, до якої необхідно донести данні, конкретну інформацію, називається цільовою аудиторією [97]. Таким чином, інформаційна робота на сьогоднішній день набула інший сенс, який полягає в організації діяльності з зв'язків із різними групами громадськості або комунікації з різними аудиторіями з метою формування певного образу у свідомості людей, встановлення довіри до діяльності через відкритість (прозорість) і зміни поведінки по відношенню до діяльності організації.

В епоху постіндустріального суспільства інформаційний супровід діяльності здобуває найбільшу актуальність, будучи одним з головних інструментів, за допомогою яких організація виживає на ринку.

Сьогодні соціальна робота є специфічним видом професійної діяльності, спрямованої на сприяння індивіда з метою забезпечення культурного, соціального і матеріального рівнів життя, наданням індивідуальної допомоги людині, сім'ї або соціальній групі для підтримання гідності і вільного розвитку особистості, що передбачене Декларацією прав людини, оптимізацією механізмів соціального функціонування індивіда або соціальної групи. «Соціальна робота - особливий вид соціальної взаємодії людей з метою надання їм допомоги у соціалізації та ресоціалізації. В цьому сенсі вона виступає як умова соціального відтворення суспільства, засіб його соціального конструювання, забезпечення наступності в розвитку» [98, c. 15].

Професіонали в сфері соціальної роботи найчастіше працюють в установах і організаціях, що входять в систему регіональних міністерств соціального захисту населення. Соціальні установи, організації та служби створюються для досягнення конкретних цілей, які здійснюють свою діяльність в умовах різноманітних взаємодій і взаємозв'язків з економічними, політичними, правовими та іншими соціальними інститутами. Система відносин, що виникають з владою, засобами масової інформації, населенням, освітніми установами як групами громадськості в основному повинна бути спрямована на досягнення взаємної довіри і відкритості. Це передбачає практичне використання на практиці професійних технологій з арсеналу діяльності по зв'язках з громадськістю. Центральним завданням професійного підходу в даному випадку є формування позитивного іміджу соціальної роботи на території Харківської області на основі спланованих і налагоджених відносин з різними цільовими аудиторіями. Таким чином, кажучи про імідж професії «соціальна робота», ми повинні чітко уявляти, що ми під цим розуміємо, які інструменти піару ми будемо використовувати і з якою метою.

При поданні професії в контексті оцінки та побудови її іміджу важлива оцінка змісту діяльності (функціонал, характер взаємодії з клієнтами, професійної культури та етики), характеристика членів професійної групи (освіта й компетентність), статус професіоналу на трьох рівнях: владному, соціокультурному та економічному. Кажучи про імідж соціального працівника, ми маємо на увазі і імідж соціальної служби в цілому - управління соцзахисту, установи соціального обслуговування, в рамках якого працює представник даної професійної спільноти (див табл. 1.2.3).

Таблиця 1.2.3