3.1. Програма соціологічного дослідження «Імідж та престиж соціальної роботи в оцінках населення м. Харкова»

Актуальність проблеми. До середини 1990-х років, у зв'язку з переходом до ринкової економіки, різко зросла стурбованість компаній тим, як вони сприймаються різними групами громадськості. Саме тоді, в умовах розвитку конкурентних відносин, багато компаній стали розуміти, що привабливий для клієнта імідж є однією зі складових успіху та ефективної роботи.

На наш погляд, дана тенденція не повинна оминути і соціальні служби, так як їх діяльність надзвичайно необхідна і актуальна в умовах сучасного російського суспільства, коли, як і раніше, гостро стоять деякі соціальні проблеми: безробіття, низький рівень життя окремих груп населення і т. д. І, від того, наскільки ефективно і успішно працюватимуть соціальні служби, багато в чому залежить вирішення цих проблем. Ефективність роботи соціальної служби багато в чому визначається професіоналізмом співробітників, соціально-психологічним кліматом у колективі, фінансовим станом установи, ступенем інформованості населення про діяльність соціальної служби і т. д. В низці факторів, що визначають ефективність діяльності соціальних служб не варто недооцінювати і такий фактор як загальний позитивний імідж соціальної служби. Багато в чому завдяки йому, у свідомості населення закріплюється образ служби, гідною довіри; саме позитивний імідж має до співпраці, стимулює звернення клієнтів. Цим і обумовлена актуальність дослідження громадської оцінки професійного іміджу і престижу соціальної роботи. І проблема дослідження полягає в тому, що феномен престижності соціальної роботи в українських реаліях ще недостатньо вивчений, особливо у соціологічному вимірі. Тому в рамках даної роботи ми вирішили розглянути проблему іміджу та престижності соціальної роботи, проаналізувавши громадські оцінки (на прикладі населення м. Харкова) щодо цієї проблеми. Це необхідно за для того, щоб визначити місце і роль професії «соціальна робота» в сучасному українському суспільстві та розробити рекомендації щодо підвищення позитивного іміджу та престижності даної професії серед українського населення.

Об'єктом дослідження є населення м. Харкова, а предметом – громадська оцінка професійного іміджу і престижу соціальної роботи.

Мета дослідження: охарактеризувати професійний імідж та виявити рівень престижності соціальної роботи в українських реаліях сьогодення.

Для досягнення мети були поставлені наступні завдання:

1. Виявити основні показники престижності професії сьогодення;

2. Скласти рейтинг престижності професій за оцінками респондентів;

3. Визначити позицію професії «соціального робітника» у цьому рейтингу;

4. Виокремити, які професії є престижними серед абітурієнтів;

5. Виявити поширеність звернення харків’ян до соціальних служб;

6. Проаналізувати причини не звернення до соціальних служб;

7. Визначити рівень задоволеності роботою соціальних служб (їх поміччю, обслуговуванням);

8. Виявити основні джерела інформації про соціальні установи та послуги, які вони надають;

9. Охарактеризувати імідж професії соціального робітника.

Основна гіпотеза дослідження: оцінка престижності соціальної роботи як професії серед опитаних груп респондентів (абітурієнтів, студентів спеціальності соціальної роботи, громадян віком від 35 років та люди пенсійного віку) буде відрізнятись.

Для підтвердження даної гіпотези було сформульовано ряд допоміжних гіпотез:

1. Основними показниками престижності професії сьогодні є гарна оплачуваність та можливість не від кого не залежати завдяки професії;

2. Абітурієнти вважатимуть найбільш престижними професії, які пов’язаних з новітніми технологіями (програмісти, IT- спеціалісти та ін.);

3. В рейтингу професій «соціальний робітник» займає останні позиції за рівнем престижності по оцінкам харків’ян;

4. Переважна більшість респондентів не зверталися у соціальні служби, а основною причиною не звернення є не знання респондентами, куди можна звернутися по допомогу;

5. Серед тих, хто звертався до соціальних служб більшість цілком задоволені роботою соціальних служб (їх поміччю, обслуговуванням);

6. Основними джерелами інформації про соціальні установи та послуги, які вони надають є реклама в ЗМІ та сайти цих організацій в Інтернеті;

7. Загалом імідж професії соціального робітника є позитивний;

8. Менше половини респондентів вважатиме, що професія соціального робітника є соціально значимою, тобто необхідною суспільству.

Інтерпретація основних понять:

Імідж

Проф імідж

Престиж

Престиж професії

Соц. робота

Мешканець (обитель) - представник населення, тобто той, хто живе де-небудь (у межах конкретної території), в чим-небудь (абіт, студ, ….)

Методологія дослідження.

Метод збору первинної соціологічної інформації. Метод опитування у вигляді анкетування. В якості інструментарію використаний бланк-анкета (див. додаток ).

Обґрунтування методу дослідження. Оскільки наша проблема не має доволі глибоких і масштабних обстежень буде проведено пошукове дослідження за допомогою стандартизованого анкетного опитування. Анкетування буде проходити очно безпосередньо в обраних університетах, в школах, на вулицях м. Харкова та заочно за допомогою онлайн-опитування. Наше дослідження допоможе внести необхідні корективи, отримати додаткову інформацію, уточнити формулювання проблеми, завдань, гіпотез, окрім цього, саме метод анкетного опитування допоможе найбільш оперативно зібрати потрібну нам інформацію, а також, дозволить за короткі терміни і відносно легко проаналізувати отримані дані.

Анкетування – це проведення опитування у письмовій формі, за допомогою набору структурно організованих питань в анкеті. Анкетне опитування дозволяє з'ясувати думки людей з різних питань, і вважається незамінним прийомом здобуття інформації про суб'єктивний світ людей, їх схильності, мотиви діяльності, думки. Особливістю цього методу також можна назвати його анонімність.

Перевага анкетного опитування на відміну від інших соціологічних методів збору даних полягає в оперативності збору первинної інформації, можливості проведення дослідження великої групи людей одночасно за короткий проміжок часу, і в доступності статистичної обробки отриманих даних, при цьому контакт з респондентом при анкетуванні зведений до мінімуму.

Стратегія дослідження: описово-аналітична.

Тип вибірки:

Генеральна сукупність у нашому дослідженні більше 100000, бо населення м. Харкова становить - 1,451 мільйони чоловік., тому за стандартами вибірка становитиме 400 одиниць, але ми опитаємо 240 респондентів, адже ми проводимо пілотажне дослідження з обраної теми [32, С. 50].В. А. Ядов. Стратегия социологическогоиследования.

Генеральна сукупність–населення м. Харкова (тобто його мешканці), а саме на основі стандартизованої вибірки нами відібрані за необхідними показниками:

1) абітурієнти (випускники 11 класів харківських шкіл) - це специфічна соціальна група населення, котра на даному етапі своєї життєдіяльності стоїть перед вибором обрання майбутньої професії. І їх оцінка та міркування допоможуть визначити зі свого боку престижність професії «соціального робітника».

2) студенти ХНУ ім. В.Н.Каразіна денної форми навчання, котрі вчаться за спеціалізацією соц. роботи;

3) громадяни віком від 35 років та люди пенсійного віку.

Отже, вибіркова сукупність – 240 осіб, де з кожної обраної групи вибіркової сукупності необхідно опитати по 80 чоловік за для репрезентативності даних.

3.2. Аналіз та інтерпретація результатів соціологічного дослідження

Перш ніж переходити до аналізу отриманих даних, хочу зазначити, що отримана в ході опитування у вигляді анкетування інформація була оброблена за допомогою двох основних пакетів програм обробки й аналізу первинної соціологічної інформації: ОСА та SPSS.