Обов'язки соціального працівника перед самим собою

Обоє 'язок соціального працівника перед самим собою, в основному, лежить у галузі його формального й неформального авторитету.

Формальний авторитет спеціаліста становить собою авторитет його професії й посади. Неформальний є показником моральної

значимості й ступеня впливу спеціаліста на клієнта або його оточення, на колег, є мірилом абсолютної, незалежної від службового становища, цінності соціального працівника. Авторитет соціального працівника може бути заснований тільки на справжніх його позитивних якостях і заслугах як професійного, так і особистісного порядку. Не варто розраховувати на свій професійний статус як на умову, необхідну й достатню для завоювання міцного авторитету: це процес тривалий і важкий, що має, проте, одну особливість: наскільки менше соціальний працівник думає про авторитет і більше про власне професійну діяльність, настільки вище його авторитет. Якщо боротьба за завоювання і зміцнення авторитету стає для соціального працівника самоціллю, вона відриває його від професійної діяльності й може призвести до протилежного результату: він утратить залишки авторитету в очах навколишніх [9].