Соціологічні підстави професійної етики соціального працівника
До однієї з центральних проблем у теорії соціальної роботи й теоретичної соціології належить проблема соціальної дії (М. Вебер). Соціальною можна вважати таку дію, що за передбаченим діючою особою (особами) змістом співвідноситься з діями інших людей і орієнтується на них. Соціальна робота може трактуватися як смислова соціальна дія, екологічно орієнтована на індивіда або групу ризику. Таким чином, целераціональна дія, якою є соціальна робота,
заснована на очікуванні визначеної поведінки від усіх учасників процесу змін — клієнтів, інших соціальних працівників, представників соціального оточення. Основу етоса, або сукупності способів діяльності й характеру професійної поведінки, соціального працівника становить етика як система норм моральної поведінки професійної групи [17,28 — 29].
Екологічно орієнтована соціальна робота породжує відповідну модель роботи з клієнтом. Для того, щоб визначити тут поняття клієнтства, необхідно розуміння процесу розвитку цього поняття на двох рівнях. Клієнти — це ті індивіди, сім'я, групи людей, яким надається допомога, які, з одного боку, замовляють послуги в соціального працівника, а з іншого, — потрапляють в особливий соціально-психологічний стан. Таке положення, як правило, пов'язано з кризовою ситуацією в житті дитини, дорослого, сім'ї, групи, суспільства. Таким чином, в екологічній моделі соціальної роботи клієнт як замовник соціальних послуг може відрізнятися від їхніх споживачів і від тих, на кого спрямований вплив. Наприклад, клієнтом може бути соціальний працівник школи (замовник конкретної соціальної послуги), а споживачем соціальних послуг — сім'я дитини, що демонструє акцентуйовану поведінку (об'єкт впливу). У цьому випадку клієнту необхідні послуги сімейної терапії, які надаються ліцензованим соціальним працівником.
Екологічний характер соціальної роботи акцентує її цільовий компонент на досягнення такого результату, що характеризується підтримкою й посиленням суб'єктивної ролі клієнта. Звідси можливо таке визначення: соціальна робота — це складна багатооаспек-тна професійна діяльність різних соціальних інститутів по звільненню особистісних резервів, забезпеченню соціального здоров'я, громадянського й особистісного комфорту, добробуту, конкурентоспроможності, соціальної інтеграції [17,31]. Зазначені пріоритети соціальної роботи є принциповою позицією по включенню знань, умінь і навичок у реалізацію цілей соціальної роботи, утворюючи систему її професійних цінностей.
- 7.1. Вступ до етики соціальної роботи
- Вітчизняна історія становлення етичних традицій соціальної роботи
- Конвенція про ліквідацію всіх форм дискримінації стосовно жінок 1979 року
- Принцип медичної етики 1982 року
- Конвенція проти катувань та інших жорстоких,-нелюдських або тих видів взаємин і покарань, що принижують гідність, 1984 року
- Мінімальні стандартні Правила Організації Об'єднаних Націй, що стосуються здійснення правосуддя стосовно неповнолітніх 1985 року
- Конвенція про права дитини 1989 року
- Стосунки з колегами:
- 7.2. Деонтологія окремих видів взаємодії в соціальній роботі
- Відповідальність і обов'язок соціального працівника перед суспільством і державою
- Відповідальність соціального працівника перед колегами
- Відповідальність соціального працівника перед клієнтом і його близькими
- Обов'язки соціального працівника перед самим собою
- 7.3. Етикет соціальної роботи
- Поняття етикету
- Принцип гуманізму
- Принцип урахування народних звичаїв і традицій
- Знайомство
- Контакти зі спонсорами
- Телефонна розмова
- 7.4. Особистісно-моральні якості соціального працівника
- Моральність — основа особистості соціального працівника
- Морально-духовні риси особистості соціального працівника
- 7.5. Професійна етика соціального працівника
- Соціологічні підстави професійної етики соціального працівника
- Професійні цінності соціальної роботи
- Етичний кодекс соціального працівника
- 7. Ви не можете говорити про клієнтів, що вони безнадійні.
- 8. Клієнти — це нашого колеги/партнери, вони потребують по ваги й конфіденційності.