1.1 Фізико – географічний нарис
Рівненська область розташована на північному заході України. Її площа – 20052 км2, що становить 3,1 % від загальної території країни. Клімат області помірно континентальний: м’яка зима з частими відлигами, тепле, нерідко дощове літо, середньорічна кількість опадів - 600-700 мм. Зима настає наприкінці листопада, а стійкий сніговий покрив утворюється в останні дні грудня – першій декаді січня. Літо, що приходить наприкінці травня, триває до вересня. Це період найвищих температур повітря і ґрунту,
найбільших опадів, дозрівання врожаю. Ясна, прохолодна ранньоосіння погода встановлюється на початку вересня.
Область в геоморфологічному відношенні поділяється на три частини:
Полісся, Волинське лесове плато і Мале Полісся, що розташоване на півдні,
між Радивиловом і Острогом, де у нього вклинюються відроги Подільської
височини з висотами понад 300 м над рівнем моря.
Розміщення Рівненщини на межі Східноєвропейської платформи і Карпатської геосинклінальної області зумовили бурхливий і неоднозначний
перебіг геологічної історії, що відбилося у неоднорідності тектонічної структури і формуванні досить складного комплексу геологічних відкладів на більшій частині області.
Територія області розташована у межах двох крупних платформенних структур - Українського щита та Волинсько-Подільської плити і лише незначна ділянка на північно-східній окраїні Рівненщини лежить у межах Прип’ятського прогину.
Гідрологічно Рівненщина знаходиться у районі трьох артезіанських басейнів підземних вод: Волино-Подільського, Прип’ятського та Українського басейну тріщинних вод. Ресурси підземних вод області оцінюються 3602,5 тис.м3/добу, в тому числі Волино-Подільський артезіанський басейн – 3521,7 тис.м3/добу, Прип’ятський артезіанський басейн – 12,0 тис.м3/добу, Український басейн тріщинних вод – 68,8 тис.м3/добу. Балансові запаси підземних вод на розвіданих родовищах – 425,6 тис.м3/добу.
Ріки області належать до басейну Прип’яті і живляться в основному за рахунок талих снігових вод, у меншій мірі – ґрунтових вод та атмосферних опадів. Найбільші з них – Горинь, Стир та притока Горині – Случ. Основний напрямок течії - з півдня на північ – зумовлений загальним зниженням території від Волинського лесового плато до Поліської низовини. 5
Найбільші серед озер – Нобель (4,7 км2) та Біле (4,5 км2). Нобель розташоване в заплаві Прип’яті, його максимальна глибина 11,3 м. Є також
значна кількість озер у заплавах Горині, Стиру, Веселухи.
Ґрунтовий покрив області неоднорідний. Найпоширеніші дерново-підзолисті, опідзолені, дернові, торфові та торфоболотні ґрунти. Дерново-підзолисті, характерні для Полісся, малородючі, бідні на поживні речовини
ґрунти утворились під лісовою рослинністю на водно льодовикових відкладах.
На лесах Волинського плато сформувались світло-сірі ґрунти і опідзолені чорноземи, вони досить родючі, тому майже всі розорані. Південь Полісся представляють дернові та торфоболотні ґрунти в заболочених зниженнях озерно-льодовикового та річкового походження.
Територія Рівненщини охоплює декілька природних регіонів і лежить на межі між Центральною та Східною Європою, відзначаючись великою різноманітністю рослинного світу. За підрахунками флора області нараховує
близько 1600 видів вищих рослин. Чимало з них зростають у багатьох регіонах земної кулі, але є і такі, що мають досить вузький ареал та такі, що знаходяться тут на межі свого поширення.
Область за своїм рослинним покривом належить до Східноєвропейської провінції Європейської широколистяної і лісової зони. У рослинному покриві переважають ліси (більше 30 % площі), 10 % займають луки та 7-8 % - болота. При цьому слід зауважити, що заболоченість дуже нерівномірна і варіює від 40% на півночі до 2-3 % на півдні.
На Поліссі найбільш поширені соснові та сосново-дубові ліси, на Волинському лесовому плато – здебільшого листяні ліси, а в Малому Поліссі – дубово-соснові ліси з більш багатим, ніж на Поліссі, трав’яним покровом.
Луки, як правило, зосереджені в заплавах пічок. Більшість боліт низинні, менш поширені перехідні та верхові. Тваринний світ характерний для лісової зони.
- 1.Загальна характеристика досліджуваної Рівненської області ………………
- 2. Польові Інженерно-геологічні дослідження на ділянках практики.
- Графік проведення навчальної практики
- 1.Загальна характеристика досліджуваної Рівненської області
- 1.1 Фізико – географічний нарис
- 1.1.1 Рельєф
- 1.1.3 Річкова мережа
- 1.1.4 Грунти
- 1.1.5 Рослинність
- 1.2 Геологічна будова
- 1.2.1 Стратиграфія
- 1.2.2 Тектонічна структура
- 1.2.2.1 Кристалічний фундамент
- 1.2.1.2. Осадовий чохол
- Польові інженерно-геологічні дослідження на ділянках практики
- 2.1 Обстеження Новомильського родовища будівельних матеріалів
- 2.1.1 Польові окомірні геологічні спостереження
- 2.1.2 Побудова схематичного геологічного розрізу карєру
- 2.1.3 Робота з гірничим компасом
- 2.2 Інженерно-геологічні вишукування в долині р. Устя
- 2.2.1 Складання схематичного топоплану ділянки вишукувань. Закладання мережі профілів інженерно-геологічних досліджень
- 2.2.2 Польове окомірне геологічне картування ділянки. Описання геоморфологічнихи елементів рельєфу і генетичних типів четвертинних відкладів.
- 2.2.3 Гірничі роботи на ділянці інженерно-геологічних вишукувань. Ручне буріння свердловини. Проходка закопушок і шурупів. Відбір проб інженерних грунтів.
- Технічна характеристика бурової установки урб-3ам
- 3. Камеральні дослідження
- 3.1 Лабораторні інструментальні визначення і розрахунки водно-фізичних властивостей грунтів ділянки інженерно-геологічних вишукувань
- 3.1.1 Лабораторні інструментальні визначення і розрахунки водно-фізичних властивостей грунтів
- 3.1.2 Лабораторні інструментальні визначення і розрахунки фізико-механічних властивостей грунтів.
- Початкові ступені навантаження
- Графік!!!!
- 3.2 Опрацювання результатів інженерно-геологічних вишукувань на ділянці долини р. Устя
- 3.2.1 Складання інженерно-геологічної карти та розрізів