Технічна характеристика бурової установки урб-3ам
Максимальна глибина буріння – 500 м;
Діаметр бурильних труб – 60,3; 73,0 мм
Частота обертання стола ротора 110; 190; 314 об/хв-1
Висота вишки (мачти) 16,0 м
Вантажопідємність лебідки:
номінальна 5 т
максимальна 10т
Потужність двигуна 40(54,4) кВт (л.с.)
Подача насоса 420 л/хв
Тиск насоса 6180(63) кПа (кгс/см2)
Габарити бурової установки в транспортному положені:
довжина 10,7 м
ширина 2,78 м
висота 3,5 м
Вага бурового агрегату 13,7 т
Шасі МАЗ-500
Використовується шарошечне долото.
Долото шарошечні
Породоруйнівний інструмент шарошечного типу знаходить широке застосування при бурінні свердловин в будь-яких гірських породах - від м'яких до дуже твердих і крихких. Таким інструментом здійснюється буріння в основному експлуатаційних та розвідувальних свердловин на нафту, газ і воду, а також геологорозвідувальних свердловин на тверді корисні копалини як з отриманням керна (шарошечні коронками), так і без керна (шарошечні долотами).
Призначення шарошкових доліт
Шарошечні долота випускаються двох типів: для буріння свердловин без відбору керна, або суцільним забоєм і колонкові долота великого діаметра для буріння розвідувальних свердловин на нафту і газ.
При бурінні свердловин на тверді корисні копалини в основному використовуються шарошечні долота для буріння суцільним забоєм.
В цьому випадку руйнується на вибої вся порода, і для підвищення ефективності проходки на долото необхідні значно більші осьові навантаження, ніж при бурінні кільцевим вибоєм з відбором керна. Завдяки конструктивним особливостям шарошкових доліт, наявності великої кількості зубів на шарошка і значної площі контакту питомі навантаження, створювані зубами шарошки на породу, досягають істотних величин, що забезпечує ефективне руйнування породи.
Буріння свердловини суцільним забоєм ведеться до певного зносу озброєння долота, особливо калібрує зубів. При цьому проходка на долото збільшується в багато разів у порівнянні з бурінням свердловин з відбором керна. Час на
спускопідйомні операції значно скорочується. Поєднання цього фактора з високою ефективністю руйнування гірських порід забезпечує значну продуктивність і нижчу вартість бурових робіт.
Буріння свердловин суцільним забоєм широко застосовують на стадії детальної розвідки для проходки інтервалів вміщуючих порід при гарній вивченості геологічного розрізу.
Шарошечні долото також використовуються при проходці вибухових, сейсмічних, гідрогеологічних, експлуатаційних та інших технічних свердловин.
Види шарошкових доліт
Конструкція шарошечного долота впливає на його роботу і характер руйнування породи на вибої. Механізм руйнування гірських порід шарошечним долотом відрізняється від руйнування ріжучим інструментом. Шарошечні долота мають підвищену міцність і сприймають досить великі осьові навантаження. Шарошки долота, що мають сталеві і твердосплавні зуби, перекочуючись по поверхні вибою, наносять удари з певною частотою і руйнують породу.
Для обертання долота не потрібно великих витрат потужності, тому що крутний момент, що створюються тертям в підшипниках шарошок і тертям калібрує зубів об стінки свердловини, незначні.
Велике число породоруйнуючих зубів дозволяє рівномірно розподіляти навантаження в долоті і при незначній площі контакту створювати високі питомі тиску.
При перекочування шарошки по забою передача навантаження на породу носить короткочасний характер, що зменшує знос озброєння долота. Створювані при цьому динамічні навантаження сприяють інтенсивному руйнуванню породи.
Кінематика роботи шарошки полягає в тому, що при обертанні долота вона здійснює складний рух, беручи участь у відносному русі навколо власної осі і переносному обертальному русі навколо осі долота. При складанні двох обертальних рухів шарошка здійснює обертання навколо деякої миттєвої осі. В залежності від положення миттєвої осі змінюється характер взаємодії зубця з забоєм.
3-х шарошечне долото
- 1.Загальна характеристика досліджуваної Рівненської області ………………
- 2. Польові Інженерно-геологічні дослідження на ділянках практики.
- Графік проведення навчальної практики
- 1.Загальна характеристика досліджуваної Рівненської області
- 1.1 Фізико – географічний нарис
- 1.1.1 Рельєф
- 1.1.3 Річкова мережа
- 1.1.4 Грунти
- 1.1.5 Рослинність
- 1.2 Геологічна будова
- 1.2.1 Стратиграфія
- 1.2.2 Тектонічна структура
- 1.2.2.1 Кристалічний фундамент
- 1.2.1.2. Осадовий чохол
- Польові інженерно-геологічні дослідження на ділянках практики
- 2.1 Обстеження Новомильського родовища будівельних матеріалів
- 2.1.1 Польові окомірні геологічні спостереження
- 2.1.2 Побудова схематичного геологічного розрізу карєру
- 2.1.3 Робота з гірничим компасом
- 2.2 Інженерно-геологічні вишукування в долині р. Устя
- 2.2.1 Складання схематичного топоплану ділянки вишукувань. Закладання мережі профілів інженерно-геологічних досліджень
- 2.2.2 Польове окомірне геологічне картування ділянки. Описання геоморфологічнихи елементів рельєфу і генетичних типів четвертинних відкладів.
- 2.2.3 Гірничі роботи на ділянці інженерно-геологічних вишукувань. Ручне буріння свердловини. Проходка закопушок і шурупів. Відбір проб інженерних грунтів.
- Технічна характеристика бурової установки урб-3ам
- 3. Камеральні дослідження
- 3.1 Лабораторні інструментальні визначення і розрахунки водно-фізичних властивостей грунтів ділянки інженерно-геологічних вишукувань
- 3.1.1 Лабораторні інструментальні визначення і розрахунки водно-фізичних властивостей грунтів
- 3.1.2 Лабораторні інструментальні визначення і розрахунки фізико-механічних властивостей грунтів.
- Початкові ступені навантаження
- Графік!!!!
- 3.2 Опрацювання результатів інженерно-геологічних вишукувань на ділянці долини р. Устя
- 3.2.1 Складання інженерно-геологічної карти та розрізів