Початкові ступені навантаження
Коефіцієнт пористості, е | е ≥ 0,75 | 0,75 > е > 0,6 | е ≤ 0,6 |
Перші ступені тиску, Р, МПа | 0,0125 | 0,025 | 0,05 |
Ступені тиску випробування пісків повинні бути рівними 0,0125; 0,025; 0,05; 0,1 МПа і далі з інтервалом 0,1 МПа до необхідного значення тиску.
При випробуванні глинистих ґрунтів, в тому числі органо-мінеральних, для визначення їхньої структурної міцності на стиск Рstr, першу і наступну ступені тиску приймають рівними 0,0025 МПа до початку стиску зразка ґрунту. За початок стиску слід вважати відносну вертикальну деформацію зразка ґрунту ε > 0,005.
При подальшому навантажуванні за черговий ступінь тиску приймають найближче більше значення тиску (0,0125; 0,025; 0,05; 0,1 МПа і далі з інтервалом 0,1 МПа до кінцевого).
7. Після докладання кожного ступеня тиску покази індикаторів слід фіксувати через 0,25; 0,5; 1; 2; 5; 10; 20; 30; 60 хвилин і далі через кожну годину до досягнення умовної стабілізації деформації зразка.
Під час навчальних занять за браком часу дозволяється прийняти скорочені терміни умовної стабілізації до 3-5 хв., а ступені тиску на ґрунт Р прийняти 0,05; 0,10; 0,20 і 0,40 МПа. Для цього на підтримувач важіля 3 встановлюються гирі загальною масою
, кг
8. Довівши тиск до максирисьного (в нашому випадку до 0,4 МПа), починають зменшувати його, розвантажуючи зразок тими ж ступенями, якими відбувалось завантаження.
При розвантажуванні останній ступінь повинен відповідати тиску, який створюється тільки вагою штампа і змонтованого на ньому вимірювального обладнання.
9. Значення тиску Р і відповідні покази індикаторів, зафіксовані після настання умовної стабілізації, записують в таблицю 8.9 Туди ж записують з тарувальної таблиці величину деформації приладу δ, що відповідає даному тиску.
З а в д а н н я: в результатi виконаної роботи потрiбно визначити величину абсолютної деформації зразка ґрунту, коефіцієнт пористості ґрунту для кожного ступеня навантаження, побудувати компресійну і декомпресійну криві, вирахувати коефіцієнт стисливості ґрунту і компресійний модуль деформації10. За результатами випробувань ґрунту в компресійному приладі на основі записів в графах 1- 6 таблиці 8.9 визначають:
а) величину абсолютної деформації зразка ґрунту для кожного ступеня навантаження ∆hі = ∆ħ – δі;
б) коефіцієнт пористості ґрунту для кожного ступеня навантаження за формулою
,
де е0 – коефіцієнт пористості зразка ґрунту до початку випробувань
Таблиця (завантаженя)
Тиск. Р, МПа | Показання індикатора | Середнє значеня показників індикатора, ∆ħ, мм | Деформація приладу, δ | Деформація зразка, ∆h = ∆ħ ‒ δ, мм | Відносна деформація, ε = ∆ħ/h | Коефіцієнт пористості, ei= e0-∆ei | ∆ei= ε (1+e0) | |
лівого, мм | правого, мм | |||||||
0.025 | 0.04 | 0.03 | 0.035 | 0 | 0.035 | 0.0014 | 1.408 | 3.376 |
0.05 | 0.12 | 0.14 | 0.13 | 0 | 0.13 | 0.0052 | 1.399 | 0.125 |
0.1 | 0.45 | 0.6 | 0.526 | 0 | 0.526 | 0.021 | 1.361 | 0.051 |
0.2 | 0.83 | 1.26 | 1.045 | 0 | 1.045 | 0.0418 | 1.311 | 0.101 |
0.3 | 1.31 | 1.83 | 1.57 | 0 | 1.57 | 0.0628 | 1.361 | 0.151 |
0.4 | 1.57 | 2.12 | 1.87 | 0 | 1.87 | 0.0748 | 1.231 | 0.180 |
0.5 | 1.99 | 2.56 | 2.28 | 0 | 2.28 | 0.0912 | 1.192 | 0.22 |
Таблиця (розвантаження)
Тиск. Р, МПа | Показання індикатора | Середнє значеня показників індикатора, ∆ħ, мм | Деформація приладу, δ | Деформація зразка, ∆h = ∆ħ ‒ δ, мм | Відносна деформація, ε = ∆ħ/h | Коефіцієнт пористості, ei= e0-∆ei | ∆ei= ε (1+e0) | |
лівого, мм | правого, мм | |||||||
0.025 | 1.99 | 2.4 | 2.195 | 0 | 2.195 | 0.0878 | 1.4 | 0.2118 |
0.05 | 1.96 | 2.45 | 2.205 | 0 | 2.205 | 0.0882 | 1.35 | 0.2127 |
0.1 | 1.96 | 2.47 | 2.215 | 0 | 2.215 | 0.0886 | 1.276 | 0.2137 |
0.2 | 1.96 | 2.5 | 2.23 | 0 | 2.23 | 0.0892 | 1.199 | 0.2152 |
0.3 | 1.96 | 2.54 | 2.25 | 0 | 2.25 | 0.09 | 1.163 | 0.2172 |
0.4 | 1.96 | 2.55 | 2.253 | 0 | 2.253 | 0.0902 | 1.148 | 0.2176 |
0.5 | 1.96 | 2.56 | 2.76 | 0 | 2.76 | 0.0904 | 1.132 | 0.218 |
- 1.Загальна характеристика досліджуваної Рівненської області ………………
- 2. Польові Інженерно-геологічні дослідження на ділянках практики.
- Графік проведення навчальної практики
- 1.Загальна характеристика досліджуваної Рівненської області
- 1.1 Фізико – географічний нарис
- 1.1.1 Рельєф
- 1.1.3 Річкова мережа
- 1.1.4 Грунти
- 1.1.5 Рослинність
- 1.2 Геологічна будова
- 1.2.1 Стратиграфія
- 1.2.2 Тектонічна структура
- 1.2.2.1 Кристалічний фундамент
- 1.2.1.2. Осадовий чохол
- Польові інженерно-геологічні дослідження на ділянках практики
- 2.1 Обстеження Новомильського родовища будівельних матеріалів
- 2.1.1 Польові окомірні геологічні спостереження
- 2.1.2 Побудова схематичного геологічного розрізу карєру
- 2.1.3 Робота з гірничим компасом
- 2.2 Інженерно-геологічні вишукування в долині р. Устя
- 2.2.1 Складання схематичного топоплану ділянки вишукувань. Закладання мережі профілів інженерно-геологічних досліджень
- 2.2.2 Польове окомірне геологічне картування ділянки. Описання геоморфологічнихи елементів рельєфу і генетичних типів четвертинних відкладів.
- 2.2.3 Гірничі роботи на ділянці інженерно-геологічних вишукувань. Ручне буріння свердловини. Проходка закопушок і шурупів. Відбір проб інженерних грунтів.
- Технічна характеристика бурової установки урб-3ам
- 3. Камеральні дослідження
- 3.1 Лабораторні інструментальні визначення і розрахунки водно-фізичних властивостей грунтів ділянки інженерно-геологічних вишукувань
- 3.1.1 Лабораторні інструментальні визначення і розрахунки водно-фізичних властивостей грунтів
- 3.1.2 Лабораторні інструментальні визначення і розрахунки фізико-механічних властивостей грунтів.
- Початкові ступені навантаження
- Графік!!!!
- 3.2 Опрацювання результатів інженерно-геологічних вишукувань на ділянці долини р. Устя
- 3.2.1 Складання інженерно-геологічної карти та розрізів