27.Контркультурні організації як чинник десоціалізації

-обєднання людей що спільно реалізовують інтереси ,програми,цілі.

Вони володіють ознаками ,загальними для любих організацій.

Утворюється на основі певного принципу відособлення.Принцип-основа виникнення солідарності,відчуття «ми».

В організації є жорстоко фіксованим членством.на чолі харизматичний лідер що має авторитет.

Організації мають атрибутику.та мають закриту міжособистісну комунікацію.

Здійснюють десоціалізуючий вплив на сво\х членів.

Десоціалізація-негативна соц. Членів ,відділення від суспільства ,рух в низ.

Для цих організ.характерний високий ступінь інтеграції їх членів

У них відбувається адаптація членів до конткультурних цінностейі девіантне відособлення по відношенню до сусп..

Дисоціальне виховання- цілеспрямоване формування антисоц. Свідомості і поведінки у членів організацій. Це виховання здійснюють керівникі.

Завдання:залучення і підготовка кадрів ,дляфункціонуваннякримінальних і тоталітарних груп і організацій.

Способи дисоціального виховання:

-основний рід занять групи або організації

-авторитарний стиль керівництва ,що припускає одноосібне управліня лідером життєдіяльності групи.підпорядкування лідеру.

-характер основного роду занять,цінності і норми що упроваджуються в групі або організації ,формують специфічну для неї субкультуру.

Процес дисоціального виховання в загальном вигляді включає ряд етапів

1-винекнення образу організації

2-включення людини в життєдіяльнистьорганізації,пізнавання і освоєння нором і цінностей.

3-задоволення певних потреб людини в антисоц. Формах.

4-закріплення антисоц.дій до рівня неконтрольованих свідомістю автоматизмів,що свідчать про виникнення фіксованих антисоц.установок ,які показують поведінку членів грою.