44.Моральний кодекс українця та його вплив на соціалізацію

Укр. Народ за своєю багатовікову історія виробив цілу систему морально-етичних нормі правил,які можна класифікувати як моральний кодекс українця. 

До осн.його положень можна віднести:

поважливе ставлення до хліба; шанобливе ставлення до землі-годувальниці; бережливе ставлення до всього сущого на землі, до живої і неживої природи, тваринного і рослинного світу; особистісні якості-милосердя,активність,щирість,відважність; шанування честі і гідності жінки.

Народна мудрість виробила морально-етичні правила поведінки для кожної статево-вікової категорії населення(чоловікам і парубкам негоже було вдаватись до надмірної чутливості на людях),упродовж 40 днів від народження дитини жінкам не дозволялось взагалі зустрічатись із чужими людьми та покидати свою рідну оселю. Дуже пильно захищалась мораллю честь і гідність дівчини,яку порівнювали з розквітлою квіткою. Казали, щодо неї можна підійти ,але не наблизитись,простягти руку,але не доторкнутись . Означені риси та якості,правила і настанови окреслюють лише в загальних обрисах духовне поле моральності укр. народу. Проте вони досить виразно репрезентують споконвічне й безнастанне прагнення українців до правди,щастя,фізичного.і духовного здоров*я. На їх основі чітко простежується та сукупність людських чеснот українців,які означуються сьогодні поняттям певного морального народного кодексу. В його структурі наповнені такі настанови:не убий,не кради,не заздри,шануй батька й матір, бережи честь сім*ї. Всі вони ,в системі,надійно забезпечували реалізацію функції морально-етичного регулювання різнобічного і багатобарвного життя укр.людини.