logo search
моя шпора_соц

60. Протиріччя в розвитку і функціонуванні освіти. Проблеми сучасної вищої освіти.

Вивчення закономірностей функціонування системи освіти як соціального інституту, взаємодії освіти з іншими інститутами суспільства та впливу освіти на розвиток суспільних відносин є одним з пріоритетних напрямків сучасної соціології освіти.

Перетворення системи освіти має як позитивні, так і негативні моменти. Позитивним є створення передумов для перебігу в освітньому просторі інноваційних процесів: набуття нових джерел фінансування, пошуку нових форм і методів навчання та контролю знань, стимулювання змін структури освіти, організаційних та психолого-педагогічних умов функціонування освітніх установ, появи нових можливостей на ринку праці і відбору абітурієнтів. Негативним моментом є зміна мотивації суб'єктів освітньої діяльності: вдосконалення педагогічної майстерності викладача диктується не його прагненням до соціальної віддачі, а скоріше необхідністю підвищення своєї конкурентоспроможності на ринку праці; навчальна діяльність учня, студента мотивується прагненням до матеріального достатку і підвищення свого соціального статусу шляхом отримання освіти та обмежується його фінансовими можливостями. Творчість, дослідницька діяльність відсуваються на другий план вимогою виживання та просування вперед в ринкових умовах.

В суспільстві, що зазнає кардинальних змін, роль освіти неухильно зростає, а її функції суттєво трансформуються. Основними функціями освіти в сучасному суспільстві є: відтворення інтелектуального потенціалу суспільства, професійно-економічна, соціальна, соціально-політична, функція трансляції культури. Таке виокремлення функцій витікає з цілей і завдань, що стоять перед освітою.

В сучасному українському суспільстві, коли стан справ у галузі освіти, темпи і глибина перетворень не задовольняють суспільні потреби, необхідність забезпечення прискореного, випереджального розвитку освіти постає особливо гостро.

Сьогодні в Україні скоротився обсяг будування навчальних закладів. Прослідковується негативна тенденція у якості підручників, адже, хоч вони і затверджені МОНУ, дуже часто подається суперечлива і хибна інформація. Престиж викладача впав, продовжується “відплив мізків”.

Соціологічні дослідження виявили також певні протиріччя між потребами суспільства і якістю підготовки фахівця, слабкі місця на стику вищої школи з виробництвом. Були розкриті порушення безперервності освіти, розриви навчально-виховної і науково - дослідницької діяльності вузів, тривалість адаптації випускників вузів. Джерелом більшості протиріч є недостатній зв'язок вузів з виробництвом. Студенти погано підготовлені до реальної практичної діяльності.

Наша освіта потребує істотного підвищення якості і освітнього рівня людей шляхом відповідної зміни змісту дисциплін, що вивчаються, і методології навчального процесу. Для вирішення цієї проблеми Україна вирішила приєднатись до Болонської співдружності, яка ще й дає можливість зробити освіту більш доступною і гарантує рівність у отриманні освіти. На жаль, впровадження болонської системи відбувається пришвидшеними темпами, не враховуються національні освітні традиції, а для того, щоб система була ефективною нам необхідно в першу чергу проаналізувати вітчизняну систему освіти і науки на тлі європейської. Визначний інтерес у зв'язку з Болонським процесом мають дослідження вітчизняних вчених, які мають наукову і практичну цінність. Однак чіткого визначення шляху інтеграції України в європейський освітній простір вони не містять. У тлумаченні цього процесу існує різнобій.