4. Типи соціологічних теорій
Так званий перший (вищий) рівень структури соціологічного знання становить теоретична соціологія - загальна соціологічна теорія - різноманітні концепції, що розглядають всю сферу суспільного життя як соціальну систему, соціальні спільності, відносини, процеси, інституції. Загальна соціологічна теорія на вищому рівні абстрагування та теоретизування охоплює зв'язки в розвитку соціальних явищ, у загальному вигляді пояснює природу соціальних відносин та їх компонентів. На загальнотеоретичному рівні здійснюється зв'язок соціології з іншими галузями наукового знання
Соціологічні теорії середнього рівня - це галузі соціологічного знання, які мають своїм предметом дослідження відносно самостійні специфічні підсистеми суспільства і соціальних процесів. Це своєрідний другий зріз у структурі соціологічного знання. З одного боку, це конкретизація загальної соціологічної теорії, залежно від предмета дослідження. З іншого - своєрідне узагальнення конкретних соціологічних досліджень.
У спеціальних соціологічних теоріях існує кілька критеріїв розподілу їх на різні типи. Проте слід зауважити, що проблеми критерії розподілу соціологічних теорій не є закритими, і у вчених немає спільної думки щодо даного питання. Аналіз наявної науково-методичної літератури з даної проблематики дає підстави побудувати таку схему розподілу соціологічних теорій:
Передусім, слід виділити спеціальні соціологічні теорії, об'єктом вивчення яких є соціальні закони і закономірності функціонування соціальних спільностей, що і є безпосередньо предметом соціології і пов'язано із критеріями "соціальне", "соціальні відносини", "соціальна сфера".
У свою чергу основою розподілу цього виду соціологічних теорій (спеціальних соціологічних) служить ряд соціологічних категорій, що відображають специфіку предмета соціології, суттєві елементи соціальних спільностей і характеризують відповідний підхід соціології до об'єкта дослідження: соціальна група, соціальна дія, соціальний інститут, соціальний процес та ін. Такого роду теорії характеризуються досить високим рівнем абстракції та теоретизування і дозволяють теоретизувати один і той же об'єкт, ту чи іншу соціальну спільність під певним кутом зору, виділивши той чи інший зріз досліджуваного об'єкта, його рівень, сторону.
Перші теорії (спеціальні соціологічні), ніби складають "ядро" соціологічного теоретичного знання. Другі - його прикордонний пояс (зв'язок соціології з іншими науками). Щоб підкреслити специфічний характер останніх теорій, їх називають галузевими Основою їх розподілу служить об'єкт дослідження, що і знаходить вираз у назві тих чи інших соціологічних дисциплін: економічна соціологія, соціологія політики, права, культури, молоді тощо. Ці теорії вивчають різні сфери суспільного життя з точки зору існуючих у них відносин.
Так, деякі дослідники виділяють п'ять груп теорій середнього рівня:
■ галузеві соціологічні теорії, що вивчають основні форми і види життєдіяльності суспільства (соціологія праці, побуту, вільного часу, дозвілля і т. п.);
■ міжгалузеві соціологічні теорії (економічна соціологія, політична, соціологія культури, релігії та ін.);
■ теорії функціонування та розвитку соціальних процесів і явищ (соціальна аномія, соціальний контроль, соціалізація, девіантна поведінка тощо);
■ "інституційні" теорії (соціологія освіти, сім'ї, науки);
■ теорії соціальних спільностей (регіональна соціологія, етносо- ціологія, соціологія молоді).
І галузеві, і спеціальні соціологічні теорії водночас і різняться, і перетинається між собою.
- 1.Об'єкт, предмет та метод соціології.
- 2. Взаємозв’язок соціології з соціально-гуманітарними, природничими науками
- 3. Структура і ф-ції соціології
- 2.Зв'язок соціології з соц.-гум-ми та природознавчими науками
- 4. Типи соціологічних теорій
- 5. Становлення соц знання (до XIX ст.).
- 6. О.Конт і проект нової науки - соціології.
- 7. Основні етапи розвитку соціології
- 8.Натуралістичні школи в соціології
- 10. Матеріалістична соціологія к.Маркса та неомарксизм в соціології XX ст.
- 9. Класичний період розвитку соціології (е. Дюркгейм, в. Парето, г. Зіммель, м. Вебер)
- 13. Українська протосоціологічна думка
- 12.Теорії соціальної стратифікації та мобільності п. Сорокіна.
- 11. Психологічні школи в соціології.
- 14.Конкретне соціологічне дослідження: визначення, можливості, обмеження, методи.
- 15. Програма соціологічного дослідження: функції, структура, технологія підготовки.
- 24. Визначення мети, об’єкту, предмету соц дослідження.
- 16. Опитування як метод соц досл. Сфокусоване інтерв'ю. Інтерв’ю.
- 17. Аналіз документів. Контент-аналіз.
- 18. Спостереження
- 19. Експеримент як метод конкретного соціологічного дослідження: сутність, різновиди.
- 21. Основні методи обробки соц.Інф-ції. Аналіз та інтерпретація емпіричних даних.
- 22. Поняття та проблеми формування вибірки. Типи вибірки.Репрезентативність, надійність та валідність вибірки. Генеральна сукупність та вибіркова сукупність.
- 23. Ймовірнісний підхід до побудови вибірки. Однощаблевий та багатощаблевий випадковий відбір.
- 2 Особливості багатощабвідбору
- 24. Цілеспрямований підхід до побудови вибірки. Принцип типовості, принцип квот.
- 25. Поняття особистості
- 26. Основні фактори формування особистості. Соціалізація особистосі.
- 28. Соц. Статуси і ролі. Типи ролевих конфліктів.
- 29. Детермінація соціальної поведінки. Потреби та інтереси як механізми визначеності поведінки.
- 30. Соціальні відхилення. Девіантна поведінка. Соц контроль за поведінкою.
- 31. Економічна соціологія:предм., завд., стр-ра, істор., методи.
- 32. Предмет і завдання соціології праці. Соціальний аналіз організаційно-трудових відносин.
- 33. Праця і типи соціально-економічних груп. Характеристика конкретних соціально-економічних груп
- 34. Доходи: типеи соціально-економічних структур за критерієм доходів, соціальні фактори доходів, соц. Наслідки доходів,соц. Погляди на бідність і багатство.
- 35. Зайнятість в структурі соціально-економічних відносин
- 36. Безробіття та соціальна поведінка. Протиріччя соціального захисту безробіття.
- 37. Соціальна трудова мобільність
- 38. Трудовий конфлікт
- 39. Соціальні аспекти мотивації і стимулювання праці.
- 41. Соціальні страти, класи, групи
- 45. Соціальна дія і соціальна взаємодія: сутність, механізм.
- 46. Соціальні відносини: цінності як основа соціальних відносин, різновиди соціальних відносин.
- 48.Шлюб і розлучення: визначення, форми, мотивація. Криза інституту шлюбу в сучасному європейському суспільстві.
- 49. Основні напрями етносоціології.
- 50.Національно-етнічна структура суспільства.
- 51.Соціально-демографічна структура суспільства.
- 52.Демографічна криза європейських суспільств: ознаки, причини, наслідки.
- 53. Демографічна ситуація в Україні в дзеркалі Всеукраїнського перепису населення 2001 р.
- 54. Гендерна проблематика в структурі соц. Знання.
- 55.Особливості соціологічного аналізу культури.
- 56. Теорія соціокультурної динаміки п.Сорокіна. П.Сорокін про «суперкультури».
- 57. Субкультури в контексті соц.Досліджень.
- 58.Соціальні інститути культури. Управління культурою
- 60. Протиріччя в розвитку і функціонуванні освіти. Проблеми сучасної вищої освіти.
- 61.Наука як соціальний інститут
- 62. Міграція наукових кадрів: причини, структура, наслідки. Криза української науки.
- 63. Масова культура” та її дослідження в соціологічних теоріях хх ст.
- 64.Громадська думки. Функції громадської думки. Критерії і показники соціальної зрілості.
- 65.Особливості вивчення громадської думки. Вимірюваня громадської думки: спрямованість, інтенсивність, інтеграція.
- 66. Опитування як метод соціологічного дослідження громадської думки. Досвід вивчення громадської думки в сша. Рекомендації Геллопа щодо удосконалення опитувань громадської думки
- 67.Управління громадською думкою.Пропоганда
- 68. Public relations: функції, завдання та можливості. Pr та маніпулювання громадською думкою.
- 69. Колективна поведінка: сутність, види.
- 70. Масові пристрасті: визначення, форми, етапи розвитку
- 71. Чутки: визначення, види, наслідки.
- 72.Соціальна комунікація