3. Структура і ф-ції соціології

Соціологія – наука комплексна, у ній виділяють 2 напрямки:

1)прикладна (вивчає конкретні соц події і факти за допомогою опитування, спостереження, експерименту…..

2)теоретична (виробляє соц теорії про становлення і діяльність соц спільнот, механізми їх життєдіяльності і функціонування.

В межах теоретичної соц виділяють:

*Загальні соц теорії - багатоманітні концепції, що розробляються з метою роз*яснення та інтерпретації загальгних аспектів соціального розвитку суспільства.

*Спец соц теорії – досліджують розвиток та відтворення людиною окремих соц спільнот (соц особистості, сімї, молоді, міста, села..)

*Галузеві соц теорії вивчають механізми життєдіяльності та функціонування соц спільнот у певних сферах суп життя (соц культурі, освіти, політики, гром думки)

Функції соціології.

1)Теоретико-пізнавальна. Полягає у тому, що соціологія накопичує та систематизує знання, прагне скласти якомога повнішу картину соціальних відносин та процесів у сучасному суспільстві (отримання об*єктивного знання про основні соц проблеми розвитку суп). Призначена прикладна соціологія для забезпечення надійної соціальної інформації про різні соціальні процеси.

2)Практично-перетворювальна функція: забезпечує розробку прогнозів, рекомендацій у вирішенні тих чи інших соціальних проблем, аж до рівня трудового колективу. 3)Інформаційна функція методи та технології цієї науки дають змогу отримання найрізноманітнішої соціальної інформації відносно всіх сфер діяльності суспільства. 4)Критична функція - формує соціальні ідеали, розробляє програми соціального розвитку, підпорядковуючи все це реалізації інтересів людини

5)Описова функція - Описуючи, систематизуючи, нагромаджуючи дослідницький матеріал у вигляді аналітичних записок різних наукових звітів, статей, книг

6)Прогностична функція, тобто видавання соціальних прогнозів.

7)Перетворювальна – висновки, рекомендації соціологів служать для вироблення певних соціальних рішень.

8)Світоглядна функція формує погляди людей на соціальні процеси, дає теоретичну основу для практичних дій, оцінки явищ соціальної реальності