32. Предмет і завдання соціології праці. Соціальний аналіз організаційно-трудових відносин.

Соціологія праці - це галузь соціології, що вивчає характер, зміст, організацію та умови праці, ставлення людини до праці, ціннісні орієнтації, рольову поведінку людини в ній, мотивацію та задоволеність працею.

Біля витоків соціології праці стояли О. Конт, Е. Дюркгейм, К. Маркс, М. Вебер.

Ця галузева соціологія набула значного розвитку завдяки українських учених - В. Пилипенка, К. Грищенка, А. Ручки, та ін.

Виокремлюються три основних предмети:

1. Соціальні закономірності взаємодії людей із засобами та предметами праці

2. Ставленя людини і колективу до праці, її змісту, х-ру, умов (матер заінтересованість, зміст праці, взаємини у колективі).

3. Соц організація підприємства, колективу (тобто особлива система відносин, що утворює сукупність позицій, ролей ,цінностей, зв”язаних між собою робітників)

Вивченню останнього 3 соціологія праці надає найбільшого значення, бо саме в колективі виникають соц-трудові відносини й відбуваються соц процеси.

Праця - це цілеспрямована діяльність, змістом якої є зміна природної речовини з метою задоволення суспільних потреб.

Предмети праці - це природна речовина, до якої застосовують засоби праці.

Засоби праці - сукупність речей, що їх застосовують до предметів праці з метою їх перетворення.

Продукти праці - речі, створені в процесі праці.

Трудова діяльність має соціально-психологічну структуру, основні елементи її такі:

• мета - свідоме бачення результатів, ідеальний план дій;

• ставлення до праці — усвідомлення необхідності праці, бажання змінити навколишнє середовище за власним планом;

• стимули праці - зовнішні фактори, що спонукають до праці;

• мотиви праці—внутрішні стимули, пов'язані із задоволенням важливих для людини потреб;

• цінності та ціннісні орієнтації - етичні мотиви трудової діяльності.

Суспільний процес праці завжди колективний, суб'єктом його є великі соціально-професійні групи.