logo search
моя шпора_соц

48.Шлюб і розлучення: визначення, форми, мотивація. Криза інституту шлюбу в сучасному європейському суспільстві.

Шлюб це сімейний (духовний, економічний, сексуальний) союз (угода) між чоловіком і жінкою, що породжує їх права й обов’язки один до одного, до дітей та рідних.

Залежно від вибору партнера виділяють ендогамні та екзогамні шлюби

Ендогамний шлюб — це союз між особами, які належать до одної суспільної групи (рід, плем’я, каста). У сучасному суспільстві така форма шлюбу збереглася переважно в деяких соціально-етнічних групах.

Норми екзогамного шлюбу навпаки приписують вибирати шлюбного партнера за межами своєї спільноти, забороняють шлюби між людьми одної спорідненої групи.

Подекуди існують звичаї, за яких можливі лише левіратні шлюби, коли вдова має право виходити заміж тільки за братів свого чоловіка.

Залежно від кількості партнерів, що вступають у сімейно-родинні відносини, розрізняють моногамні — між одним чоловіком і однією жінкою — і полігамні шлюби (між кількома партнерами — одним чоловіком і кількома жінками чи однією жінкою і кількома чоловіками)

Зважаючи на роль і права кожного з подружжя, виділяють такі типи шлюбу: патріархальний — чоловік відіграє домінуючу роль у сімейному житті; матріархальний — коли домінує жінка; егалітарний (демократичний) — коли чоловік і жінка мають рівні права. За юридичним оформленням розрізняють громадянські (вільні, юридично не засвідчені) і офіційні (оформлені відповідними документами) шлюби.

Унілокальні — чоловік і жінка проживають разом.

Останнім часом набрало поширення укладання так званих фік­тивних шлюбів і розлучень з метою розв’язання різних економічних проблем.

За місцем проживання подружжя шлюби поділяються на:

патрілокальні — коли подружжя проживає в батьків чоловіка;

матрілокальні — у батьків дружини;

неолокальні (дислокальні) — кожен окремо;

Найскладнішою соціальною проблемою майже в усіх сучасних суспільствах є проблема розлучення.

Причини, які вказуються під час розлучення можна згрупувати в три блоки.

1. Побутові. (Житлові умови. Невміння вести домашнє господарство, нерівномірний розподіл обов’язків).

2. Міжособистісні конфлікти. (Втрата почуття кохання. Грубість. Хвороба одного з подружжя. Ревність. Помисливість. Неповага).

3. Зовнішні фактори. (Зрада. Втручання батьків, інших осіб).

Інститут сімї переживає складні часи.В основі розлучень лежать конфлікти.

Виділяють декілька рівнів подружніх взаємин за яких можуть відбуватися конфлікти:

1.психофізіологічний рівень(причиною є порушення сексуального життя).

2.психологічний(усімїстворюється нездоровий клімат-роздратування,сварки)

3.соціально–рольовий(пов'язаний з неправильно рівномірним розподілом навантажень)

4.соціокультурний(непорозуміння,відсутність інтересів у спілкуванні).

За часом виникнення причини конфлікту бувають: до шлюбу,після шлюбу.

До факторів ризику шлюбу належить: велика відмінність в освіті і віці подружжя,схильність до шкідливих звичок, легковажне ставлення до шлюбу, ранній вік вступу в шлюб,вірогідність швидкого народження дитини, дуже малий термін знайомства, різке непогодження батьків на укладення шлюбу, шлюб за примушенням безобопільної згоди.

Основні мотиви розлучень:

1.мотиви, обумовлені дією соціально-економічних факторів: незадоволеність житловими і побутовими умовами; матеріальний розрахунок під час заключення шлюбу; засудження чоловіка або дружини з позбавленням волі на тривалий час; часті відрідження чоловіка або дружини і т.д.;

2.мотиви, обумовлені соціально-психологічними факторами: відмінність в потребах, інтересах, цілях; орієнтація подружжя; несхожість характерів; втручання третіх осіб; скупість, грубість, сварливість; необгрунтовані ревнощі; нова любов і зрада;

3.мотиви соціально-біологічного характеру: пияцтво і алкоголізм; подружня нерівність; хвороби, психічне захворювання; дійсна і уявна сексуальна несумісність; нездатність або небажання одного із подружжя мати дітей; велика різниця у віці.

Зовнішні фактори: зрада,втручання батьків та інших осіб.

Розлучення з будь-яких мотивів – явище з певними соціальними наслідками. Майже в усіх країнах, де воно не заборонено: підвищується рівень повторних шлюбів, збільшується кілбкість сімей з нерідним батьком або мачухою,більш поширеним явищем стають неповні сім’ї (переважно сім’ї з однією матір’ю).