7.1.3.2. Оцінювання відвідування занять та активності роботи студента протягом семестру

Основним чинником, який характеризує активність роботи студента під час практичних занять і виконання індивідуальних завдань є рівень знань, які він демонструє в процесі обговорення поставлених питань, написання контрольних робіт (експрес-опитування), творчих завдань та рефератів, участь в роботі студентських наукових конференцій з питань дисципліни. При усних відповідях на практичних заняттях треба керуватися шкалою оцінок 4-х бальної системи з наступним переведенням у шкалу балів 0; 5; 10. При виконанні контрольної роботи в залежності від помилок і недоліків у відповідях (незначні, грубі чи немає відповіді на одне або всі питання) робота оцінюється як за високим так і за достатнім рівнем знань ( який виражається оцінкою 4 (добре), або 3 (задовільно) з переведенням у шкалу балів кратну “5”). Кожна контрольна робота може бути оцінена у “0; 5; 10” балів і є експрес-опитуванням, яке враховується як оцінка за семінарське заняття. Підсумкова оцінка за практичні заняття визначається шляхом переважання у студента оцінок “0; 5 чи 10” балів.

Відвідування занять та активність роботи і рівень знань студента протягом семестру оцінюється в діапазоні від “0” до “20” балів. Бали виставляються за такі результати діяльності студента:

З метою перевірки поточної навчальної роботи студентів за допомогою модульного контролю весь навчальний матеріал дисципліни поділяється на два модулі. Перший модуль охоплює 1-4 теми, другий 5-9 теми.

При виконанні модулів в залежності від глибини знання матеріалу оцінка може становити “0; 5; 10” балів по кожному модулю, який включає 3-4 питання. При невиконанні одного питання модуля загальна оцінка за модуль не може перевищувати “5” балів (значний недолік роботи).

Модульні завдання виконуються в аудиторії на практичному занятті. На протязі семестру студент має виконати два модульних завдання, що дає йому можливість максимально отримати 20 балів.

Виконання самостійних робіт (індивідуальних завдань) оцінюється в залежності від глибини відповіді у “0; 5; 10” балів. Невиконання двох самостійних робіт у підсумку оцінюється незадовільно, тобто “0” балів. Невиконання однієї самостійної роботи є значним недоліком роботи, але свідчить про достатній рівень знань в цілому, оцінюється в “5” балів. Остаточна оцінка за три самостійні (індивідуальні) роботи визначається переважанням оцінок “0; 5; 10” балів.

З поточного контролю знань студент денної форми навчання може одержати від “0” до “100” балів (включно). На поточний контроль знань студентів заочної форми навчання за рішенням кафедри виноситься домашня письмова робота з дисципліни за обраною студентом темою та завдання одного модуля, що охоплює ключові теми курсу.

Домашні завдання студент заочної форми навчання одержує під час установчої сесії (начитки лекцій) або після закінчення сесії. У міжсесійний період кафедрою проводяться групові або індивідуальні консультації.

За місяць до початку сесії студенти здають або пересилають поштою на кафедру виконані домашні роботи. Роботи студентів в семиденний термін перевіряються і допускаються до захисту або повертаються для доопрацювання. Під час сесії студенти обов’язково захищають свої роботи і за результатами захисту вони оцінюються в “0; 5; 10 або 20” балів. Модульне завдання винесене на поточний контроль включає не менше двох питань і оцінюється у “0; 5; 10; 20” балів. Написання і перевірка модульних завдань проводиться в сесійний період згідно з розкладом.

Поточний контроль знань студентів заочної форми навчання включає активність роботи на семінарських заняттях, виконання контрольних робіт у формі експрес-опитування та виконання модульних завдань. Перші два види поточного контролю оцінюються в “0; 5; 10” балів кожний, а модульні завдання – в “0; 5; 10; 20” балів. В цілому за поточний контроль знань студент одержує від “0” до “100” балів.

З вибіркової навчальної дисципліни, де оцінювання рівня знань студентів здійснюється за результатами поточного модульно-кредитного контролю, завдання поточного контролю оцінюється в діапазоні від 0 до 100 балів.

Підсумковий бал за результатами модульно-кредитного контролю оформлюється під час останнього семінарського завдання і вносяться до відомості. Він є основою для визначення загальної успішності студента з даного предмету.

Теми рефератів і доповідей

1. А. Кетле і його роль у формуванні сучасних принципів проведення переписів населення.

2. Аксіологічні проблеми сучасної демографічної ситуації.

3. Антидепопуляційна ліга у Франції: історія й уроки діяльності.

4. Боротьба парадигм у радянській, російській та українській демографії.

5. Шлюбність в Україні: основні тенденції.

6. Шлюбність і розлучуваність в Україні: тенденції й перспективи.

7. Шлюбний ринок як демографічна категорія. Всесвітній шлюбний ринок.

8. Взаємозв'язок демографії й інших наук.

9. Позашлюбна народжуваність: тенденції, детермінанти й перспективи.

10. Військова демографія: основні проблеми й методи дослідження.

11. Вікова структура й відтворення населення.

12. Вікова структура населення й вибори.

13. Вікова структура населення й пенсійна справа.

14. Вікова структура населення й соціально-політичні процеси.

15. Вікова структура населення й економічна динаміка.

16. Питання сімейно-демографічної політики в передвиборних кампаніях.

17. Всесвітнє обстеження демографії й здоров'я: питання методології й основних підсумків.

18. Вторинне співвідношення статей: соціолого-демографічні аспекти.

19. Гіпотетичний мінімум природної народжуваності: сутність, метод побудови, аналітичні можливості.

20. Чи загрожує Україні депопуляція – соціологічний погляд на проблему.

21. Демографічна політика: поняття, сутність, соціальні й соціологічні аспекти.

22. Демографічна політика в країнах, що розвиваються (на прикладі окремих країн або регіонів).

23. Демографічна політика в розвинених країнах.

24. Демографічна політика в СРСР в 20-30-і роки.

25. Демографічна політика в СРСР у роки Великої Вітчизняної війни.

26. Демографічна політика: сутність, методи, ефективність.

27. Демографічне середовище маркетингу.

28. Демографічна типологія родин: поняття й динаміка.

29. Демографічні аспекти соціально-економічних реформ в Україні.

30. Демографічні аспекти етнічних конфліктів.

31. Демографічні моделі й демографічні прогнози.

32. Демографічні наслідки еміграції.

33. Демографічні проблеми прогнозування попиту на товари й послуги.

34. Демографічні проблеми регіонального й муніципального управління.

35. Демографічні прогнози для України.

36. Демографічні прогнози ООН: історія, результати, критичний аналіз.

37. Демографічний вибух: причини й наслідки.

38. Демографічний перехід в Україні.

39. Демографічний перехід: поняття, форми прояву.

40. Демографічне майбутнє України в програмах провідних політичних партій.

41. Демографічний вимір індексу людського розвитку: проблеми методології.

42. Демографічне старіння населення: сутність, причини.

43. Демографія в мережі Інтернет.

44. Демографія й актуарна (страхова) справа.

45. Демографія й бізнес – загальні проблеми.

46. Демографія й вибори.

47. Демографія й політологія: основні напрямки взаємодії.

48. Демографія й реклама.

49. Демографія й соціологія. Роль соціології в поясненні демографічних процесів.

50. Демографія як наука.

51. Депопуляція в Україні: причини, наслідки, перспективи.

52. Депопуляція: поняття, сутність, наслідки.

53. Дж. Граунт: його життя й роль у становленні демографії.

54. Європейський тип шлюбності в минулому і тепер.

55. Природна народжуваність: поняття й методи виміру.

56. За і проти – демографічне майбутнє України в сучасній ідейно-політичній боротьбі.

57. Золотий мільярд – соціологічний погляд.

58. Імітаційне моделювання народжуваності: історія, сучасність, майбутнє.

59. Штучні аборти в дзеркалі суспільної думки.

60. Штучні аборти в Україні: демографічні й соціологічні аспекти.

61. Історичні типи відтворення населення.

62. Історія розробки демографічних таблиць в Україні.

63. Історія обліків населення в Україні.

64. Концепція «стійкого розвитку» і сучасні демографічні тенденції.

65. Концепція умовного й реального покоління в демографії.

66. Коефіцієнти й імовірності: подібність і розходження.

67. Міграція й народжуваність.

68. Міграція й смертність.

69. Світ XXI століття очами демографа.

70. Світові релігії про шлюб, родину, половий життя, розлученні й регулюванні дітородіння (на прикладі окремих конфесій).

71. Модель безпосередніх (проміжних) детермінант народжуваності Девіса-Блейк-Бонгаартса.

72. Моніторинг демографічної політики в країнах Європейського союзу.

73. Населення й кризи.

74. Населення України – учора, сьогодні, завтра.

75. Наукові парадигми й концепції пояснення зниження народжуваності.

76. Нові репродуктивні технології: загроза або панацея?

77. Нуклеаризація родин: сутність, соціально-економічні наслідки.

78. Основні пояснювальні й аксіологичні парадигми сучасної демографії.

79. Основні проблеми демографічної політики в Україні.

80. Основні теоретичні концепції в демографії.

81. Основні теоретичні підходи до аналізу демографічної політики.

82. Перший Загальний перепис населення 1897 року.

83. Перепис населення України 2001 року: основні особливості.

84. Планування родини: соціально-політичні й ідеологічні аспекти.

85. Планування родини: соціологічні й демографічні аспекти.

86. Підліткова народжуваність: масштаби, причини й соціальні наслідки (по окремих країнах).

87. Політична демографія: предмет, методи, основні проблеми.

88. Політичні реформи в Україні й демографія.

89. Потенціал зростання населення.

90. Потреба в дітях як соціологічна категорія.

91. Прикладні демографічні програми й пакети.

92. Застосування демографічних методів у маркетингових дослідженнях.

93. Прогнозування народжуваності.

94. Прогнозування смертності.

95. Прогнози-попередження і їх роль у вирішенні проблем сучасності.

96. Розлучуваність в Україні: тенденції, причини, наслідки.

97. Регіональні особливості демографічної політики в Україні.

98. Репродуктивне поводження підлітків: тенденції й проблеми.

99. Репродуктивне поводження: поняття, сутність, дослідження.

100. Самозбережувальна поведінка як фактор тривалості життя.

101. Самозбережувальна поведінка: поняття, сутність, роль у динаміці смертності.

102. Сімейно-демографічний менеджмент.

103. Сімейно-демографічний портрет злочинця.

104. Системи пенсійного забезпечення і їх зв'язок з демографічними процесами.

105. ЗМІ та демографічні проблеми України.

106. Сучасні тенденції смертності (у світі, Україні, Євросоюзі й т.д.).

107. Сучасні теоретичні концепції демографічних змін.

108. Співмешкання: форми, тенденції, причини, наслідки.

109. Соціально-демографічні аспекти багатоженства.

110. Соціально-економічна криза й демографічні процеси в Україні.

111. СНІД: демографічні наслідки.

112. Старіння населення - проблеми соціолого-демографічного аналізу.

113. Старіння населення й цілі соціальної політики.

114. Старіння населення й економічні, соціальні й політичні процеси.

115. Типові таблиці смертності.

116. Електоральна демографія: методи, проблеми, дослідження, прогнози.

117. Епідеміологічний перехід: поняття, сутність і тенденції.

118. Етнічна демографія: предмет, методи, основні проблеми.

ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК

Аборт (Abortion) – мимовільне (spontaneous abortion) або штучне (induced abortion) переривання вагітності в перші 22 тижні, коли плід ще нежиттєздатний.

Актуарій (Actuary) – фахівець в області математичних розрахунків, пов’язаних зі страхуванням життя.

Аналіз демографічний (Demographic analysis) - вивчення процесу зміни поколінь людей і факторів, що його визначають.

Бажане число дітей у родині (Wanted family size or Wanted number of children) – число дітей, які індивід або родина хотіли б мати при наявності всіх необхідних для цього, з погляду індивіда, умов. Величина бажаного числа дітей у родині виходить з відповіді на запитання: “Скільки дітей Вам хотілося б мати при всіх необхідних умовах?”.

Бездітність (Childlessness) – відсутність дітей в особи або подружньої пари внаслідок відсутності народжень (інфертильність) або смертності дитячої і немовлят.

Безплідність (Sterility) – нездатність людини або шлюбної пари відтворювати потомство, обумовлена або нездатністю чоловіка або жінки до зачаття (стерильність), або нездатністю жінки виносити й народити живу дитину.

Безшлюбність (Celibacy) – невступ до шлюбу протягом всього життя. Рівень шлюбності вимірюється часткою так званої залишкової безшлюбності, тобто часткою чоловіків або жінок, які жодного разу не перебували у шлюбі до 50 років, або, інакше, у віковому інтервалі 45-49 років.

Брутто-коефіцієнт відтворення населення (Gross reproduction rate) – показник заміщення поколінь, що не враховує смертності. Брутто-коефіцієнт відтворення населення дорівнює середньому числу дочок, що народить жінка гіпотетичного покоління за умови відсутності смертності й збереження протягом всього її життя повікових коефіцієнтів народжуваності даного року. Розраховується шляхом множення коефіцієнта сумарної народжуваності на частку дівчаток серед немовлят (=0,488).

Величина домогосподарства (Size of household) – число людей, що входять у дане домогосподарство.

Величина родини (Size of family) – число людей, що входять у дане сімейне домогосподарство й пов'язаних один з одним відносинами шлюбу, батьківства або родства.

Вичерпана народжуваність (Completed fertility rate) – кумулятивний коефіцієнт народжуваності для когорти жінок, що досягли кінця конвенціонального репродуктивного періоду, тобто віку 50 (45) років. Для гіпотетичного покоління цей показник дорівнює коефіцієнту сумарної народжуваності.

Відкрите населення (Open population) – населення, у якому міграція є істотним компонентом змін населення (його чисельності й структури). Протилежністю відкритого населення є закрите населення.

Відтворення населення (Reproduction, or Population Replacement) – постійне поновлення поколінь через процеси народжуваності й смертності.

Вік (Age) – період від народження до того або іншого моменту життя. У демографії під віком розуміється повне число років в останній день народження, отримане, якщо можливо, як відповідь на питання про дату народження або, якщо респондент не знає дати свого народження, як відповідь на питання про число років, що виповнилися, в останній день народження.

Вікова акумуляція (Age-heaping or Age preference, or Digit preference) – тенденція при відповіді на питання про вік називати деякі віки (звичайно закінчуються на 0 або на 5) істотно частіше, ніж інші. Вікова акумуляція виміряється за допомогою спеціальних показників, найпоширенішими з яких є індекси Уіпла (Уіппля) і Мьєрса.

Вікова структура населення (Age-structure) – розподіл населення за різними віковими групами.

Віковий розподіл народжуваності (Age pattern of fertility) – відносний розподіл набору повікових коефіцієнтів народжуваності. Виражає внесок кожної вікової групи в сумарну народжуваність. Розраховується як відношення повозрастных коефіцієнтів народжуваності (ASFR_x) до її сумарного коефіцієнта ( ).

Внутрішньоутробна смерть (Fetal mortality) – смерть плоду або зародку під час вагітності незалежно від причин, її що викликали; поряд з живородінням і смертю одне з первинних вітальних подій. Містить у собі спонтанні або штучні аборти й мертвородіння.

Віково-статева піраміда (Age-sex pyramid) – графік (гістограмма), що ілюструє віково-статевий розподіл населення. По вертикальній осі, починаючи з віку 0 років, відкладається вік в одне- або п'ятирічних вікових інтервалах. Останній віковий інтервал, як правило, відкритий. По горизонтальній осі відкладається або чисельність населення відповідної вікової групи, або її частка (у відсотках) у всьому населенні або в населенні даної статі. При цьому чоловіче населення завжди зображується ліворуч від осі віку, а жіноче – праворуч. фігура, що отримується («піраміда») наочно зображує особливості віково-статевої структури населення, а також історію його змін протягом тривалого часу.

Віково-статева структура населення (Age-sex structure of population) – абсолютне число або частка населення, що доводиться на кожну віково-статеву групу.

Вторинне співвідношення статей (Sex ratio at birth) – співвідношення хлопчиків і дівчинок серед немовлят. Приблизно дорівнює 512 хлопчиків на 488 дівчаток, або 1049 хлопчиків на 1000 дівчаток, або 105 хлопчиків на 100 дівчаток.

Генеративний період – див. Репродуктивний період.

Генетичний інтервал (Birth interval) – час (звичайно в місяцях), що минув між вступом у шлюб і народженням першої дитини (протогенетический інтервал) або між народженнями дітей різної черговості (інтергенетичний інтервал).

Гіпотетична когорта (Hypothetical cohort) – когорта, штучно сконструйована на основі набору повікових коефіцієнтів демографічного процесу (народжуваності, смертності, шлюбності й т.д.) (як правило, для якогось року), які потім інтерпретуються як показники реальної когорти.

Гіпотетичне (умовне) покоління (Hypothetical generation) – гіпотетична когорта, утворена за роком народження.

Гіпотетичний мінімум природної народжуваності (Hypothetical minimum of natural fertility) – поняття, що характеризує мінімальний рівень природної народжуваності, нижче якого народжуваність може опуститися лише під впливом репродуктивної поведінки. Поняття введене В.А. Борисовим.

Демографічна політика (Population policy or Demographic policy) – діяльність держави, спрямована на регулювання процесів відтворення населення.

Демографічна революція (Demographic revolution) – термін, застосовуваний для позначення корінних змін у відтворенні населення в ході історичного розвитку.

Демографічна сітка – див. Сітка Лексиса.

Демографічне омолодження (Rejuvenation) – збільшення в населенні частки дітей і молоді.

Демографічний процес – це послідовність однойменних подій у житті людей, яка має значення для зміни їх генерацій. Головні демографічні процеси – народжуваність, смертність, шлюбність, припинення шлюбу, міграції.

Демографічна подія – це подія, яка відбувається з окремою людиною й яка має значення для зміни генерацій людей, зміни чисельності й структури населення, подружніх пар і сімей.

Демографічне явище – це значна зміна в чисельності й структурі населення або в демографічних процесах, яка справляє істотний вплив на характер зміни одних генерацій людей іншими.

Демографічний стан – це стан людини, який має значення для зміни генерацій людей, зміни чисельності й структури населення, подружніх пар і сімей.

Демографічна ситуація, або демографічна обстановка, – це стан демографічних процесів, складу й розміщення населення в якийсь певний час, найчастіше того чи того року. Звичайно демографічну ситуацію розглядають стосовно країни загалом або її окремих частин чи регіонів.

Демографічна поведінка – це система взаємопов'язаних дій або вчинків, спрямованих на зміну або збереження демографічного стану суб'єкта.

Демографічна установка – психічний регулятор поведінки, схильність особистості, яка визначає узгодженість різного роду дій, зумовлених позитивним або негативним ставленням до тих чи тих демографічних подій у своєму житті, означає готовність до певного результату демографічної поведінки.

Когорта – це.сукупність людей, у котрих в один і той самий період часу відбувалася певна демографічна подія. Термін "когорта" бук уведений 1949 року американським демографом П.Уелптоном у рамках методу поздовжнього аналізу, але в подальшому він набув універсального характеру.

Генерація – сукупність людей, що народилися впродовж певного календарного періоду.

Демографічний оптимум, або оптимум населення, являє собою найбільш раціональний з усіх можливих з точки зору обраного критерію (або їх системи) тип відтворення населення, включаючи не тільки оптимальну інтенсивність процесів народжуваності та смертності, але й відповідне відтворення демографічних структур, а також міграцію населення.

Демографічне старішання, або старішання населення (Aging) – це процес збільшення частки літніх і старих людей у загальній чисельності населення.

Демографічний вибух (Demographic explosion) – різке прискорення зростання чисельності населення Землі в період після 1950 р.

Демографічний перехід (Demographic transition) – термін, застосовуваний для позначення зміни типів відтворення населення.

Демографія меншин (Demography of minority groups) – див. Мікродемографія.

Демогрефікс (Demographics) – практичне застосування демографічних знань у бізнесі, маркетингу й т.п.

Депопуляція (Depopulation) – систематичне зменшення чисельності населення. Основна причина депопуляції – зниження народжуваності до вкрай низького рівня.

Дітородний вік (Childbearing ages) – див. Репродуктивний період.

Дітородний період – див. у статті Репродуктивний період.

Довжина покоління (Length of a generation) – середній інтервал часу, що розділяє покоління батьків і дітей.

Домогосподарство (Household) – особа або група осіб, що проживають в одному приміщенні (будинку, квартирі й т.п.) і поднані спільною діяльністю. Розрізняють сімейні (якщо хоча б деякі члени домогосподарства зв'язані відносинами шлюбу, батьківства, рідства) і несімейні (у протилежному випадку) домогосподарства.

Еміграція (Emigration) – виїзд із країни в іншу державу на постійне проживання з метою одержання його громадянства.

Ефективна народжуваність (Effective fertility) – народжуваність, розрахована з врахування смертності немовлят і дитячої смертності.

Загальний коефіцієнт шлюбності (Crude marriage rate) – число шлюбів за рік розраховуючи на 1000 чоловік середньорічного населення.

Загальний коефіцієнт народжуваності (Crude birth rate, CBR) – число народжень у населенні за період, поділене на загальне число людино-років, прожитих населенням за цей період, або на середнє населення. Звичайно виражається як число народжень на 1000 населення. Для однорічних періодів часу загальний коефіцієнт народжуваності розраховується як відношення річного числа народжень до середньорічного населення.

Загальний коефіцієнт розлучуваності (Crude divorce rate) – число розлучень за рік розраховуючи на 1000 чоловік середньорічного населення.

Загальний коефіцієнт смертності (Crude death rate) – число смертей у населенні за період, поділене на загальне число людино-років, прожитих населенням за цей період, або на середнє населення. Звичайно виражається як число смертей на 1000 населення. Для однорічних періодів часу загальний коефіцієнт смертності розраховується як відношення річного числа смертей до середньорічного населення.

Закрите населення (Closed population) – населення, у якому міграція або відсутня, або має незначні обсяги, що не впливають на динаміку чисельності й структури населення, що визначається винятково процесами народжуваності й смертності. Протилежністю закритого населення є відкрите населення.

Запліднюваність (Fecundability) – місячна ймовірність зачаття. Вимірює ризик завагітніти в поточному місяці.

Інфертильність (Infertility) – відсутність народжень у жінки протягом усього або частини репродуктивного періоду.

Ідеальне число дітей у родині (Ideal family size or Ideal number of children) – уявлення індивіда про найкраще число дітей у родині без врахування конкретної життєвої ситуації й особистих переваг або в ідеальних, найкращих для всіх людей умовах. Величина ідеального числа дітей у родині виходить як відповідь на питання: “Скільки дітей найкраще взагалі мати в родині?”.

Імміграція (Immigration) – в'їзд у країну через кордон іноземних громадян на постійне проживання.

Імовірність дожиття до наступного віку (Survival ratio or Survival rate, or Survivorship probability) – показник таблиць смертності, що характеризує частку осіб, що доживають до кінця даного вікового інтервалу із числа, що жили з його початку. Імовірність дожиття є доповненням імовірності померти у даному віковому інтервалі до 1.

Імовірність народження (Birth probability) – імовірність того, що жінка народить дитину протягом даного вікового інтервалу, як правило однорічного.

Імовірність народження дитини даної черговості (Parity progression ratio) – відношення чисельності жінок, що народили дитину (n + 1) черговості), до чисельності жінок, що мають n дітей.

Імовірність смерті, або ймовірність умерти (Mortality rate or Death probability) – показник таблиць смертності, що характеризує ймовірність для людини, що досягла точного віку х років, померти до досягнення віку (х + n) років.

Індекс дітності (Child-woman ratio) – число дітей у віці 0-4 роки (0-9 років) розраховуючи на 1000 жінок репродуктивного віку або на 1000 жінок віку 20-49 років. Використовується для оцінки рівня народжуваності в умовах, коли точні дані про неї відсутні або недоступні. Застосування індексу дітності припускає, що всі діти народжені жінками даного віку й що смертність однакова у всіх віках.

Індекс життєвості (Vital Index) – міра відтворення населення, дорівнює відношенню річного числа народжень (або загального коефіцієнта народжуваності) до річного числа смертей (або до загального коефіцієнта смертності). Запропонований американським біологом і демографом Р. Пірлом (R. Pearl).

Індекс заміщення (Replacement index) – узагальнююча характеристика відтворення населення, що розраховується як відношення індексу дітності в реальному населенні до аналогічного показника стаціонарного населення.

Індекс Мьєрса (Myer's index) – показник, що вимірює вікову акумуляцію для віків, що закінчуються на будь-яку цифру.

Індекс ООН точності даних про віково-статеву структуру (United Nations age/sex accuracy index) – показник, що вимірює точність даних перепису населення про чисельність населення, його вікову структуру й співвідношення статей. Розрахунок індексу заснований на визначенні відхилень спостережуваних значень співвідношення статей і співвідношення віків від їхніх очікуваних величин. Індекс ООН розраховується як сума: а) середнього абсолютного відхилення від 100 реального співвідношення віків для чоловіків; б) середнього абсолютного відхилення від 100 реального співвідношення віків для жінок; в) трикратної абсолютної різниці спостережуваного співвідношення статей даної вікової групи від наступної. Дані про віково-статеву структуру характеризуються як точні, неточні й дуже точні, якщо величина індексу ООН відповідно менше 20, більше 20, але менше 40 і більше 40.

Індекс Пірла (Pearl index) – міра ймовірності зачаття протягом певного інтервалу часу (наприклад, року) при наявності певних умов (наприклад, без застосування контрацепції або при застосуванні якого-небудь її методу й т.д.). Звичайно використається для виміру рівня так званих контрацептивних осічок при припущенні, що індекс Пірла, дорівнює 0, означає 100%-ну ефективність контрацепції.

Індекс Уілла (Уіппля) (Whipple index) – показник рівня вікової акумуляції, що розраховується для віків, що закінчуються на 0 й 5. Дорівнює помноженому на 100 відношенню суми чисельностей населення у віках, що закінчуються на 0 й 5, починаючи з 25 років і закінчуючи 60 роками, до однієї п'ятої загальної суми чисельностей населення у віці 23-62 років. Значення індексу Уіпла, більші 100, свідчать про наявність переваг вибирати віки, що закінчуються на 0 й 5. У протилежному випадку такі переваги відсутні.

Індекси Коула (Coal indexes) – система демографічних індексів (індекс народжуваності, індекс шлюбної народжуваності, індекс позашлюбної народжуваності й індекс шлюбної структури), що дозволяє оцінювати вплив шлюбної й репродуктивної поведінки на величину загального коефіцієнта народжуваності шляхом порівняння спостережуваної шлюбної структури й шлюбної й позашлюбної народжуваності з їх прийнятими за стандарт характеристиками в населення, що належить до секти гуттеритів.

Істинний коефіцієнт народжуваності (Intrinsic birth rate) – див. у статті Істинний коефіцієнт природного приросту.

Істинний коефіцієнт природного приросту (Intrinsic natural increase rate) – коефіцієнт природного приросту, що характеризує певне стабільне населення, що відповідає даному режиму відтворення населення. Є засобом аналізу демографічної ситуації шляхом її проекції на майбутню динаміку населення. Із цією метою поряд із істинним коефіцієнтом природного приросту розглядають істинні коефіцієнти народжуваності й смертності, які дорівнюють відповідним характеристикам стабільного населення.

Істинний коефіцієнт смертності (Intrinsic death rate) – див. у статті Істинний коефіцієнт природного приросту.

Історія вагітностей (Pregnancies history) – інформація про загальне число, час настання й результат (живородіння, мертвородіння, внутрішньоутробна смерть) вагітностей даної жінки.

Історія народжень (Birth history) – перелік всіх живородінь й їхніх дат протягом всього життя жінки, що одержується у ході перепису або соціологічного опитування. Історія народжень може включати також стать кожної дитини, дожиття дитини до дати перепису або опитування й дату його смерті (якщо така мала місце).

Календар народжень (Timing) – розподіл народжень у часі протягом репродуктивного періоду або періоду шлюбу.

Когорта (Cohort) – група осіб, які переживають ті самі події в той самий період. Наприклад, вікова когорта, або покоління, – це група осіб, що народилися в той самий період часу. Шлюбна когорта – це група осіб, що вступили до шлюбу у той самий час. Див. також Гіпотетична когорта.

Когортна народжуваність (Cohort fertility) – народжуваність, властива групі чоловіків або жінок, що належать до того самого покоління або до однієї шлюбної когорти. Аналіз когортної народжуваності звичайно протиставляється аналізу народжуваності за період часу.

Коефіцієнт шлюбності для перших шлюбів (First-marriage rate) – число перших шлюбів на 1000 жінок (чоловіків), що ніколи не перебували у шлюбі. Розраховуються також повікові коефіцієнти шлюбності для перших шлюбів.

Коефіцієнт демографічного навантаження (Dependency ratio) – число осіб у віці 0-15 років й у віці 60 років і більше на 1000 чоловік населення у віці 16-59 років. Слугує для вираження співвідношення економічно й соціально неактивного населення й працездатного населення й характеризує «навантаження» на економіку непродуктивного населення. Розрізняють три види коефіцієнта демографічного навантаження: відношення загального числа дітей і старих до чисельності працездатного населення, відношення чисельності дітей до чисельності працездатного населення, відношення чисельності старих до чисельності працездатного населення.

Коефіцієнт дітності (Child-woman ratio) – див. Індекс дітності.

Коефіцієнт дитячої смертності (Child mortality rate) – показник рівня смертності дітей у віці 0-14 або 1-14 років.

Коефіцієнт смертності немовлят (Infant mortality rate) – показник рівня смертності дітей у віці до 1 року (0 років), імовірність смерті в даному віці. Розраховується як річне число смертей дітей у віці 0 років на 1000 народжених у поточному й минулому роках, узятих з певними вагами.

Коефіцієнт Лотки - див. Істинний коефіцієнт природного приросту.

Коефіцієнт материнської смертності (Maternal mortality rate) – число випадків смерті жінок у зв'язку з вагітністю, пологами й у післяпологовому періоді (протягом 6 тижнів після пологів) на 100 000 живородінь.

Коефіцієнт народжуваності для когорти (Cohort fertility rate) – народжуваність реальних когорт жінок, простежена послідовно рік за роком. Когортні коефіцієнти можуть бути як повіковими, так і кумулятивними. Для когорт, що досягли кінця репродуктивного періоду, тобто 50 або 45 років, можливий розрахунок спеціального коефіцієнта народжуваності, сумарного коефіцієнта народжуваності, а також інших узагальнюючих показників.

Коефіцієнт неонатальної смертності (Neonatal mortality rate) – річне число смертей дітей у віці 0-27 днів на 100 000 живородінь.

Коефіцієнт повторних шлюбів (Remarriage rate) – кількість повторних (других, третіх і т.д.) шлюбів на 1000 чоловіків або жінок, що перебували колись у шлюбі, , тобто вдових і розведених.

Коефіцієнт позашлюбної народжуваності (Exnuptial (illegitimacy) birth rate) – число живородінь у незаміжніх жінок на 1000 незаміжніх жінок репродуктивного віку. Цей коефіцієнт може бути специфікований за віком, порядку народження й т.п.

Коефіцієнт постнеонатальної смертності (Post-neonatal mortality rate) – число смертей дітей у віці від 28 до 365 днів життя на 100 000 народжених живими. Сума коефіцієнтів постнеонатальної і неонатальної смертності дорівнює коефіцієнту дитячої смертності.

Коефіцієнт природного приросту (Rate of natural increase) - різниця між числом народжень і числом смертей за певний період часу, віднесена до загального числа человеколет, прожитих населенням за цей же період. Чисельно дорівнює різниці між загальним коефіцієнтом народжуваності й загальним коефіцієнтом смертності.

Коефіцієнт приросту населення за період (Growth rate) – відношення абсолютної величини збільшення (зменшення) чисельності населення за період до загального числа людино-років, прожитих населенням за цей період (або, інакше, до середнього населення за цей же період). Чисельноо дорівнює різниці між загальним коефіцієнтом народжуваності і загальним коефіцієнтом смертності.

Коефіцієнт смертності із причин смерті (Cause-specific death rate) – річне число смертей через дану причину на 100 000 чоловік середньорічного населення.

Комбіновані таблиці вибуття (Multiple decrement tables) – демографічні таблиці, що описують спільну дію двох або більше демографічних факторів на зміну чисельності деякої когорти (наприклад, зміна чисельності сукупності, що ніколи не перебували у шлюбі під впливом одночасно смертності й шлюбності).

Компоненти демографічного росту (Components of population change) - народження, смерті, імміграція (прибуття) і еміграція (вибуття).

Консенсуальний шлюб (союз) (Consensual (common-law) union) – шлюбний союз (шлюб), заснований на звичаєвому праві, укладений без необхідного юридичного або релігійного оформлення. У багатьох країнах, зокрема в Центральній і Південній Америці, консенсуальні шлюби становлять значну частину всіх шлюбів. При переписах й обстеженнях консенсуальні шлюби можуть ураховуватися окремо, але включатися в загальну чисельність одруженого населення. Консенсуальні шлюби варто відрізняти від співмешкання.

Корінь таблиці смертності (Radix) – див. у статті Таблиці смертності.

Коротка таблиця смертності (Abridged life table) – таблиця смертності, розрахована для 5- або 10-річних вікових інтервалів. При цьому наймолодші вікові інтервали визначаються як 0-1, 1-4. Старший віковий інтервал – відкритий, звичайно 85 років і більше. Короткі таблиці смертності частіше, ніж повні, використовуються для междержавних порівнянь і статистичних публікацій.

Крива Лоренца (Lorenz curve) – графік, що зображує нерівність у розподілі якось блага (доходу, рівня здоров’я й т.д.).

Кумулятивний коефіцієнт народжуваності (Cumulative fertility rate, CFR) – загальне число живородінь до певного віку, розраховане на 1000 жінок реальної або гіпотетичної когорти. Для когорти цей коефіцієнт дорівнює числу коли-небудь, народжених дітей. Для періоду він розраховується за допомогою підсумовування повікових коефіцієнтів народжуваності від віку 15 років до віку х років.

Логістична крива, або крива Ферхюлста-Пірла-Ріда (Logistic curve) – сімейство кривих, що описують зростання населення. Має витягнуту S-подібну форму, що відбиває наявність як нижньої, так і верхньої асимптот. Виведена з фактичних даних про минулу й сучасну динаміку населення логістична крива іноді використовується для прогнозування (екстраполяції) чисельності населення або для визначення так званої верхньої межі зростання населення в даних природних і соціально-економічних умовах. Друга назва пов'язана з іменами вчених, що її відкрили.

Логістичне населення (Logistic population) – теоретична модель населення, чисельність якого змінюється відповідно до рівняння логістичної кривої.

Малодітоцентризм – це система поглядів, що надає виключно позитивне значенння сучасним тенденціям зміни інституту сім’ї і обмеженню числа народжень до 1-2 дітей у сім’ї як прояву “прогресивного розвитку” сім’ї і суспільства, "демократизації" сімейних відносин і "свободи" самовираження особистості.

Мальтузіанське населення (Malthusian population) – те ж, що й експонентне населення.

Материнська смертність (Maternal mortality) – смертність жінок у зв'язку з вагітністю, пологами й у післяпологовому періоді (протягом 6 тижнів після пологів).

Мертвородіння (Stillbirth) – частота смерті плодів при строку вагітності 28 тижнів і більше. Розраховується як число дітей, що народилися мертвими, на 1000 всіх народжених дітей (живих і мертвих).

Метод компонент (Component projection method) – див. Прогнозування населення методом компонент.

Міжнародна класифікація хвороб і причин смерті (International classification of disease and cause of death) - перелік найменувань хвороб, прийнятих медичною наукою на даному етапі її розвитку. Є нормативним документом для визначення причини настання смерті. Містить у собі 21 групу захворювань і причин смерті. У цей час діє Міжнародна класифікація хвороб і причин смерті т.з. “Х-го перегляду”.

Мікродемографія (Microdemography) – застосовується для позначення демографічних досліджень, що фокусуються на вивченні так званих меншин, тобто субнаселень з малим числом членів.

Молоде населення (Young population) – узагальнена характеристика вікової структури населення, у якому частка осіб у віці 65 років і більше менше 4% (відповідно до критерію ООН).

Народжуваність за період (Period fertility) – народжуваність, розрахована стосовно року або іншому відповідному періоду часу для умовного покоління жінок.

Наявне населення (De Facto population) – основна категорія населення, що враховується при переписах населення, у яку входять ті, хто перебуває в даному пункті або на даній території на момент проведення перепису населення. Включає тимчасових мешканців і не включає тимчасово відсутніх постійних жителів цієї території. Категорія наявного населення уведена у вжиток в 1846 р. бельгійським демографом і статистиком А. Кетле (1796-1874).

Неонатальная смертність (Neonatal mortality) – смертність немовлят, тобто дітей з моменту народження до 28-го дня життя. Див. також Коефіцієнт неонатальной смертності.

Несімейне домогосподарство (Nonfamily household) – домогосподарство, що складається з одного члена або не має у своєму складі членів, поєднаних відносинами шлюбу, батьківства або рідства.

Нетто-коефіцієнт відтворення населення (Net reproduction rate) – кількісна міра заміщення материнського покоління дочірнім. Розраховується як середнє число дочок, народжених жінкою за все життя й, що дожили до віку матері в момент їхнього народження за даних повікових рівнях народжуваності й смертності. Нетго-коефіцієнт відтворення населення дорівнює брутто-коефіцієнту відтворення населення, скоректованому за допомогою чисел доживаючих із таблиці смертності.

Очікувана тривалість життя (Life expectancy) – число років, що у середньому має бути прожити індивідові, що досяг певного віку, за умови, що протягом життя, що залишилося, він буде випробовувати ризик смерті, що відповідає її повозрастным імовірностям з таблиці смертності, розрахованої для даного року.

Очікувана тривалість життя при народженні (Life expectation at birth or Expectation of life at birth) – показник таблиці смертності, середнє очікуване число років майбутнього життя при народженні. Даний показник є найкращою узагальнюючою характеристикою смертності і її впливу на населення.

Очікуване число дітей у родині (Expected family size or Expected number of children) – число дітей, що індивід має намір мати у своїй родині в нинішніх умовах своєї родини або, іншими словами, з огляду на конкретну життєву ситуацію й особисті переваги. Величина очікуваного числа дітей у родині виходить з відповіді на питання: “Скільки всього дітей Ви збираєтеся мати в родині?” або на питання: “Скільки ще дітей Ви збираєтеся мати в родині найближчим часом?”.

Перепис населення (Census enumeration) – єдиний процес збору, узагальнення, оцінки, аналізу й публікації або поширення іншим способом демографічних, економічних і соціальних даних, що відносяться за станом на певний час до всіх осіб у країні або чітко обмеженої частини країни.

Перинатальна смертність (Perinatal mortality) – смертність дітей у перинатальный період. У закордонній літературі – також сума мертвородіння й неонатальної смертності.

Перинатальний період (Perinatal period) – час із 28 тижня вагітності до кінця перших 7 діб життя дитини.

Планування родини (Family planning) – 1) прийняття й реалізація подружньою парою (індивідом) рішень про число дітей у родині й строках їх появи на світ; 2) діяльність державних і недержавних агентств, спрямована на створення умов для досягнення кожною родиною бажаного числа дітей у бажаний термін.

Плідність (Fecundity) – фізіологічна здатність чоловіка, жінки, шлюбної пари до зачаття й народження дітей Див. також Безплідність.

Повна таблиця смертності (Complete life table) – таблиця смертності, розрахована для однорічних вікових інтервалів, починаючи від віку 0 років і закінчуючи так званим граничним віком.

Повіковий коефіцієнт шлюбності (Age-specific nuptiality rate) – число шлюбів чоловіків або жінок даного віку на 1000 чоловіків або жінок цього віку, не одружених. Повіковий коефіцієнт шлюбності розраховується для віків, старших деякого мінімального віку (в Україні для населення у віці 16 років і більше). Іноді встановлюється й верхня межа віку, для якого розраховується даний коефіцієнт.

Повіковий) коефіцієнт народжуваності (Age-specific fertility rate) – річне число дітей, народжених жінками даного віку або даної вікової групи, поділене на число людино-років, прожитих протягом року жінками цього віку або вікової групи, або на середньорічну чисельність жінок даного віку. При цьому за нижню й верхню межу репродуктивного віку звичайно приймають 15 років й 49 (44) років. Народження в жінок молодше 15 років й у жінок старше 50 (45) років включають у ці вікові групи.

Повіковий коефіцієнт розлучуваності (Age-specific divorce rate) – відношення числа розлучень чоловіків (жінок) даного віку за певний період (найчастіше за рік) до середнього (середньорічний) чисельності осіб тієї ж статі й віку, одружених, за цей же період. Характеризує частоту розлучень в осіб різного віку. При цьому нижня й верхня межі віків, для яких розраховується цей коефіцієнт, визначаються конвенціонально.

Повіковий коефіцієнт смертності (Age-specific mortality rate) – число смертей осіб певної статі й віку або вікової групи за певний період часу, поділена на число людино-років, прожитих населенням даного віку або вікової групи, або на середньорічну чисельність населення даного віку. Число випадків смерті й чисельність населення звичайно даються для 5- або 10-річних вікових груп.

Покоління (Birth cohort) – субнаселення, сукупність осіб, народжених у тому самому році або в той самий період часу. Особи, що належать до того самого покоління, мають однаковий або близький вік й одночасно проживають своє життя. У демографічному аналізі розрізняють реальне й гіпотетичне покоління.

Політика народонаселення (Population policy) – 1) те ж, що й демографічна політика; 2) термін, що вживався в 1960-1980 р. для визначення діяльності держави, спрямованої на регулювання розвитку населення. Крім регулювання відтворення населення до складу політики народонаселення включали також регулювання процесу соціалізації підростаючого покоління, регулювання умов праці, регулювання міграції й територіальної структури населення, а також вплив на загальні умови життя всіх верств населення.

Помилка обчислення (Error of closure) – різниця між очікуваною чисельністю населення, розрахованої за допомогою рівняння демографічного балансу, і чисельністю населення, визначеної на момент перепису населення.

Порядок народження (Birth order) – порядковий номер даного живородіння стосовно всіх попередніх живородінь тієї ж самої жінки.

Постійне населення (De Jure population) – основна категорія населення, що враховується при переписах населення, у яку входять ті, для кого даний населений пункт являє місце звичайного проживання тепер. Включає у собе тимчасово відсутніх постійних жителів цієї території й не включає тимчасових мешканців на ній. Категорія постійного населення уведена до вжитку в 1846 р. бельгійським демографом і статистиком А. Кетле (1796-1874).

Природна народжуваність (Natural fertility) – народжуваність, що не обмежується протизаплідними засобами й штучними абортами, а також віковий розподіл народжуваності, спостережуваний у населеннях, яке не практикує так званого “навмисного обмеження народжуваності”, у яких репродуктивна поведінка «не залежить» від числа вже народжених дітей.

Природний приріст (Natural increase or Reproductive change) – абсолютна величина різниці між числом народжених і числом померлих за певний період часу.

Причина смерті (Cause of death) – хвороба або подія, що викликала смерть. Причина смерті встановлюється відповідно до Міжнародної статистичної класифікації хвороб, травм і причин смерті.

Прогнозування населення (Population projection) – науково обґрунтоване передбачення майбутньої чисельності й структури населення.

Прогнозування населення методом компонент (Population projection component method) – спосіб розрахунку майбутньої чисельності й структури населення, заснований на гіпотезах про майбутні рівні й тенденції зміни компонент зміни чисельності населення, тобто показників народжуваності, смертності й міграції населення.

Проміжні детермінанти, або безпосередньої змінні, народжуваності (Proximate determinants or Intermediate variables of fertility) – мультиплікативна модель оцінки впливу на природну народжуваність рівня шлюбності жінок, контрацепції, штучних абортів, післяпологової аменореї (як наслідку грудного вигодовування) і безплідності (частки жінок, що не народили жодної дитини до кінця конвенціонального репродуктивного періоду), а також самі ці змінні. Назва пов'язана з тим, що перераховані змінні опосередковують вплив соціально-економічних факторів на рівень народжуваності.

Репродуктивна поведінка (Reproductive behavior) – система дій і відносин, що опосередковують народження дитини або відмову від народження в шлюбі або поза шлюбом.

Репродуктивний вік (Reproductive ages) – див. Репродуктивний період.

Репродуктивний період (Reproductive period or Reproductive ages, Fecund ages) – конвенціональний період часу, протягом якого жінка здатна до народження дітей. Звичайно приймається рівним інтервалу віку 15-49 років (у деяких країнах - 15-44 роки) або інтервалу часу від мінімального віку шлюбу до 49 (44) років. Стосовно до жінок, які народжують дітей і за межами репродуктивного періоду, говорять про «дітородний період».

Ретроспективне дослідження (Retrospective survey or Event history) – дослідження, завданням якого є одержання інформації про демографічні події, що мали місце в минулому. Наприклад, історія вагітностей, історія народжень і т.п.

Рівняння демографічного балансу (Balancing equation, Demographic bookkeeping equation) – арифметичний вираз, що поєднує чисельності населення на дві дати й компоненти її зміни (народження, смерті, міграція) за відповідний період. Використовується для розрахунку чисельності населення за рік або за інший період. Також може використовутися для цілей демографічного прогнозування.

Родина (Family) – заснована на єдиній загальсімейній діяльності спільність людей, поєднаних узами шлюбу-батьківства-рідства й тим самим здійснює відтворення населення й наступність сімейних поколінь, а також соціалізацію дітей і підтримка існування членів родини.

Розрахунковий середній вік вступу в перший шлюб (Singulate mean age at marriage, SMAM) – показник середнього віку вступу в перший шлюб, що розраховується на підставі даних перепису населення про частку осіб, що ніколи не перебували у шлюбі в різних віках або вікових групах. Запропонований англійським демографом Дж. Хаджналом (J. Hajnal).

Рух населення (народонаселення) (Population movement) – поняття, що виражає зміну кількісних й якісних характеристик населення. Прийнято виділяти природний, механічний (міграційний) і соціальний рух населення. Нині поняття «рух населення» має головним чином історичне значення.

Середнє населення (Central population) – узагальнюючий показник чисельності населення за період. Середнє населення є однієї з оцінок числа людино-років, прожитих населенням протягом даного періоду. Спосіб розрахунку середнього населення залежить від наявної інформації про зміну чисельності населення за період.

Середнє число народжених дітей (Synthetic parity) – середнє число дітей, народжених жінками гіпотетичної когорти за весь репродуктивний період. Розраховується на підставі спостережуваних даних повікових коефіцієнтах народжуваності.

Середній вік матері (Mean age of childbearing in the population) – середній вік жінки при народженні дитини.

Середній розмір (величина) родини (Persons per family) – відношення загального числа осіб, що живуть у родинах (сімейних домогосподарствах), до кількості останніх.

Середня величина домогосподарства (Persons per household) – відношення загального числа осіб, що живуть у домогосподарствах, до кількості останніх.

Середньорічне населення (Midyear population) – середня чисельність населення за рік. Звичайно обчислюється на середину року (1 липня), або як середня арифметична із чисельності населення на початок і кінець року, або як сума чисельності населення на початок року й половини річного приросту. Середньорічне населення є однією з оцінок числа людино-років, прожитих населенням протягом року.

Середньорічні темпи росту (приросту) (Average annual rates of increase) – середній річний відсоток збільшення або зменшення чисельності населення, що характеризує швидкість її зміни між двома датами.

Сімейне домогосподарство (Family household) – домогосподарство, хоча б деякі члени якого поєднані відносинами шлюбу-батьківства-рідства. У його склад можуть також входити особи, не поєднані з родиною родинними або властивими відносинами. Число сімейних домогосподарств дорівнює числу родин.

Сімейний дохід (дохід родини) (Family income) – сума грошових доходів, отриманих всіма членами родини, що мають самостійне джерело засобів існування.

Сітка Лексиса (Lexis diagram) – спосіб графічного зображення в прямокутній системі координат руху демографічної когорти в часі. Горизонтальна вісь при цьому представляє календарний час, вертикальна – вік. Рух когорти в часі зображується при цьому безліччю похилих ліній, що відповідають індивідуальним лініям життя. Число похилих ліній постійно зменшується у відповідності з частотою настання в когорті подій, для яких будується сітка.

Смертність (Mortality) – масовий статистичний процес вимирання покоління або населення, що складається з безлічі одиничних смертей, що наступають у різних віках.

Спеціальний коефіцієнт народжуваності (General fertility rate) – відношення числа народжень за період до числа людино-років, прожитих жінками репродуктивного віку протягом цього періоду. Спеціальний коефіцієнт народжуваності для 1 року розраховується шляхом розподілу річного числа народжень до середньорічної чисельності жінок репродуктивного віку.

Спеціальний коефіцієнт народжуваності за порядком народження (Order-specific fertility rate) – річне число народжень даної черговості (1,2, 3,4 і т.д.) на 1000 жінок репродуктивного віку.

Спеціальний коефіцієнт шлюбної народжуваності (Nuptial fertility rate) – річне число дітей, народжених заміжніми жінками, на середньорічну чисельність заміжніх жінок репродуктивного віку.

Співвідношення віків (Age ratio) – відношення чисельності населення в даній віковій групі до середньорифметичної чисельності населення у двох сусідніх вікових групах.

Співвідношення статей (Sex ratio) – показник, дорівнює відношенню чисельності чоловіків, що доводяться на 100 або 1000 жінок, або (рідше) відношенню чисельності жінок, що доводяться на 100 або 1000 чоловіків. Розрізняють первинне (співвідношення чоловічих і жіночих гамет у момент зачаття), вторинне (див. Вторинне співвідношення статей) і третинне (співвідношення чисельностей чоловіків і жінок у репродуктивних віках) співвідношення статей.

Співмешкання (Cohabitation) – відкритий статевий і господарсько-побутовий союз чоловіка й жінки, що не одержав ніякої суспільної санкції.

Стабільне населення (Stable population) – математична модель закритого населення з незмінними в часі віковими інтенсивностями народжуваності й смертності, а також віково-статевою структурою населення.

Стандартизація демографічних коефіцієнтів (Standardization of demographic rates) – процедура усунення впливу структури населення на величину загальних демографічних коефіцієнтів. До процедури стандартизації вдаються, коли необхідно порівняти між собою величини загальних коефіцієнтів для різних населень. Розрізняють пряму, непряму й зворотну стандартизацію.

Старе населення (Old population) – узагальнена характеристика вікової структури населення, у якому частка осіб у віці 65 років і більше перевищує 7% (відповідно до критерію ООН).

Старіння населення (Aging) – збільшення в населенні частки літніх і старих людей (у віках старше 60 або 65 років).

Стаціонарне населення (Stationary population) – окремий випадок стабільного населення, у якому істинний коефіцієнт природного приросту дорівнює 0 при постійних загальних коефіцієнтах народжуваності й смертності й незмінній чисельності населення. Вікова структура стаціонарного населення повністю визначається повіковою смертністю й еквівалентна числу живучих у віковому інтервалі (х + n) років з таблиці смертності (_nL_x).

Субнаселення (Subpopulation) – будь-яка частина всього населення, що володіє загальними характеристичними ознаками. Прикладами субнаселень є когорти, покоління, міське населення, чоловіки, жінки й т.п., а також так званих меншин.

Сумарний коефіцієнт народжуваності, або коефіцієнт сумарної народжуваності (Total fertility rate, TFR) – узагальнюючий показник інтенсивності народжуваності гіпотетичного покоління, що не залежить від вікової структури. Дорівнює сумі повікових коефіцієнтів народжуваності. Характеризує середнє число дітей, що народила б жінка гіпотетичного покоління за все своє життя за умови відсутності смертності й збереження протягом всього її життя повікових коефіцієнтів народжуваності даного року.

Таблиці шлюбності (Nuptiality tables) – числова імовірнісна модель, що характеризує в часі процес вступу в шлюб (звичайно в перший) осіб, що належать до якоїсь сукупності з фіксованою початковою чисельністю (коренем таблиці).

Таблиці смертності (Life tables) – числова імовірнісна модель, що описує процес вимирання деякого гіпотетичного покоління з фіксованою початковою чисельністю (коренем (radix) таблиці (позначається l₀). Звичайно приймається рівним 10 000, 100 000 або 1 000 000). Основними функціями (показниками) таблиць смертності є: інтервал віку (х + n), числа, що доживають до точного віку х років (1_х), числа помираючих на віковому інтервалі (х + n) років (_nd_x= l_x - l_x+n), імовірність померти на віковому інтервалі (х + n) років ( ), числа людино-років життя в інтервалі віку від х років до (х + n) років, або числа живучих на даному віковому інтервалі (_nL_x), числа людино-років життя у віці х років і більше ( ), a також середня очікувана тривалість майбутнього життя Т людини, що досягла точного віку x років ( ).

Типові таблиці смертності (Model life table) – таблиці смертності, що відбивають загальні закономірності цього процесу, властиві населенням з подібним рівнем смертності. Типові таблиці смертності розраховуються на основі угруповання реальних (спостережуваних) таблиць смертності.

Тривалість шлюбу (Duration of marriage or marriage life) – час, що пройшов з моменту укладення даного шлюбу до моменту перепису або опитування. Тривалість шлюбу є найважливішою демографічною змінною, часто використовуваною в аналізі народжуваності або розлучуваності як альтернатива віку (при розрахунку окремих коефіцієнтів).

Число народжених дітей (Children ever born(e) or Parity) – число дітей, народжених жінкою протягом життя до моменту перепису або опитування. Мертвородіння звичайно до цього поняття не включаються.

Шлюб (Marriage) – санкціонована й регульована суспільством форма відносин між чоловіком і жінкою, що визначає їхні права й обов'язки по відношенню один до одного й до дітей.

Шлюбна народжуваність (Marital fertility) – народжуваність, розрахована тільки для заміжніх жінок, всі показники народжуваності, у яких число народжень у заміжніх жінок, поділене на їх чисельність. При цьому дана категорія може включати також жінок, що перебувають у співмешканні і консенсуальних союзах.

Шлюбна пара (Marital couple) – чоловік і дружина, переписані як члени одного домогосподарства.

Шлюбна поведінка (Marital behavior) – система дій і відносин, що опосередковують вибір шлюбного партнера й вступ до шлюбу. Іноді шлюбна поведінка розуміється ширше, включаючи в нього й дії, спрямовані на припинення шлюбу, розлучення.

Шлюбний ринок (Marriage market) – система співвідношень чисельностей різних груп шлюбоздатного населення, що утворить загальні рамки шлюбного вибору. Найбільш уживаною характеристикою шлюбного ринку є співвідношення чисельностей різних вікових груп шлюбоздатного населення.

Шлюбний стан (Conjugal status, Marital status or Marital condition) – позиція індивіда стосовно шлюбу, обумовлена відповідно до звичаїв і правових норм даної країни. Шлюбний стан фіксується в момент перепису населення або соціолого-демографічного дослідження відповідно до самовизначення респондентів. У міжнародній практиці прийнято виділяти наступні категорії шлюбного стану, або шлюбного статусу: особи, що ніколи не перебували у шлюбі (single, celibate or never-married), одружені й живуть разом (married and lived together); вдові й не перебувають у новому шлюбі (widowed);розведені й не перебувають у новому шлюбі (divorced)', одружені, але не живуть разом (married but not lived together); випадки, які неможливо класифікувати. У вітчизняній демографічній статистиці прийнято виділяти чотири стандартні категорії шлюбного стану (статусу): ніколи що не перебували у шлюбі, одружені, вдові й розведені.

Шлюбний статус – див. Шлюбний стан.

Шлюбність (Nuptiality) – масовий стохастичний процес утворення шлюбних (подружніх) пара в населенні. У більше широкому змісті слова – процес відтворення шлюбної структури населення, що включає також процеси овдовіння і розлучуваності.

Щільність населення (Population density) – загальна величина чисельності населення території, поділена на її площу Звичайно виражається в кількості жителів на 1 км².

рекомендована Література

1. Брук С.И. Население мира: Этнодемографический справочник. – М.: Мысль, 1986.

2. Бьюкенен П.Дж. Смерть Запада. Пер. с англ. А. Башкирова. – М.: ООО “Издательство АСТ”; СПб.: Terra fantastica, 2003. – 444 с.

3. Валентей Д.И., Кваша А.Я. Основы демографии. – М.: Мысль, 1989.

4. Весь мир: Страны. Флаги. Гербы: Энциклопедический справочник. – Минск: Харвест, 2000.

5. Вольтман Л. Политическая антропология. Исследование о влиянии эволюционной теории на учение о политическом развитии народов / Изд-е 2-е испр. и дополн. Пер. с нем. Предисловие Авдеева В.Б. – М.: “Белые альвы”, 2000. – 448 с.

6. Географічна енциклопедія України. Т.1-3. – К.: УРЕ, 1989-1992.

7. Глуханова Г.Л. Курило І.О. Особливості відтворення населення у містах України з різною народногосподарською спеціалізацією та рівнем забруднення навколишнього середовища. Демоекономічні дослідження. – К., 1995.

8. Демографічна криза в Україні. Проблеми дослідження, витоки, складові, напрями протидії / НАН України: Інститут економіки; за ред. В.С. Стешенко. – К., 2001. – 560 с.

9. Демографические процессы и их закономерности / Под ред. Д.И. Валентея. – М.: Мысль, 1991.

10. Демография: Современное состояние и перспективи развития / Под ред. Д.И. Валентея. – М.: Высш. шк., 1997.

11. Джаман В.О. Регіональні системи розселення: демогеографічні аспекти. – Чернівці: Рута, 2003. – 392 с.

12. Дудник І. М., Панасенко Т.В. Низова демогеографічна система. – Полтава: Полтавський філіал УГТ, 1996. – 200 с.

13. Дорошенко Л.С. Демографія: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. – К.: МАУП, 2005. – 112с.

14. Дудник І.М., Логвин М.М. Працересурсний потенціал Полтавщини: суспільно-географічний аспект. – Полтава: ПІБ МНТУ, 2004. – 163 с.

15. Концепція Стратегії дій уряду, спрямованих на запобігання поширенню ВІЛ-інфекції/СНІДу, на період до 2011 року // Збірник урядових нормативних актів. – 2004. – №15. – С. 5-10.

16. Копылов В.А. География населения: Уч. пособие. – М.: Маркетинг, 1999.

17. Котлер Ф., Армстронг Г., Сондерс Д. Основы маркетинга. – М-СПб.; К.: Издательский дом "Вильямс", 2001.

18. Лаппо Г.М. География городов. – М.: Владос, 1997.

19. Мартин Г.-П., Шуманн Х. Западня глобализации: атака на процветание и демократию / Пер. с нем. – М.: Издательский Дом «Альпина», 2001. – 335 с.

20. Медков В.М. Демография: Учебник. – М.: Инфра-М, 2005. – 567 с.

21. Муромцева Ю.І. Демографія: Навчальний посібник. – Київ: Кондор, 2009. – 300 с.

22. Населення України: Демографічний щорічник. – К.: Мінстат України.

23. Основы демографии. Под ред. В.А.Ионцева, Б.А.Суслакова. – М., 1997. – 176 с.

24. Реформування ринку праці та соціальна політика в Україні. – К.: МОП, 1994.

25. Покшишевский В.В. Население и география. – М.: Мысль, 1978.

26. Прибиткова І.М. Основи демографії. – К.: АртЕк, 1997. – 256 с.

27. Стешенко В. Демографічні перспективи України до 2026 р. К.: ІЕ НАН України, 1996. – 55 с.

28. Увесь світ у цифрах і фактах. Довідник. – К.: МАПА, 2004. – 128 с.

29. Шувалов Е.Л. География населення. – М.: Высшая шк., 1985.