1. Теоретичні засади соціології
1.1. Місце соціології в системі суспільних наук
Відмінність соціології від суспільствознавства, від філософії як системи поглядів на суспільство в тому, що суспільна філософія є світоглядною, методологічною основою соціології. Адже соціологія, як і будь-яка інша наука - від математики до теорії літератури, - має світоглядну основу, так званий теоретичний рівень або загальну соціологічну теорію.
Очевидно, марксистське вчення виявилося «вічно живим» ще й через свою нетерпимість: воно було «істинно правильним», а всі інші взагалі не мали права на існування Спеціальні соціологічні теорії займають помітне місце в сучасній системі знань про суспільство
Об'єктивність вимагає визнати, що будь- який соціологічний напрям, по-перше, мусить мати теоретичний рівень, по-друге, цей рівень у різних випадках можуть творити різні системи поглядів на суспільство, і по-третє, кожну соціологічну течію слід оцінювати, зважаючи на зміст її теоретичного рівня, її методології.
Другий рівень соціології - спеціальні соціологічні теорії. їх об'єктом є або окремі галузі суспільного життя (праця, відпочинок, сім'я, журналістика; і тоді маємо підстави говорити про соціологію праці, соціологію відпочинку, соціологію сім'ї, соціологію журналістики), або - за іншим принципом поділу - спосіб життя, соціальна структура суспільства (соціологія села, промисловості, соціологія молоді, соціологія навчання тощо). Об'єкти вивчення спеціальних соціологічних теорій називають предметними зонами, або предметними галузями соціології. Серед таких предметних зон є важливі у вивченні інших предметних галузей. Відповідно і побудовані на них спеціальні соціологічні теорії набувають загальносоціологічного значення. Таке загальносоціологічне значення мас, наприклад, соціологія структури суспільства. Вона вивчає чинники, які визначають структуру суспільства, її зміни, особливо
соціології праці, політичної соціології.
Не менш важливими є соціологія особи, яка вивчає стосунки особи зі суспільством, рольові суспільні вимоги і їх реалізацію особою, соціологія малих груп, соціологія громадської думки. Адже ці спеціальні соціологічні теорії розвиваються, по суті, в головних предметних зонах сучасної соціології.
Однак й інші предметні зони і відповідно спеціальні соціологічні теорії посідають помітне місце в сучасній системі знань про суспільство. Скажімо, соціологія політики, виходячи з відомостей про структуризацію суспільства, вивчає рівень його політичної активності, роль і вплив різних політичних сил. А це дає змогу робити певні політичні прогнози. Особливо зростає вага соціології політики в умовах демократичного суспільства. І в період виборів, і після них здобутки цієї спеціальної соціологічної теорії стають особливо актуальними.
Соціологія способу життя не тільки дає наукову відповідь на запитання «Як ми живемо?», а й вивчає взаємовплив різних типів життя в одному суспільстві, чинники формування ціннісних орієнтацій на різних етанах суспільного розвитку.
У зв'язку з прикладною орієнтацією соціології чи не найпоширенішою є соціологія праці, яка вивчає головну сферу життєдіяльності людей.
Соціологія побуту вивчає місце матеріальних і духовних цінностей у побуті, затрати часу на різні невиробничі заняття, їх престижність.
Зрозуміло, що соціологія побуту тісно пов'язана із соціологією способу ЖИТІЯ і соціологією вільного часу, предметом якої є взаємовплив характеристик робочого і неробочого часу, визначення частки і способу використання чистого вільного часу (тобто часу, який залишається після самої роботи, задоволення фізичних (сон, приготування й споживання їжі) та інших потреб (час на дорогу до роботи і назад, стояння в чергах тощо).
Ще одна тісно пов'язана з побутом галузь - сім'я. Утім оскільки сімейні стосунки не зводяться до побутових, го й предметом вивчення соціологи сім'ї є розподіл ролей у сім'ї, природа батьківського авторитету і форми впливу на дітей, чинники зміцнення й руйнування сім'ї.
Соціологія молоді, ясна річ, найактивніше досліджує чинники і процеси формування особистості, проблеми соціалізації особи (включення особи в соціальні процеси, формування почуття соціальної відповідальності)1.
Спеціальні соціологічні теорії, з одного боку, є своєрідною деталізацією, конкретизацією загальної соціологічної теорії. З іншого ж, загальна соціологічна теорія для них є методологічним ґрунтом, тією підвалиною, що, як відомо, визначає і розміри, і конфігурацію будівлі. Водночас і спеціальні соціологічні теорії є базою рівня соціологічного пізнання.
- Передмова
- 1. Теоретичні засади соціології
- Загальні соціологічні теорії;
- Спеціальні соціологічні теорії;
- 1.3. Історія розвитку і сучасний стан соціології
- 2.2.1. Анкетування
- Із різних причин 1-2 відсотки розданих анкет до дослідника часто не повертаються
- Відповідь на тест, вміщений на с. 64:
- 3.1. Програма соціологічного дослідження. Методологічний розділ
- Гіпотезою у науці, зокрема, в соціології, називають наукове припущення, яке висувають для пояснення конкретних явищ дійсності
- Якість гіпотези значною мірою залежить від правильно сформульованих цілей
- Які Ви знаєте етапи проведення ксд?
- Що входить до програми ксд?
- Які головні відмінності наукової гіпотези від звичайного припущення?
- 3.2. Програма соціологічного дослідження. Процедурний розділ
- 3.3. Обробка, аналіз і подання результатів дослідження
- Зрозуміло, що при ручній обробці немає потреби кодувати відповіді. Зате потрібно графічно виділяти їх, це значно прискорить обробку інформації
- Прості підрахунки інформації, одержаної на невеликій вибірці, інколи простіше, швидше і дешевше робити вручну, ніж на комп'ютері
- 4.2. Вплив соціологічних методів збору інформації на журналістську методику
- 4.2.1. Аналіз документів
- У ґрунтовному аналізі документа журналіст може почерпнути не тільки «верхній», а й «глибинні» шари інформації - те, що не викладено безпосередньо текстуально. Йдеться про якісний аналіз
- Яких головних засад мас дотримуватись журналіст в роботі з документами?
- Які головні засади анал'їзу редакційної пошти Ви знаєте?
- Як застосовують якісний аналіз документів у журналістиці
- Розраховувати на «а раптом» чи з інших мотивів на явно недосяжну ціль не можна: те, що не дає користі, неминуче завдає шкоди
- Ефективність - це не тоді, коли журналіста хвалять, а тоді, коли є шуканий результат
- 5.1. Зразок підготовки студентом газетного матеріалу з використанням соціологічних методів збору інформації
- 5.1.1. Програма дослідження
- 5.2. Зразок підготовки студентом радійного матеріалу з використанням соціологічних методів збору інформації
- 5.2.1. Польовий документ (План інтерв'ю)
- 5.3. Адреси сайтів Інтернету, що містять інформацію про ксд1
- Соціологія і журналістика