5.2.1. Польовий документ (План інтерв'ю)
Добрий день, шановний респонденте! Ви маєте нагоду стати учасником нашого соціологічного дослідження. Відповівши на запитання, Ви допоможете нам з'ясувати, як студенти різних регіонів України ставляться до подій Помаранчевої революції. Участь в анкетуванні є добровільною. Якщо Ви не бажаєте називати свого прізвища та імені, то анонімність Ваших відповідей ми гарантуємо.
Дякуємо за Вашу згоду взяти участь у нашому опитуванні.
1. Як Ви оцінюєте події, що зараз розгортаються на Майдані?
-
Хто, на Вашу думку, найбільше відповідальний за ситуацію,
що склалася?
а) В. Ющенко;
б) В. Янукович;
в) Л. Кучма;
г) Верховна Рада;
д) Верховний Суд;
е) Ваш варіант
-
Як і наскільки змінилася Ваша думка про Помаранчеву революцію за останні два тижні?
4. З якого каналу Ви дізнавались про кандидатів?
а) про В. Ющенка;
б) про В. Януковича.
Наскільки об'єктивно відобразили результати виборів реальний стан голосування?
а) по Вашому регіону;
б) по всій Україні.
-
Як Ви можете пояснити позицію своїх студентів, які беруть участь в акціях на Майдані?
7. Наскільки збігається позиція керівництва Вашого навчального закладу з позицією більшості? І як вони виявляють свою позицію?
8. Як довго, на Вашу думку, протримається Майдан?
9. Чим усе закінчиться?
-
Як Ви оцінюєте поведінку в цій ситуації?
а) Л. Кучми;
б) В. Литвина;
в) Д. Тигипка;
г) Д. Ківаяова;
д) Т. Чорновола.
-
Як Ви думаєте, в кінцевому результаті всі ці події консолідують регіони України чи, навпаки, роз'єднають?
12. Як ця ситуація вплине (чи вже впливає) на економічний стан Вашого регіону?
14. Вкажіть, будь ласка, місто, у якому Ви проживаєте
15. Ваш вік
Ваше прізвище та ім'я (за бажанням)
5.2.2. Журналістський матеріал
Радіоспецпроект «Разом нас багато»
ПІСНЯ «РАЗОМ НАС БАГАТО»
Українське студентство вперше за чотирнадцятирічну історію незалежності нашої держави відіграло чи не найважливішу роль у розгортанні сучасних політичних баталій. Велике братство спудеїв довело, що може пропускати пари зовсім не задля розваги, а в ім'я власної держави та народу. Незалежно від того, потягом з якої частини нашої держави - Півночі, Півдня, Сходу чи Заходу - вони прибували, їх об'єднувало єдине бажання - відстояти своє. Незважаючи на те, у чому це «своє» полягало. Одні з них пов'язували помаранчеві хустинки, інші - синьо- білі шалики, проте і перші, і другі прагнули захистити свій вибір, і найголовніше - робили це по-студентському мирно.
ПЕРЕБИВКА
Якби там не було, але студентам із одних регіонів України, незалежно від їхнього вибору, вдавалося за підтримки керівництва навчального закладу виїхати до Києва досить легко. Тоді як інших відпускали до столиці лише за умови підтримки одного з кандидатів. Загалом студенти всієї України схожі, проте зважаючи на різні умови, в яких вони живуть, чимось-таки й відрізняються. Львівські студенти переважно завжди вільніші за східняків, яких часто залякує керівництво власного закладу, а також активніші за одеситів, які нерідко довгий час стоять на позиції вичікування. Очевидно, що не однаковими були студентські погляди на події останніх тижнів. Ми вирішили зателефонувати до студентів Харківського, Дніпропетровського, Одеського, Київського та Львівського університетів і дізнатися їхню думку про політичну ситуацію в країні.
ПЕРЕБИВКА
Говорячи про події, що розгорталися на Майдані, студенти намагалися знайти в них і позитивні, і негативні моменти. Студентка з
Дніпропетровського національного університету імені Даля Тетяна Захарова оцінила їх передусім як вияв демократії:
СИНХРОН
А от Оксана Бутук, студентка Одеського національного університету імені І. Мечнікова, оцінила події теж позитивно, проте побачила в них і негативні аспекти:
СИНХРОН
Негативи в подіях на Майдані знайшла і студентка з Харківського національного університету імені Карабіна Оксана Щитова, проте лише вона витлумачила ці події як революційні:
СИНХРОН
А студентка Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка Мирослава Середа помітила у подіях, що розгорталися на Майдані її рідного міста, щось таке, чого не помітив жоден інший студент:
СИНХРОН
ПЕРЕБИВКА
Людей образили. У них відібрали правду і їхні чесні голоси. Звинувачуючи провладного кандидата у масових фальсифікаціях і обмані, мешканці України з'їжджалися до столиці, щоб відстояти правду. Днігі- ропетровці та одесити вину за ситуацію, що склалася, покладали передусім на Януковича, проте не знімали відповідальності й з Ющенка, киянка наголошувала, що винен бездіяльний Кучма. Не оминули у своїх звинуваченнях чинного президента харків'янка та львів'янка:
СИНХРОНИ (ВСІ РАЗОМ БЕЗ ПЕРЕБИВОК)
ПЕРЕБИВКА
Спілкуючись зі студентами інших регіонів, ми неодноразово з'ясовували, що часто володіємо різною інформацією про кожного з кандидатів. А причина таких розбіжностей зовсім проста - у нас різні джерела інформації. Залежно від того, який телевізійний канал студенти дивились - таку інформацію й одержували:
СИНХРОНИ (БЕЗ ПЕРЕБИВОК)
Виявляється, мати доступ до 5 каналу під час виборів - запорука одержати об'єктивну інформацію. Адже всі інші канали висвітлювали кандидатів у президенти однобоко.
ПЕРЕБИВКА
Відповіді на наше запитання про те, наскільки правдиво відомості ЦВК відобразили реальні результата голосування в окремих регіонах і в усій Україні, загалом були одностайними. Усі, крім студентки з Дніпропетровська, стверджували, що в них все порахували правильно, водночас звинуватили інші регіони у фальсифікаціях:
СИНХРОНІЇ (З ПЕРЕБИВКАМИ)
ПЕРЕБИВКА
Присутність на Майдані студентів із різних куточків держави підтвердили наші співрозмовники. Виявляється, досить велика кількість студентів не лише із Заходу, а й зі Сходу та Півдня відстоювала свою позицію на Майдані:
СИНХРОНИ (З ПЕРЕБИВКАМИ)
ПЕРЕБИВКА
Бажання жити краще - так пояснила позицію своїх земляків-студентів, які беруть участь в акціях непокори, студентка з Дніпропетровська:
СИНХРОН 4
Студентка з Одеси вважає головним те, що людина, яка обманула народ, не дасть йому нормально жити:
СИНХРОН
Студентка Інституту журналістики наголосила на тому, що всім таке життя вже просто набридло:
СИНХРОН
А от за словами харків'янки ситуація склалася б зовсім по-іншому, якби Януковича не визнали переможцем. Тоді і прихильників цього кандидата на вулицях Києва значно побільшало б:
СИНХРОН
А львів'янка наголосила на тому, що ніхто за студентів не відстояв би їхнього голосу і вибору:
СИНХРОН
ПЕРЕБИВКА
У досить складній ситуації з початком Помаранчевої революції опинилися вищі навчальні заклади. Попри те, що їх вважають, а найчастіше вони таки є осередками освіченості та культури, об'єднують у своїх стінах прихильників різних поглядів, їхньому керівннцтву довелося ухвалювати нерідко радикальні рішення. Тільки в одних навчальних закладах ці рішення збігалися з позицією студентів, а у інших - ні. Наприклад, студентам із Дніпропетровська довелося писати вимушені ректорські роботи і відвідувати усі пари:
СИНХРОН
В Одеському університеті, за словами його студентки, вище керівництво відсторонююся від подій, проректори їх не підтримали, а більшість викладачів разом зі студентами відстоювала свій голос на Майдані:
СИНХРОН
У Київському та Львівському університетах студентам було легше відстоювати свою позицію, бо керівництво та викладачі їх підтримали:
СИНХРОН
А от у Харкові створився справжній безлад. Університет поділився навпіл. Одна частина підтримала Ющенка, інша - Януковича, а ректор відгородився від подій хворобою:
СИНХРОН
ПЕРЕБИВКА
Тоді, коли ми розмовляли зі студентами, київський майдан Незалежності був ще помаранчевим від багатотисячного натовпу людей, які очікували на рішення Верховного суду та Верховної Ради України. Найактуальніші питання тих днів стосувалися того, як довго ще витримає Майдан і чи не спорожніє завчасно. Про це ми запитали й наших співрозмовників:
СИНХРОН (З ПЕРЕБИВКАМИ)
ПЕРЕБИВКА
Попри будь-які намагання завадити народові, спровокувати його на силові дії, студентка з Дніпропетровська прогнозує все-таки, як у казці - добрий кінець. Проте передбачає і неминучу економічну кризу:
СИНХРОН
Про складну економічну ситуацію, яка на нас чекає, згадала й киянка, однак, за її словами, Помаранчева революція залишиться на віки світлою сторінкою нашої історії:
СИНХРОН
А от одеситка вважає, що хто б не став президентом, тепер він зважатиме на думку народу:
СИНХРОН
Назвати переможця президентських виборів не змогла і студентка з Харкова, проте, як і її попередниці, спрогнозувала зниження рівня економіки:
Львів'янка ж стверджувала, що має надію на мирне розв'язання проблеми:
СИНХРОН
ПЕРЕБИВКА
За час розгортання Помаранчевої революції на політичній арені з'являлося чимало політиків. Серед них є такі, чиї імена щоденно привертали увагу української громади. Студенти по-різному оцінювали роль у цій ситуації Володимира Литвина, Сергія Ківалова, Тараса Чорновола, Сергія Тигипка, проте в один голос твердили про бездіяльність чинного президента Леоніда Кучми. Дивно, але навіть мешканці його рідного Дніпропетровська відгукувалися про нього негативно. Не було позитивних відгуків про чинного і від мешканців інших регіонів:
СИНХРОНИ (БЕЗ ПЕРЕБИВОК)
ПЕРЕБИВКА
Попри намагання деяких політиків роз'єднати Україну, на думку студентів, зробити це їм не вдасться. Студенти одноголосно заявили, що ці події швидше консолідують регіони України, проте й застерігали від розпалювання сепаратистських настроїв:
СИНХРОНИ (З ПЕРЕБИВКАМИ)
ПЕРЕБИВКА
У контексті недавніх заяв деяких політиків Сходу про його економічну незалежність трохи незвично звучали прогнози студентів щодо економічного стану їхніх регіонів. Із нашої розмови стало зрозуміло, що економіка саме Сходу та Півдня нашої держави найбільше потерпіла від політичних подій:
СИНХРОНИ (З ПЕРЕБИВКАМИ)
ПЕРЕБИВКА
І все-таки студентство - сила. Незалежно від того, якого кандидата обрало, попри те, яким бачить розвиток подій і кого за них звинувачує, і найголовніше - незважаючи, де мешкає і якою мовою спілкується. Незважаючи ні на що! Як у народній вже пісні «Разом нас багато, і нас не подолати». А на це треба зважати.
ПІСНЯ «РАЗОМ НАС БАГАТО»
- Передмова
- 1. Теоретичні засади соціології
- Загальні соціологічні теорії;
- Спеціальні соціологічні теорії;
- 1.3. Історія розвитку і сучасний стан соціології
- 2.2.1. Анкетування
- Із різних причин 1-2 відсотки розданих анкет до дослідника часто не повертаються
- Відповідь на тест, вміщений на с. 64:
- 3.1. Програма соціологічного дослідження. Методологічний розділ
- Гіпотезою у науці, зокрема, в соціології, називають наукове припущення, яке висувають для пояснення конкретних явищ дійсності
- Якість гіпотези значною мірою залежить від правильно сформульованих цілей
- Які Ви знаєте етапи проведення ксд?
- Що входить до програми ксд?
- Які головні відмінності наукової гіпотези від звичайного припущення?
- 3.2. Програма соціологічного дослідження. Процедурний розділ
- 3.3. Обробка, аналіз і подання результатів дослідження
- Зрозуміло, що при ручній обробці немає потреби кодувати відповіді. Зате потрібно графічно виділяти їх, це значно прискорить обробку інформації
- Прості підрахунки інформації, одержаної на невеликій вибірці, інколи простіше, швидше і дешевше робити вручну, ніж на комп'ютері
- 4.2. Вплив соціологічних методів збору інформації на журналістську методику
- 4.2.1. Аналіз документів
- У ґрунтовному аналізі документа журналіст може почерпнути не тільки «верхній», а й «глибинні» шари інформації - те, що не викладено безпосередньо текстуально. Йдеться про якісний аналіз
- Яких головних засад мас дотримуватись журналіст в роботі з документами?
- Які головні засади анал'їзу редакційної пошти Ви знаєте?
- Як застосовують якісний аналіз документів у журналістиці
- Розраховувати на «а раптом» чи з інших мотивів на явно недосяжну ціль не можна: те, що не дає користі, неминуче завдає шкоди
- Ефективність - це не тоді, коли журналіста хвалять, а тоді, коли є шуканий результат
- 5.1. Зразок підготовки студентом газетного матеріалу з використанням соціологічних методів збору інформації
- 5.1.1. Програма дослідження
- 5.2. Зразок підготовки студентом радійного матеріалу з використанням соціологічних методів збору інформації
- 5.2.1. Польовий документ (План інтерв'ю)
- 5.3. Адреси сайтів Інтернету, що містять інформацію про ксд1
- Соціологія і журналістика