9.5.1. Життя й творчість ф. В. Й. Шеллінга
Фрідріх Вільгельм Йозеф Шеллінг народився у 1775 р. у місті Леонберг, недалеко від Штутгарта, в сім’ї церковного службовця. У десятирічному віці Вільгельма віддали в латинську школу, а вже через п’ять років він став студентом Тюбінгенського університету. З п’яти університетських років, Шеллінг два перших присвятив філософії, а три наступних – теології. У Тюбінгені він товаришував із Гегелем, який був на п’ять років старшим. У 1791 р. Шеллінг вперше прочитав кантівську «Критику чистого розуму» і перейнявся суттю критичної філософії. Ступінь магістра філософії здобув у 1792 р. Після закінчення університету і до 1798 р. він був домашнім вчителем. За цей час відбулася його еволюція від захоплення проблемами знання до проблем натурфілософії, яка супроводжувалась виходом ряду праць, що давали йому сподівання на академічну кар’єру. І коли Шеллінгу ще не виповнилось і 24 роки його запросили зайняти професорську кафедру в Ієнськім університеті.
Викладацька діяльність в Ієні продовжувалась чотири роки. Тут молодий професор викладав курси філософії природи та трансцендентального ідеалізму. Наступні три роки Шеллінг працює у Вюрцбурзі ординарним професором університету.
У 31 рік Шеллінг переїздить до Мюнхена. У творчому відношенні мюнхенський період відзначився переходом Шеллінга до філософії релігії, однак у Мюнхені він спочатку не мав академічних занять. Восени 1826 р. у Мюнхен був переведений один із найстаріших університетів Німеччини, куди був запрошений і Шеллінг. Вже на першій лекції, виступаючи перед баварською молоддю, він говорив, що в учбовому процесі повинен мати місце дух свободи, можна примусити людину навчатись, чому завгодно, але філософія є вільною любов’ю, їй не можна навчитися, не можна примусити людину до її засвоєння.
Восени 1841 р. Шеллінг переїхав на запрошення до Берлина, де викладав у Берлінському університеті курси філософії міфології та філософії одкровення. Через п’ять років, після скандалу з приводу публікації його курсу лекцій без відома автора, викладацька робота Шеллінга практично припинилася. Помер Шеллінг у Рагаці 20 серпня 1854 р.
- Філософія
- Частина перша: історія філософії
- Передмова
- Частина перша історія філософії
- Загальні відомості про філософію
- Презентація філософії
- 1.2. Філософія у сфері культури
- 1.3. Походження філософії, її історичні типи та національна своєрідність
- 1.4. Характер філософських проблем, структура філософії та особливості її мови
- Література
- Примітки
- Філософія стародавнього китаю
- 2.1. Загальна характеристика філософської традиції у Давньому Китаї
- 2. 2. Основні філософські школи Стародавнього Китаю
- Школа імен
- Даосизм
- 2.3. Філософія епохи Хань
- Література:
- Навчальна література
- Додаткова література
- Примітки
- Філософія стародавньої індії
- 3.1. Ведична література як виток давньоіндійської філософії
- 3.2. Індійські філософські школи (даршани) ведичної традиції
- Вайшешика
- Міманса
- Веданта
- 3. 3. Неортодоксальні філософські вчення Локаята
- Джайнізм
- Буддизм
- Література: Першоджерела
- Примітки
- 4.Антична філософія
- 4.1. Виникнення та загальна характеристика античної філософії
- 4.2. Онтологічна проблематика у досократівський період розвитку античної філософії
- 4.3. Класична антична філософія
- 4.4. Філософія епохи еллінізму
- 4.5. Неоплатонізм
- 4.6. Розвиток науки в античності
- Астрономія і математика
- Література
- Примітки
- Середньовічна філософія
- 5.1. Загальна характеристика середньовічної філософії
- 5.2. Апологетика і патристика
- 5.3. Виникнення і розквіт схоластики
- 5.4. Пізня схоластика
- Литература
- Жильсон э. Философия в средние века: От истоков патристики до конца XIV века. – м.: Республика, 2004. – 678 с.
- Примітки
- 6. Філософія епохи Відродження
- 6.1. Загальні риси духовного стану епохи Відродження
- 6.2. Італійський гуманізм і його філософські основи
- 6.3. Неоплатонічний період у філософії Відродження
- 6.4. Натурфілософія епохи Відродження
- 6.5. Північноєвропейський гуманізм
- 6.6. Ренесансні соціально-політичні теорії та утопії
- Література
- Примітки
- Філософія нового часу
- 7.1. Формування нової парадигми філософування у XVII ст.
- 7.2. Проблема методу пізнання у філософії Нового часу
- 7.3. Соціально-політичні ідеї т. Гоббса і д. Локка
- 7.4. Метафізика та раціоналістична гносеологія б. Спінози і г. Лейбніца
- 7.5. Проблема знання у Джамбатісти Віко: історія, філософія та філологія
- 7.9. Криза емпіризму у філософії Дж. Берклі та д. Юма
- Література
- Примітки
- 8. Філософія доби просвітництва
- 8.1. Загальні риси філософії Просвітництва
- 8.2. Просвітництво в Німеччині
- 8.3. Французьке Просвітництво XVIII ст.
- Література
- Примітки
- 9. Німецька Класична філософія
- 9.1. Критична філософія і. Канта
- 9.1.1. Від Юма до Канта
- 9.1.2. “Копернiканський переворот” у фiлософiї, вчинений I. Кантом
- 9.1.3. “Критика чистого розуму”
- 9.2. Морально-правова концепція і. Канта
- 9.3. Естетика Канта та його філософська антропологія
- 9.4. Філософія й. Г. Фіхте
- 9.4.1. Життя і основні твори Фіхте
- 9.4.2. «Науковчення» Фіхте
- 9.4.3. Філософія права й моралі
- 9.4.4. Вчення про людину, суспільство і його історію
- 9.5. Філософія ф. В. Й. Шеллінга
- 9.5.1. Життя й творчість ф. В. Й. Шеллінга
- 9.5.2. Теорія знання й натурфілософія
- 9.5.3. Філософія тотожності
- 9.5.4. Філософія одкровення
- 9.6. Філософія г. В. Ф. Гегеля
- 9.6.1. Життя і твори г. В. Ф. Гегеля
- 9.6.2. “Феноменологія духу”
- 9.6.3. Енциклопедія філософських наук
- 9.6.3.1. Наука логіки
- 9.6.3.2. Філософія природи
- 9.6.3.3. Філософія духу
- Література Твори і. Канта і й. Г. Фіхте
- Фихте и. Г. Науковчення nova 288рочит: попереднє зауваження // Філософська думка, 2000, №1.
- Навчальна
- Коплстон ф. От Фихте до Ницше. – м.: Республика, 2004. – 542 с. Твори ф.В.Й. Шеллінга
- Література з філософії Шеллінга
- Твори г.В.Ф. Гегеля
- Примітки
- I0. Розвиток філософської думки в Україні
- 10.1. Становлення і основні етапи розвитку філософської думки в Україні
- I0.2. Г. С. Сковорода, його життя і філософія
- 10.3. Філософські погляди п. Д. Юркевича та о. О. Потебні
- Література:
- Примітки
- 11. Російська філософія XIX – початку XX ст
- 11.1. Словянофіли і західники. П. Я. Чаадаєв
- 10.2. Філософія в. С. Соловйова
- 11.3. Російська релігійна філософія хх ст.
- Примітки
- 12. Некласична філософія на Заході
- 12.1. Криза класичного типу філософування у Західній Європі (причини, форми прояву)
- 12.2. Позитивізм і марксизм як опозиція новоєвропейській філософській класиці
- 12.3. Проблемні сфери провідних філософських течій сучасності
- 12.3.1. Філософська антропологія, фрейдизм і неофрейдизм
- 12.3.2. Персоналізм
- 12.3.3. Феноменологія
- 12.3.4. Основні ідеї структуралізму
- 12.3.5. Філософія постмодернізму
- 12.3.6. Прагматизм
- 12.3.6. Філософія життя і герменевтика
- Примітки
- Глосарій