Види та типи конкретних соціологічних досліджень

Пшеничнюк

Види та типи конкретних соціологічних досліджень

Типологія емпіричних досліджень є досить розгалуженою. Передовсім, слід відрізняти просте опитування громадської думки від власне конкретного соціологічного дослідження.

Опитування громадської думки - це збір інформації про сукупну думку певної групи людей з певної проблематики.

Уперше такі опитування започаткувала німецька дослід­ниця Е. Ноель, яка створила один із перших у світі центрів вивчення суспільної думки. Для опитування громадської думки не обов'язкова програма дослідження, не є необхідною також і вибірка. Важливою вимогою простого опитування громад­ської думки є повне формулювання запитання так, як воно звучало в анкеті для респондентів. У разі вибіркового до­слідження необхідним є визначення генеральної сукупності й обсягу вибіркової сукупності, а також дати проведення опитування та назви організації, що його проводила.

Різновиди конкретних соціологічних досліджень

Польове дослідження - це соціологічне дослідження, що має на меті вивчити соціальні об'єкти методом безпо­середнього спостереження за ними в реальних природних умовах. Термін "польове дослідження" уперше ввели в науко­вий обіг антропологи й етнографи Чиказької школи, він є антонімом терміну "лабораторне дослідження". Вдаючись до таких досліджень, соціолог безпосередньо перебуває в центрі подій і має змогу вивчати об'єкт у реальних життєвих умовах, отримуючи достовірну інформацію.

Пілотажне (зондувальне, розвідувальне) - пробне соціо­логічне дослідження, що має на меті перевірити характери­стики обраного інструментарію ("обкатка інструментарію"). На невеликому масиві (20-100 чоловік) апробуються всі елементи дослідження. Після аналізу результатів доопрацьовується анкета, питання в ній, уточнюються гіпотези, при по­требі формулюються нові. Пілотажне дослідження застосо­вується також у випадках, коли відсутні знання про певний предмет або проблема недостатньо вивчена.

Описове дослідження - це дослідження, що має на меті отримати цілісне, якомога повніше уявлення про соціальне явище, що вивчається.

Аналітичне дослідження - це дослідження, що має на меті не лише описати предмет вивчення, але й виявити причиново-наслідкові зв'язки між окремими його елементами.

Дослідження можуть бути разовими та повторюваними. У соціології широко застосовуються повторювані дослідження, коли об'єкт вивчається в динаміці. Це дослідження вивчає один і той же об'єкт або різні контингенти та проводиться декілька разів через певні проміжки часу з наступним порівнянням отриманих результатів.

У свою чергу, повторювальні дослідження мають декілька підвидів.

Трендові дослідження, мета яких - вивчити певні вікові групи. Когортні тренди - різновид повторювального до­слідження, предметом якого є певна вікова група, постійна в часі. Наприклад, досліджується соціальна група молоді в 1960-му, 1980-му та 2000-му pp.

Історичні тренди - різновид повторюваного дослідження, предметом якого є одна і та ж група через певні проміжки часу. Наприклад, досліджується вікова група 20-річних, потім ця ж група - через 10 років, згодом - ще через 10 років.

Панельне дослідження (від англ. panel - список) - Вид по­вторюваного соціологічного дослідження, коли вивчається один соціальний об'єкт за тією ж методикою з певним часо­вим інтервалом (перепис населення - типовий приклад такого дослідження). Таке дослідження має на меті відстежити динаміку процесів.

Лонгітюдне дослідження (від англ. long — тривалість) — вид повторювального дослідження, коли відбувається тривале спостереження за об'єктом.

Соціальний моніторинг - це комплексне, інтегральне до­слідження, що становить цілісну систему, яка дає можливість фіксувати, зберігати та здійснювати первинний аналіз даних за динамікою соціальних процесів у районі, регіоні, країні. За допомогою таких досліджень можна вивчити об'єкт у русі, аналізувати зміни, їхню динаміку.

Маркетингові дослідження - це наукові дослідження, спрямовані на збір, оцінку й аналіз інформації про потреби, пріоритети, мотивації, реальну поведінку учасників на ринку товарів і послуг з метою просування останніх та прийняття управлінських рішень.

Городяненко

Специфіка кожного етапу обумовлена конкретним видом соціологічного дослідження. Їх виокремлюють залежно від узятих за основу критеріїв: мети дослідження, глибини аналізу, методу збирання порви соціологічної інформації, об'єкта дослідження, етапів його проведення, відносин між замовником і виконавцем, сфери соціальної дійсності, яку вивчають. За метою виокремлюють фундаментальні і прикладні дослідження.

Фундаментальні дослідження спрямовані на встановлення та аналіз соціальних тенденцій, закономірностей їх розвитку і пов'язані з вирішенням найскладніших проблем суспільства.

Прикладні дослі­дження націлені на вивчення конкретних об'єктів, со­ціальних проблем.

За глибиною аналізу розрізняють пошукові, описові й аналітичні дослідження. Пошукові є найпростішими. Застосовують їх тоді, коли проблема, об'єкт або пред­мет дослідження є маловивченими або не вивченими взагалі. Вони охоплюють невеликі сукупності, мають спрощені програму та інструментарій. Найчастіше їх використовують як попередній етап більш глибоких масштабних досліджень, надаючи їм інформацію щодо об'єкта і предмета дослідження, уточнення гіпотез то­що.

Описові дослідження покликані створити відносно цілісну уяву про досліджувані явища, процеси. Здійснюють їх за повною програмою, застосовуючи деталь­но опрацьований інструментарій, здебільшого тоді, ко­ли об'єктом аналізу є відносно велика спільнота людей, І певними соціальними, професійними і демографічними характеристиками. За структурою, набором процедур вони значно складніші від пошукових.

Аналітичні до­слідження полягають не тільки в описуванні соціаль­них явищ, процесів, а й у встановленні причин їх ви­никнення, механізмів функціонування, виокремленні факторів, що зумовлюють їх. Підготовка такого дослі­дження потребує значних зусиль, професійної майстерності дослідника: аналітичних здібностей, вміння інтерпретувати й аналізувати складну соціологічну ін­формацію, робити виважені висновки.

За методом, застосовуваним у соціологічному дослі­дженні, виокремлюють опитування і аналіз документів, соціологічне спостереження, соціологічний експери­мент; за затратами часу — довгострокові (3 роки і більше), середньострокові (від 6 місяців до 3 років), ко­роткострокові (від 2 до 6 місяців) та експрес-дослідження (від 1 — 2 тижнів до 1 — 2 місяців).

Зважаючи на тип відносин між замовником і виконавцем, соціологічні дослідження бувають держбюджетними і госпрозрахунковими. Держбюджетні дослі­дження виконуються на замовлення державних установ і оплачуються ними; госпрозрахункові — на замовлення окремих підприємств, організацій, фірм, які й оплачують їх виконання.

Залежно від способу дослідження об'єкта ( у статиці чи динаміці) розрізняють разове і повторне соціологічне дослідження.

Разове дослідження інформує про стан об'єкта, його кількісні, якісні характеристики на мо­мент дослідження, відображає «моментальний зріз» соціального явища. Дані, що відтворюють зміни об'єкта, їх напрями і тенденції, можуть бути отримані лише за допомогою повторних досліджень, які проводять через певні проміжки часу. Тобто повторні дослідження про­водять кілька разів протягом певного часу на підставі єдиної програми та інструментарію. Серед повторних досліджень виділяють панельні (досліджують зміни од­ного й того самого об'єкта упродовж певного часу, при цьому обов'язковим є збереження однакової вибірки), трендові (досліджують зміни протягом певного часу на тому самому об'єкті без дотримання вибірки), когортні (досліджують специфічні соціальні сукупності (когор­ти) впродовж певного часу).

Новим видом повторного соціологічного досліджен­ня є соціологічний моніторинг, який у сучасній емпі­ричній соціології вважають найпоширенішим методом вивчення соціальних змін.

Соціологічний моніторинг (англ.— постійний контроль за будь-яким процесом) — збирання первинної емпіричної ін­формації за спеціальною методикою, яка передбачає регулярно обстеження численних генеральних сукупностей (населення країни, певного регіону тощо) вибірковим методом за стандартною процедурою та усталеною системою показників.

Соціологічний моніторинг уможливлює вивчення змін за певними соціальними показниками на груповому рівні, які віддзеркалюють сукупний результат змін у суспільстві або соціальній групі.

Щодо об'єкта пізнання дійсності виокремлюють соціологічні дослідження у сфері управління, промисловості, сільського господарства, науки, освіти, політики, культури, охорони здоров'я тощо.

За системою вибору одиниць об'єкта соціологічні дослідження поділяються на монографічні, суцільні ти вибіркові. Монографічні дослідження спрямовані на вивчення певного соціального явища або процесу на одному об'єкті, який виступає представником цілого класу подібних об'єктів.

У суцільних дослідженнях обстежують усі без винятку одиниці об'єкта. Оскільки вони потребують багато часу, значних людських і матеріальних ресурсів, їх проводять рідко. З метою прискорення їх і скорочення витрат найчастіше використовують ви­біркові дослідження. Вони обстежують не всі одиниці, що є об'єктом дослідження, а лише їх частину. Мета ви­біркового дослідження — на підставі певної кількості обстежених одиниць об'єкта (кількість і характеристи­ку їх визначають за допомогою спеціальних правил, ма­тематичних прийомів) скласти висновки щодо дослі­джуваного явища як цілого.

Своєрідне місце у цій класифікації посідають пілота­жні (пробні) соціологічні дослідження, які дають змогу оцінити якість інструментарію (анкет, опитувальних лис­тів, протоколів спостереження, процедур, аналізу доку­ментів тощо), а також внести необхідні корективи у нього. Наслідки цих досліджень, зафіксовані у робочих доку­ментах, впливають на поліпшення методик, інструкцій щодо відбору та організації збирання вихідних даних.

Нестуля

Поділ соціологічних досліджень на види залежить від ступеня складності, актуальності, мети, потреб замовників, наукової спроможності тощо.

Залежно від завдань соціологічні дослідження поділяють на:

1. Фундаментальні, які спрямовані на виявлення та аналіз со­ціальних тенденцій, закономірностей розвитку і пов'язані, як правило, з вирішенням складних проблем суспільства та його ма­сштабних складових частин.

2. Прикладні дослідження, які використовують для вивчення шляхів, форм та засобів удосконалення діяльності конкретних соціальних об'єктів.

3. Комплексні дослідження, що проводяться з міждисциплінарної проблематики, які поєднують елементи попередніх видів досліджень.

Дослідження залежно від часу дії поділяють на довгострокові (від 3 років і більше), середньострокові (від 6 місяців до 3 років), короткострокові (від 2 до 6 місяців).

Залежно від статусу замовника та оплати праці розрізняють держбюджетні та госпрозрахункові види досліджень.

Щодо об'єкта дослідження розрізняють монографічні, порівня­льні, тендові та генетичні види соціологічних досліджень. До монографічних відносять дослідження, в яких об'єкт визначається як представник класу подібних об'єктів (робітники, студенти тощо). Порівняльні дослідження мають декілька різновидів. Так порівню­вати можна об'єкти за відповідними ознаками у різних умовах чи в однакових умовах за різними ознаками, у різний час та ін. Дослі­дження, в яких порівнюють одні і ті ж особи, що належать до ви­біркової сукупності, називають панельними. Тендовими називають повторні дослідження на тому самому об'єкті без вимоги збере­ження попередньої вибірки. Генетичними вважають дослідження процесів становлення та змін соціального об'єкта.

Стосовно об'єкта пізнання тієї чи іншої сфери дійсності, сис­теми відношень виділяють соціологічні дослідження у сфері управління, промисловості, освіти, науки тощо.

Семке. Шпаргалка