61. Визначте і охарактеризуйте види і методи соціального прогнозування.

Розрізняють різні види соціального прогнозування. За проблемно-цільовим критерієм соціальне прогнозування поділяється на пошукове й нормативне.

Пошукове соціальне прогнозування полягає у визначенні імовірнісного стану об'єкта управління в майбутньому на основі аналізу особливостей його розвитку в минулому. Нормативне прогнозування — це визначення засобів для досягнення бажаного стану об'єкта чи заданої мети. За критерієм часу соціальне прогнозування поділяється на оперативне, короткотермінове і довготермінове.

Соціальне прогнозування використовує такий специфічний метод, як експертне опитування. Соціальне експертне опитування належить до якісних методів соціального прогнозування. Воно ґрунтується на логічному аналізі об'єктів управління, проводиться за загальними принципами, має на меті виявлення довготермінових проблем і визначення способів їх розв'язання. Існує велика кількість різноманітних методів, процедур і прийомів прогнозування. Базові методи, які найчастіше використовуються в соціальному прогнозуванні, можна так класифікувати: 1. Опитування експертів. 2. Опитування населення. 3. Моделювання. 4. Прогнозний сценарій.

Специфічним методом соціального прогнозування, який майже не використовується в інших галузях прогнозування, є опитування населення. А математичні методи у зв’язку з великою складністю об’єктів соціального прогнозування використовують досить обмежено. Особливо цінними є експертн оцінки.

МЕТОДИ ОПИТУВАННЯ ЕКСПЕРТІВ. Методи опитування експертів увійшли в практику наприкінці 60-х років, коли була виявлена обмеженість застосування екстраполяції і моделювання в соціальному прогнозуванні, особливо щодо складних соціальних процесів, які розвиваються в нелінійній формі.

Одним з найпоширеніших конкретних методів прогнозування у формі експертного опитування є «інтелектуальна атака», або «колективна генерація ідей». Це колективне обговорення проблеми, у процесі якого забезпечується взаємний стимулюючий вплив експертів, виникає своєрідна ланцюгова реакція ідей і

Окремим варіантом синектичної процедури очного колективного опитування експертів є метод «віднесеної оцінки». Його суть — у повторенні декількох циклів дискусії із з’ясуванням суті розбіжностей і виробленням на цій основі єдиної думки (консенсусу) в оцінці майбутнього певного явища або процесу.

Ще одним різновидом очного колективного опитування експертів є «метод комісії», або «традиційна дискусія». Найперспективнішим є заочний варіант «методу віднесеної оцінки», або, як його часто називають, — «метод Дельфі». В його основі — та ж ідея про самонавчання експертів, але вже у процесі заочного опитування протягом декількох турів з гарантією анонімності відповідей, що «розковує» респондентів, виключає «тиск авторитетів», забезпечує можливість змінювати свої попередні позиції з урахуванням нової інформації без ризику для власної репутації.

МЕТОДИ ОПИТУВАННЯ НАСЕЛЕННЯ їх широке використання пов’язане з тим, що в прогнозуванні багатьох соціальних явищ і процесів звичайний респондент може значною мірою розглядатися як своєрідний експерт, оскільки володіє певним соціальним досвідом. Цінність прогнозу опитаного населення прямо пропорційна його обізнаності з предметом прогнозування. Найбільшу прогностичну значимість мають опитування респондентів щодо їх особистого майбутнього або майбутнього їх найближчого соціального оточення.

МЕТОДИ МОДЕЛЮВАННЯ. У соціальному прогнозуванні застосування математичних методів, у тому числі методів моделювання, як уже зазначалося, обмежене. Це зумовлено складністю об’єкта прогнозування, відсутністю необхідної для побудови моделей достовірної інформації про розвиток соціальних процесів в часі, хоча б за декілька десятиліть. Модель у соціальному прогнозуванні — це спрощене математичне уявлення про той чи інший суспільний процес. Вона може бути рівнянням, таблицею, кривою, набором правил та ін. Найчастіше використовують трендові (екстраполяційні), рідше — факторні (аналітичні) моделі. Трендові моделі створюють для встановлення тенденції того чи іншого процесу як часового ряду кількісних даних, які можна екстраполювати в майбутнє за тією чи іншою математичною формулою, тобто вирахувати кількісне вираження необхідного показника на ту чи іншу дату прогнозування. В основі побудови факторних моделей — виявлення механізму взаємодії різних чинників, залежності одного чи декількох вихідних даних від групи вхідних.

СЦЕНАРНИЙ МЕТОД ПРОГНОЗУВАННЯ. Він дає змогу встановити логічну послідовність подій, побачити, як, виходячи з існуючої ситуації, може розвиватися стан об’єкта дослідження у майбутньому. Вироблення соціального прогнозу починається з допрог-нозної діяльності: уточнення цілей і завдань, формулювання робочих гіпотез, визначення методів, структури та організації пошукової роботи. Потім збирається інформація про стан І динаміку розвитку в минулому об’єкта дослідження, даних прогностичного фону (зовнішніх чинників, які суттєво впливають на розвиток об’єкта прогнозування: економічних, науково-технічних, екологічних, демографічних, політичних та ін.). На цій основі у процесі використання різних методів здійснюють прогнозний пошук — з’ясування того, що відбудеться, в т.ч., які проблеми виникнуть за збереження існуючих тенденцій розвитку. Після пошукового етапу настає черга нормативного прогнозу, головне завдання якого — визначення можливих шляхів вирішення виявлених у процесі пошукового прогнозування ймовірних проблем.