42. Проаналізуйте особливості розвитку економічної соціології в Україні.

Становлення вітчизняної економічної соціології - складний та суперечливий процес, об'єктивне висвітлення якого належить майбутньому. Вихід праці І. Коропець-кого "Українські економісти XIX століття та західна наука" (1993) - лише перша спроба ліквідації "білих плям" в історії розвитку соціально-економічної думки в Україні. Адже, як стверджує відомий український історик, економіст Й. Шум-петер у книзі "Історія економічного аналізу", більшість українських вчених-економістів XIX - початку XX ст. розглядала "практичні проблеми економіки в тісній єдності з системою певних соціальних цінностей".

К. Маркса він вважає не творцем соціалістичного світогляду, а лише одним із соціалістичних авторів, ставлячи його в один ряд з Р. Оуеном, К.-А. Сен-Сімоном, Ф.-М. Фур'є. Загалом він дає дуже низьку оцінку вченню К. Маркса про суспільство, наголошуючи на тому, що ідею класової боротьби К. Маркс взяв у Сен-Сімона, теорію трудової власності у Прудона, теорію додаткової вартості у Томпсона, схему соціального розвитку у Фур'є. Маркс лише поєднав ці елементи, і то не завжди вдало (маються на увазі протиріччя між І та III томами "Капіталу").

Вагомий внесок у розуміння "необхідності соціального консенсусу для забезпечення економічного і соціального прогресу" в другому десятиріччі XX ст. зробили видатні вчені та політичні діячі М. Грушевський, В. Винниченко, В. Садовський, аргументовано доводячи відсутність економічних та соціальних передумов соціалістичної революції в Україні, підкреслюючи першочерговість завдань її відродження, розвиваючи ідеї еволюційного соціалізму та поступового накопичення елементів майбутньої соціальної будови в межах буржуазного ладу шляхом його демократизації.

Вагомим є внесок видатного українського вченого-мисли-теля М. Туган-Барановського в розвиток соціально-економічної думки в Україні. Його теорія циклів та криз стала початком сучасної теорії економічної кон'юнктури, а соціальна теорія розподілу теж отримала світове визнання. За свідченням західних вчених, вплив теорії циклів М. Туган-Барановського відчувається у працях А. Шпитгофа і І. Шумпетера (Німеччина), Ж. Лескюра, А. Афталіона (Франція), Г. Касселя і К. Вікселя (Швеція), а через них і в доробку теоретиків різних країн. Безпосереднім учнем М. Туган-Барановського був відомий російський економіст М. Кондратьєв.

У 1918 р., після створення Української Академії Наук, М. Туган-Барановський у своїй програмі "Записки про відділ соціальних наук" зауважив, що предметом досліджень "повинно стати суспільне життя з боку його матеріального змісту". Головне місце в діяльності відділу М. Туган-Барановський відводив "теоретичній кафедрі соціології", яка "буде допомагати поєднувати в наукову систему вже і зараз такі всеосяжні дані і матеріали соціології". Без неї, наголошував він, "неможливо уявити собі сучасної науки про суепільство та економіку". З ініціативи М. Туган-Барановського у грудні 1918 р. було створено спеціальний інститут економічної кон'юнктури, а в 1919 р. - Демографічний інститут, соціологічні розробки яких отримали всесвітнє визнання.

У 20 - на початку 30-х років спочатку скорочували штати, а потім і зовсім закривали вищезгадані інститути. Деяким українським вченим, які займалися соціально-економічною проблематикою, довелося зректися своїх поглядів (Р. Ор-жецький, К. Воблий, В. Левитський), деяким вдалося емігрувати (В. Коваль, К. Мацеєвич, О. Мицюк), більшість була репресована.

60-ті роки відбулося певне відновлення перерваної наукової традиції, проводилися соціологічні дослідження, що дали цікавий матеріал. Але коріння негативних тенденцій, які розкривалися в цих дослідженнях, слід було шукати у соціальних механізмах влади, власності, відносинах, які склалися в сфері управління та розподілу. Однак цих проблем не вивчали. На них було накладено заборону, оскільки вони не вписувалися в комуністичні догмати.

Лише з другої половини 80-х років під впливом змін у політичній атмосфері в колишньому СРСР почалося відродження економічної соціології. На цей час припадає й інсти-туалізація економічної соціології в СРСР, що знайшло відображення у формуванні навчального курсу "Економічна соціологія" та його викладанні в окремих вузах країни

Сучасний стан розвитку соціології економіки в Україні та країнах СНД зумовлений складністю соціально-економічного становища, пошуком шляхів виходу з кризи. Наприкінці XX ст. українські соціологи розробляють нові наукові підходи щодо формування основ ринкових відносин, соціальних наслідків змін, які відбуваються в суспільстві, беруть "участь у вирішенні актуальних проблем соціологічного пізнання.