Тема 8. Франкфуртська школа та її “критична соціологія”

Історія формування Франкфуртської школи, основні особливості її еволюції. Європейський період соціальних досліджень Франкфуртської школи. М.Хоркхаймер: критичний аналіз попереднього розвитку соціальної філософії і соціології. Спроба створити синтез усього конкретно–емпіричного. Негативно–критична орієнтація соціології Франкфуртської школи. Її основні ідеї. Методологічні принципи “критичної соціології”.

Американський період розвитку Франкфуртської школи. Зниження критичного пафосу та спроби ввести в соціологію позитивні елементи. Т.Адорно, його роль у створенні програмного соціологічного дослідження. “Діалектика освіти” Т.Адорно (1947). Суть раціональності. Раціональність і міф. Волюнтаристичні мотиви соціології М.Хоркхаймера і Т.Адорно.

Криза культури. Проблема відродження “істинної” колективності. Соціологічний зміст книг Г.Маркузе “Разум и революция” (1941) і “Эрос и цивилизация ” (1955).

Західногерманський період діяльності Франкфуртської школи. Проблема взаємозв’язку теоретичної і емпіричної соціології. Роль субєктивного фактора в емпіричному дослідженні. Критика Т.Адорно позитивістських методів в соціології. Уявлення про суспільство як антагоністичну тотальність та адорнівська трактовка відчуження.

Пізній період діяльності Т.Адорно, Г.Маркузе, Ю.Хабермаса та ін. Радикалізація соціології Ю.Хабермаса, його книга “Познание и интерес” (1968). Відхід Ю.Хабермаса від “нових лівих”. Розкол Франкфуртської школи (1969). Критика екстремістським крилом Франкфуртської школи методології Т.Адорно і Ю.Хабермаса.