Тема 2. Теоретичні підходи щодо інтерпретації тілесного

Етапи наукового дискурсу щодо дослідження тілесності. Перший: панування натуралізму, акцент на природній сутності людської тілесності. Другий: панування модерністських і структуралістських концепцій, інтерпретація тіла як знаку, що виражає соціальну, класову, етнічну різницію. Третій: домінування постмодерністських і постструктуралістських концепцій, інтерпретація тіла як самоцінності, символічного капіталу; символізування тілесності. М. Фуко та його ідея про соціальне регулювання тіла правовими та медичними закладами. Робота М. Фуко “Надзирати та наказувати. Народження тюрми”. Дисципліна тіла: маніпуляція та політика примусу. Дискурсивна дія та влада над тілами. Ж. Бодрійяр про тілесність. Моделі тіла (“Символічний обмін та смерть”); тіло як цвінтар знаків. Структурування та заперечення тіла системою знаків. Тіло та соціологія повсякденності А. Щюца. Фонові практики та тіло у повсякденності (М. де Серто). Габітус як система дорефлексивних диспозицій (Бурдьє): почуття гри та тіло. Онтологічний конструктивістський підхід (тіло як комплекс соціальних практик) І. Гофмана. Феноменологічний конструктивізм (тіло як система символів, яка виражає відносини влади). Цивілізаційний процес, «гарні манери» та формування тіла в концепції Н. Еліаса. “Тіло без органів” Ж. Дельоза та Ф. Гваттарі. “Віртуальні тіла” С. Жижека. “Текстуальне тіло” Р. Барта. Перспективи розвитку соціології тілесності.