logo search
26

3.1.1. Пояснення основних категорій теми через структурно-логічні схеми та таблиці

Соціальна взаємодія (інтеракція) складається з окремих актів, які називаються соціальними діями, і включають статуси, ролі, соціальні відносини, символи і значення.

Основні ознаки соціальної взаємодії

Предметність

Наявність зовнішніх, по відношенню до взаємодіючих індивідів чи груп, цілей, причин тощо, які спонукають їх до взаємодії

Ситуативність

Достатньо жорстка регламентація взаємодії з конкретними умовами тієї ситуації, в якій цей процес протікає: поведінка друзів на роботі, в театрі, на стадіоні, на пікніку суттєво відрізняється

Експліціювання

Доступність для стороннього спостерігача зовнішньої вираженості процесу взаємодії, чи то робота на заводі, гра чи танці

Рефлективна багатозначність

Можливість бути проявленням основних суб’єктивних намірів, неусвідомлених чи усвідомлених внаслідок спільної участі людей в міжіндивідуальних чи групових видах діяльності (наприклад, спільна робота)

Основні форми соціальної взаємодії

Кооперація

Співпраця декількох індивідів (груп) заради спільного завдання. Простим прикладом є кооперація, яка виникає там і тоді, де і коли стає очевидною перевага спільних зусиль над індивідуальними. Під кооперацією розуміється розподіл праці

Конкуренція

Індивідуальна чи групова боротьба за володіння дефіцитними цінностями (благами). Ними можуть бути гроші, власність, популярність, престиж, влада. Дефіцитними вони є тому, що обмежені, не можуть бути поділені порівну на всіх. Конкуруючі сторони (групи, партії) прагнуть отримати якомога більше для себе на збиток іншим. Це соціальна взаємодія тому, що люди діють за «правилами гри»

Конфлікт

Приховане чи відкрите зіткнення конкуруючих сторін. Воно може виникнути і в конкуренції, і в кооперації. Коли рівні суперники, наприклад, індустріальні країни, змагаються за владу, престиж, ресурси мирним шляхом, це називається конкуренцією, а коли це відбувається немирним шляхом, виникає озброєний конфлікт – війна

Не слід ототожнювати взаємодію із спілкуванням, комунікацією. Це поняття більш широке, оскільки передбачає не тільки прямий обмін інформацією, але і посередній обмін значеннями.

Проблеми соціальної взаємодії активно вивчались Г.Зіммелем, П.Сорокіним, Дж.Хомансом, Т.Парсонсом, Р.Мертоном та іншими соціологами. Специфічна риса взаємодії, яка відрізняє її від дій – обмін. Будь-яку взаємодію можна назвати обміном. Обмінюватися можна чим завгодно: знаками уваги, словами, жестами, символами, матеріальними предметами. Напевно, не можна знайти нічого такого, що не могло б слугувати засобом обміну. Таким чином, гроші, з якими у нас пов’язаний процес обміну, займають далеко не перше місце.

Напрями соціальної взаємодії

Суб’єктивний – свідоме ставлення індивідів один до одного, що ґрунтується на взаємних очікуваннях відповідної поведінки

Об’єктивний – зв’язки, незалежні від окремих особистостей, але такі, що опосередковують і контролюють зміст і характер їх взаємодії

Основні теорії соціальної взаємодії

Теорія обміну

Джордж Хоманс

На основі психологічної концепції біхевіоризму. Поведінка людини обумовлена очікуваним результатом, а саме, винагородженням, яке вона очікує отримати. Згідно «принципу дистрибутивної справедливості», будь-які стосунки обміну припускають прагнення до пропорційної нагороди його учасників (тобто нагороди відповідно з витраченими зусиллями). Завдяки цьому принципу пояснюється соціальна нерівність людей в суспільстві

Теорія соціальної взаємодії символічного інтеракціонізму

Дж.Г.Мід,

Г.Блумер

Дія не може бути зведена до ланцюга «стимул – реакція», оскільки людина повинна інтерпретувати стимул перш ніж реагувати на нього. Між стимулом і реакцією повинен знаходитись символ. Символом може бути будь-яка річ, явище, тобто все те, чому ми надаємо якогось значення

Драматургічна теорія

І.Гофман

Теорія будується на понятті «управління враженнями». Люди зацікавлені в тому, щоб інші ставились до них добре, а тому самі створюють ситуації, в яких вони можуть справити добре враження на оточуючих

Етнометодоло-гія

Г.Гарфінкель

Відносини між людьми регулюються правилами, які приймаються на віру. Такі правила зазвичай не витримують перевірки, бо в дійсності порушуються досить часто. Але все одно люди постійно повертаються до них